Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
04.06.2021 14:36

Моніторинг фінансового законодавства (28 травня – 3 червня)

Доктор юридичних наук, доцент кафедри фінансового права КНУ ім. Тараса Шевченка, бізнес-медіатор

До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!

Законопроект щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

На розгляд Верховної Ради України 02 червня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (№ 5600).

Мета: забезпечення збалансованості бюджетних надходжень шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення прогалин чинного законодавства.

Законопроектом № 5600 вносяться зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, якими пропонується:

- ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти та за розміщення малонебезпечних нетоксичних відходів гірничої промисловості) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік збільшити на 5 %;

- ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів з урахуванням індексу цін виробників промислової продукції за 2020 рік збільшити на 14,5%.

- надати право контролюючим органам стягувати податковий борг, який виник у результаті несплати самостійно визначеного платником грошового зобов'язання у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, за рахунок готівки та/або коштів з рахунків у банках такого боржника за рішенням контролюючого органу без звернення до суду;

- встановити забезпечення податковою заставою донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи сум грошових зобов’язань, на час адміністративного або судового оскарження;

- встановити тимчасове обмеження (за рішенням суду) у праві виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон до повного погашення податкового боргу;

- надати право податковим органам отримувати на запит інформацію (пояснення) від платника не лише по факту виявленого правопорушення, а й з інших питань, пов’язаних з оподаткуванням, можливих порушеннях у господарській діяльності платника, здійснених операціях;

- запровадити оподаткування ПДФО за ставкою 18% доходів, отриманих від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості;

- звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи, отримані платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;

- встановити обмеження для великих платників податків на перенесення від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих звітних (податкових) років у сумі п’ятдесяти відсотків такого непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування;

- запровадити заборону для державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі, зменшувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до положень підпункту 139.2.2. пункту 139.2 статті 139 Кодексу у разі, якщо визначення методів обчислення  величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджена з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства;

-  встановити коригування фінансового результату до оподаткування на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, роботи, послуг) задеклароване від’ємне значення об’єкта оподаткування за період, в якому отримано таку фінансову допомогу (безоплатно надані товари, робіти, послуги);

- встановлення обмеження бюджетного відшкодування ПДВ для платників-посередників, у разі придбання та/або імпорту товарів, що у подальшому постачаються на митній території України;

- розширення бази оподаткування за рахунок оподаткування операцій з постачання всього ринку житла (об’єктів житлового фонду), крім житла, що будується за бюджетні кошти (рівні умови ведення бізнесу для всіх учасників ринку житла враховуючи, що в умовах ринкової економіки ціни на житло формуються з урахуванням попиту та пропозиції);

- запровадження оподаткування ПДВ операцій з реалізації Національним банком України дорогоцінних металів (крім інвестиційного золота) фізичним та юридичним особам;

- обмеження можливості включення платниками податку до складу податкового кредиту податкових накладних, складених більше ніж 6 місяців з моменту здійснення операції;

- скасувати пільгу з акцизного податку для платників, які здійснюють постачання електричної енергії (когенераційної та/або з відновлювальних джерел);

- скасувати процедури призупинення ліцензій на виробництво та обіг підакцизних товарів, одночасно уніфікувавши та доповнивши підстави для анулювання ліцензій;

- обмежити накопичення запасів тютюнових виробів перед підвищенням ставок акцизного податку, а саме встановити сплату акцизного податку із застосуванням коефіцієнта 1,5 за реалізацію на внутрішній ринок та/або ввезення на митну територію України тютюнових виробів у розмірі, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців;

- запровадити звітування тютюново-ферментаційними заводами про обсяги імпорту, виробництва та обігу тютюнової сировини та прирівняти  таке звітування до податкової декларації;

- перенести на виробників та імпортерів обов’язок сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який на сьогодні сплачують суб’єкти роздрібної торгівлі;

- ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти збільшити в 1,6 рази та передбачити їх підвищення у 8 разів у 2029 році (поступово);

- підвищити ставки екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 грн/т до 30 грн/тонну;

- підвищити ставки екологічного податку за відходи для підприємств гірничої промисловості з 0,49 грн до 1,5 грн/тонну;

- розширити базу оподаткування за рахунок забезпечення єдиного підходу до визначення об’єкта оподаткування шляхом класифікації видобутої мінеральної сировини згідно з галузевими вимогами з метою усунення можливості платника суб’єктивно визначати вартість корисної копалини;

- запровадити диференціацію ставок оподаткування руд заліза в залежності від розміру середньої фактичної ціни реалізації визначеної, як середня вартість залізної руди за індексом IODEX 62% FE CFR China, за інформацією, що офіційно зазначена світовим інформаційним агентством Platts, та опублікованої на офіційному вебсайті Мінекономіки;

- встановити коригування бази оподаткування руд заліза на коефіцієнт сухої ваги товарної продукції (0,9);

- встановити диференціацію ставок рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод в залежності від 9 районів річкових басейнів замість 14 басейнів річок;

- розширити базу оподаткування за рахунок запровадження оподаткування земельним податком земельних ділянок, право власності на які не оформлено, але вони фактичного використовуються;

- скасувати пільги з плати за землю за земельні ділянки, надані закладам науки, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (у разі нецільового використання земельних ділянок);

- скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки для всіх земель, крім  сільськогосподарських угідь, яка використовується для цілей оподаткування платою за землю (земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), земель населених пунктів, інших земель несільськогосподарського призначення);

- виключити з платників єдиного податку 4 групи платників, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів та перепелів;

- не включати до складу доходу платників єдиного податку першої – третьої групи доходи, отримані у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а також суми коштів, отриманих платником податку на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій;

- звільнити від оподаткування військовим збором доходи, отримані платником податку у вигляді часткової або повної компенсації відсоткових (процентних) ставок, яка виплачується в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва».

 

 Законопроект щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава

На розгляд Верховної Ради України 01 червня 2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» (№ 5593).

Мета: удосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава. Законопроектом № 5593 пропонується внести зміни:

- розширити повноваження наглядових рад щодо затвердження стратегічних планів розвитку та річних фінансових та інвестиційних планів, забезпечувати проведення  щорічних незалежних аудиторських перевірок фінансової звітності; оплати праці і винагороди керівникам державних підприємств; призначення та звільнення з посад керівників господарських структур тощо;

- виключити вимогу для акціонерного товариства відчужувати майно за попередньою згодою уповноваженого органу управління;

- виключити норми щодо погодження уповноваженими органами управління, Фондом державного майна договорів комісії та доручення;

- визначити порядок сплати дивідендів господарськими товариствами, які згідно закону мають подавати консолідовану фінансову звітність тощо.

 

Законопроект щодо зобов'язань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

На розгляд Верховної Ради України 27 травня  2021 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо зобов'язань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» (№ 5576).

Мета: встановлення та забезпечення порядку та підстав для перерахування Фондом відповідних сум в рахунок погашення фінансових зобов’язань за векселями, які були видані ним в 2015 і 2016 роках в обмін на облігації внутрішньої державної позики і держателем яких було Міністерство фінансів України.

Законопроектом № 5576 передбачено, що після припинення на підставі закону зобов’язань Фонду за векселями, які були видані ним в 2015 і 2016 роках в обмін на облігації внутрішньої державної позики і держателем яких було Міністерство фінансів України, Фонд буде здійснювати розрахунок і перераховувати до Державного бюджету України:

- у погашення відсотків, нарахованих на визначену в відповідних векселях суму на дату припинення зобов’язань, кошти, отримані у задоволення вимог Фонду до банку, який був визнаний неплатоспроможним або прийнято рішення про його ліквідацію протягом 2014-2017 років, у тому числі за кошти, сплачені пов’язаними з банком особами або стягнуті з них, але не більше суми незадоволених вимог Фонду до такого банку, а також кошти сплачені пов’язаними з банком особами або стягнуті з них, у задоволення вимог Фонду , які виникли у зв’язку з нанесенням йому шкоди (збитків) внаслідок незадоволення його вимог до банку за недостатністю майна банку;

- у погашення суми боргу – кошти у розмірі перевищення суми розрахованого власного капіталу Фонду (з урахуванням ризиків), за формулою, визначеною договором та законом.

 

Законопроект щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб

На розгляд Верховної Ради України 28 травня  2021 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» (№ 5542-1).

Мета: вирішення проблеми реструктуризації боргових зобов’язань Фонду перед Міністерством фінансів України, наближення українського законодавства у сфері функціонування системи гарантування вкладів до законодавства Європейського Союзу, зокрема Директиви 2014/49/ЄС та Директиви 2014/59/ЄС, досягнення необхідного рівня забезпеченості системи гарантування вкладів фізичних осіб, покриття прогнозованого обсягу ризиків у банківській системі, збільшення суми граничного розміру відшкодування коштів.

Законопроект № 5542-1 визначає правову основу для набуття АТ «Державний ощадний банк України» участі у системі гарантування вкладів фізичних осіб та відповідні положення, розроблені з метою забезпечити плавність перехідного періоду банку.

Законопроект вводяться такі поняття як «цільовий показник», «відкоригований капітал», «цільовий фонд».

Також законопроект передбачає регулювання таких питань:

- забезпечення плавності процесу та мінімізації можливих ризиків з метою набуття АТ «Державний ощадний банк України» статусу банку-учасника системи гарантування вкладів фізичних осіб;

- вирішення питання щодо забезпечення фінансової стійкості системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом розрахунку необхідного значення цільового показника, встановлення розміру базової річної ставки регулярного збору та запровадження механізмів їх розрахунку та порядку встановлення;

- досягнення необхідного рівня забезпеченості системи гарантування вкладів фізичних осіб; 

- запровадження положень щодо порядку проведення стрес-тестування системи гарантування вкладів фізичних осіб;

- удосконалення механізмів надання Фонду кредитної підтримки з боку Національного банку України та Держави.

- удосконалення процедури встановлення граничного розміру відшкодування коштів за вкладами (у разі отримання відповідних рекомендацій Ради з фінансової стабільності), а також поступове збільшення суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з 400 000 до 600 000 гривень (протягом визначеного періоду) у разі забезпечення фінансової стійкості Фонду.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]