Моніторинг фінансового законодавства (13 – 19 листопада)

Законопроект щодо адміністративного збору

На розгляд Верховної Ради України 16 листопада 2020 року внесено проект Закону України «Про адміністративний збір» (№ 4380).

Мета: впорядкування відносин у сфері плати за надання адміністративних послуг, забезпечення прозорості цих відносин, а також для підтримання сталого та якісного надання адміністративних послуг за рахунок обґрунтованих (раціональних) розмірів адміністративного зборю Основними положеннями законопроекта № 4380 пропонується наступне:

- на законодавчому рівні визначити єдині засади і критерії платності та безплатності адмінпослуг, порядок визначення конкретних розмірів адміністративного збору, процедуру його сплати;

- визначити конкретні розміри адміністративного збору за так звані «базові» адміністративні послуги, тобто це послуги яких потребують усі фізичні та юридичні особи, та інші затребувані послуги. Наразі законопроект передбачає чіткі розміри адмінзбору за понад 170 найпопулярніших адмінпослуг. За інші адмінпослуги розміри збору можуть бути визначені в інших законах, а також за рішенням законодавця – можуть встановлюватися актами Кабінету Міністрів;

- передбачити, що кожне міністерство як орган, що формує політику у сфері надання адмінпослуг певного виду, розраховує переліки витрат на належне забезпечення надання цих послуг. Відповідно на основі усереднених даних і визначається обґрунтований розмір адміністративного збору за конкретний вид адмінпослуг;

- розмір адмінзбору визначено у абсолютних одиницях – у гривні;

- встановити, що за платну адміністративну послугу адміністративний збір не може бути меншим 20 гривень. Це правило допоможе оптимізувати витрати і на саме адміністрування зборів. Тобто або послуга має надаватися безоплатно, або з мінімальною платою 20 гривень.

- якщо у населеному пункті відсутні установи, які надають банківські послуги, персонал суб’єкта надання адміністративних послуг або ЦНАП (включаючи територіальний підрозділ або віддалене робоче місце адміністратора) зможе здійснювати самостійне касове обслуговування суб’єктів звернення у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

 

Законопроект щодо вдосконалення порядку та ступеню відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель

На розгляд Верховної Ради України 16 листопада 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення порядку та ступеню відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель» (№ 4387).

Мета: вдосконалення порядку та ступеню відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, встановлення справедливої відповідальності для недобросовісних замовників за порушення законодавства.

Законопроектом № 4387 пропонується збільшити строки для накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 164-14 КУПАП.

Проектом Закону також пропонується:

- змінити підхід у визначенні штрафів за деякі порушення законодавства у сфері публічних закупівель – запропоновано встановити диференційований розмір штрафів, який буде залежним від очікуваної вартості (бюджету) закупівлі, встановити мінімальний та максимальний розмір такого адміністративного стягнення;

- запровадити адміністративну відповідальність за ненадання персональних даних на обов’язковий запит органу державного фінансового контролю.

 

Законопроект щодо усунення суперечності стосовно порядку формування Уповноваженого органу

На розгляд Верховної Ради України 17 листопада 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (щодо усунення суперечності стосовно порядку формування Уповноваженого органу)» (№ 4351-1).

Мета: усунення суперечності формування Уповноваженого органу.

Законопроектом № 4351-1 пропонується виключити пункт 2 статті 7 Закону, відповідно до якого Голова та члени Уповноваженого органу призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України. у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до запропонованих змін, при формуванні складу Уповноваженого органу буде залучений лише комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання діяльності із випуску та проведення лотерей, оподаткування суб’єктів такої діяльності, гральний бізнес, який визначатиме 5 членів Конкурсної комісії. Створена Комітетом комісія на конкурсних засадах прозоро обиратиме претендентів до складу Уповноваженого органу.

 

Законопроект щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб

На розгляд Верховної Ради України 18 листопада 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» (№ 4398).

Мета: підтримка громадян України, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (валютними кредитами).

Законопроектом № 4398 пропонується доповнити ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» новою частиною дев’ятнадцятою, відповідно до якої «Фонд зобов’язаний не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до публікації оголошення про відкриті торги запропонувати позичальнику погасити заборгованість за сумою не меншою від оціночної вартості активу шляхом направлення повідомлення на адресу позичальника зазначену у кредитному договорі або шляхом оприлюднення інформації про майно (активи), що продаються, у друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду, на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду.

Також з метою захисту прав валютних позичальників законопроектом пропонується частину третю статті 132 Кодексу України з процедур банкрутства після слів «…не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати» доповнити словами «за винятком виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника, що складається з житла, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів).».

Крім того, законопроект передбачає доповнення пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства такими положеннями:

- у разі якщо єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник не має інших активів окрім квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, що перебувають в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку ст.116 цього Кодексу, без визначення особи арбітражного керуючого, зазначивши, що проект плану реструктуризації має бути погоджений єдиним забезпеченим кредитором в порядку передбаченим цим пунктом Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу і в такому випадку Господарський суд затверджує план реструктуризації без застосування ст.126 цього Кодексу, за умови відповідності плану реструктуризації вимогам цього пункту;

- абзац четвертий пункту п’ятого Прикінцевих і перехідних положень після слів «…частково погасив кредит» доповнити словами «(суму основного боргу та нарахованих процентів);

- у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації та проживання боржника в квартирі, площа якої не перевищує  60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратних метрів на кожного члена сім’ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації. Зобов’язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника. Ринкова вартість майна, що знаходиться у власності або у спільній сумісній власності боржника, яке не є забезпеченням за кредитом, що підлягає реструктуризації, та на яке може бути звернення стягнення, вважається для цілей цієї статті доходом боржника;

- у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації до моменту повного погашення реструктуризованого зобов’язання або переходить до наступної процедури.

 

Законопроект щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб

На розгляд Верховної Ради України 18 листопада 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб)» (№ 4399).

Мета: підтримка громадян України, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (валютними кредитами).

Законопроектом № 4399 пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, зокрема: 

- статтю 14 «Визначення понять» доповнити (після підпункту «з» новим підпунктом «и)» такого змісту: и) заборгованість фізичних осіб, що залишилася непогашеною після задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки;

- підпункт «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 викласти в такій редакції «основної суми боргу (кредиту), процентів та неустойки платника податку, який є пов’язаною особою з кредитором, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом»;

- доповнити підпункт «е» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 реченням такого змісту «Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої  у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за  договорами  іпотеки, що  забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті»;

- підпункт 165.1.55 статті 165 «Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» викласти в такі й редакції: «165.1.55. основна сума боргу (кредиту), процентів та неустойки платника податку за кредитним договором платника податку, який не є пов’язаною особою з кредитором,  прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності»; 

- в статті 165, яка регламентує доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу підпункт 165.1.59. викласти в такій редакції: «основна сума боргу (кредиту), процентів та неустойки за кредитним договором платника податку, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом про реструктуризацію зобов’язань за кредитом в іноземній валюті та/або Кодексом України з процедур банкрутства.»;

- пункт 172.1 статті 172 доповнити новим абзацом четвертим такого змісту: «Дохід, отриманий платником податку від відчуження житлової нерухомості  внаслідок звернення стягнення банками на таке майно за  договорами  іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті, не оподатковується.»;

- доповнити абзац перший пункту 172.2 після слів: «…більш як одного з об'єктів нерухомості» словами «(крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті)»;

- доповнити Підрозділ 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» новим пунктом шістдесят другим наступного змісту: «На період дії Закону України щодо реструктуризації кредитів фізичних осіб у іноземній валюті, що забезпечені іпотекою, та Кодексу України з процедур банкрутства, банки, які здійснюють  реструктуризацію на вказаних в цих законах умовах, відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та нормативних документів Національного банку України не здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) :

- на суму згортання резервів з валовою балансовою сумою, за такими діючими кредитами;

- на суму часткового прощення кредиту, який підлягає реструктуризації.».