Моніторинг фінансового законодавства (26 лютого – 4 березня)

Законопроект щодо договорів мікрокредитування та мікропозики

На розгляд Верховної Ради України 02 березня 2021 року внесено проект Закону України «Про захист прав позичальників у межах договорів мікрокредитування та мікропозики» (№ 5184).

Мета: врегулювання  правовідносин, що виникають стосовно  договорів мікрокредитування, мікропозики, що надаються позичальникам  фінансовими установами, які надають мікропозики та мікрокредити і підпадають під визначення    небанківських фінансових організацій, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, та банками, і відносин , що виникають між  позичальником і кредитодавцем (новим чи наступним кредитором).

Законопроектом № 5184 пропонується визначити наступне:

- визначення термінів, що вживаються в законі, зокрема, ефективної (реальної) процентної ставки за мікропозикою(мікрокредитом), мікропозики та мікрокредитування, мікрофінансової організації;

- порядок укладення договору мікрокредитування (мікропозики) та його істотні умови;

- особливості встановлення розміру ефективної процентної ставки за мікрокредитом (мікропозикою);

- порядок погашення мікрокредиту (мікропозики) та реструктуризації боргу;

- штраф за прострочення позичальником чергових платежів за договором мікрокредитування (мікропозики);

- заборону продажу боргу позичальника за договором мікрокредитування (мікропозики);

- гарантії прав позичальника при мікрокредитуванні та за договором мікропозики;

- порядок набрання законом чинності та порядок врегулювання спірних питань щодо договорів мікрокредитування (мікропозики), які підпадають під сферу регулювання цього законопроєкту, але були продані або передані третім особам до набрання чинності закону.

 

Проект Постанови щодо забезпечення погашення заборгованості по заробітній платі

На розгляд Верховної Ради України 02 березня 2021 року внесено проект Проект Постанови «Про заходи із забезпечення погашення заборгованості по заробітній платі» (№ 5179).

Мета: вирішення проблеми погашення заборгованості з виплати заробітної плати в Україні, яка станом на 1 січня 2021 року сягнула 3 млрд. 136,7 млн. гривень.

Проектом постанови № 5179 пропонується доручити Кабінету Міністрів України:

1) вжити невідкладних заходів, спрямованих на запровадження механізмів і способів вирішення проблем погашення заборгованості з виплати заробітної плати та усунення причин її виникнення;

2) забезпечити вжиття додаткових заходів з погашення заборгованості із заробітної плати бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

3) не допускати виникнення заборгованості на підприємствах, установах, організаціях, що фінансуються із державного бюджету України;

4) забезпечити проведення аналізу фінансово-господарської діяльності на підприємствах, на яких заборгованість з виплати заробітної плати набула постійного характеру, та вжити заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємств і погашення заборгованості з оплати праці;

5) припинити практику преміювання керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств, які допустили виникнення заборгованості з виплати заробітної плати, а також заборонити можливість преміювання таких керівників;

6) посилити контроль за діяльністю та активізувати роботу Міжвідомчої робочої групи з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), забезпечивши проведення її засідань не менше одного разу на місяць;

7) забезпечити проведення засідань тимчасових комісій з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), утвореними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними держадміністраціями, не рідше двох разів на місяць;

8) забезпечити перегляд умов праці інспекторів праці Державної служби України з питань праці з метою забезпечення їх незалежності та стимулювання до якісної і ефективної роботи, а також посилення їх повноважень щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю в частині своєчасної та у повному обсязі виплати заробітної плати;

9) забезпечити збільшення штатної чисельності державних інспекторів праці Державної служби України з питань праці до рівня, необхідного для виконання вимог ратифікованих Україною;

10) подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань:

-           запровадження додаткових державних гарантій задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця;

-           надання припису інспектора праці Державної служби України з питань праці, внесеного щодо усунення порушень строків виплати заробітної плати, статусу виконавчого документа.

11) рекомендувати Спільному представницькому органу сторони роботодавців на національному рівні всебічно сприяти погашенню заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах, які представляють всеукраїнські об'єднання організацій роботодавців, що входять до його складу;

12) доручити Рахунковій палаті України здійснити у 2021 році аналіз стану заборгованості з виплати заробітної плати та надати Верховній Раді України звіт про результати такого аналізу.

 

Законопроект щодо дерегулювання зовнішньоекономічної діяльності

На розгляд Верховної Ради України 02 березня 2021 року внесено проект Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегулювання зовнішньоекономічної діяльності» (№ 5182).

Мета: дерегулювання зовнішньоекономічної діяльності та усунення зайвих бар’єрів для розвитку зовнішньої торгівлі.

Законопроектом № 5182 пропонується внести наступні зміни і доповнення до законодавчих актів:

- віднести до суб’єктів господарювання та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення, представництва тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

- уточнити спрощений спосіб укладення господарських договорів;

- скасувати необґрунтовану та застарілу процедуру державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів);

- уточнити зміст терміну «товар», включити до нього майнові права та передбачити, що інтелектуальна власність включає також і майнові права;

- усунути суперечності між правовим визначенням суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та суб’єктів господарювання, яке закріплено в Господарському кодексі України, включити до складу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами, а також представництва таких суб’єктів;

- скасувати вимоги щодо ведення окремого обліку і звітності при здійсненні зовнішньоекономічних операцій; передбачити, що суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності ведуть податковий облік і звітність у порядку, встановленому чинним законодавством України;

- узгодити з положеннями Податкового кодексу України порядок проведення податкових перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

- скасувати дозвіл на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовуються заходи нагляду або регіонального нагляду.

 

Законопроект щодо страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

На розгляд Верховної Ради України 03 березня 2021 року внесено проект Закон України «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»» (№ 5198).

Мета: усунення правової колізії при розрахунках розміру страхової виплати за шкоду, заподіяну майну, життю та здоров’ю внаслідок ДТП.

Законопроектом № 5198 пропонується внести зміни в статтю 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та встановити розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих - 60 мінімальних заробітних плат, а за шкоду заподіяну майну потерпілих - 30 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку на одного потерпілого.