Моніторинг фінансового законодавства (10-16 липня)

Законопроект щодо умов та порядку забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів Моторним (транспортним) страховим бюро України

На розгляд Верховної Ради України 10 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» щодо умов та порядку забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів Моторним (транспортним) страховим бюро України» (№ 3829).

Мета: забезпечення публічного доступу та інформаційної відкритості щодо використання публічних коштів  платників податків України, які витрачаються розпорядниками коштів державного і місцевого бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного страхування і органами пенсійного фонду.

Законопроектом № 3829 пропонується зобов’язати розпорядників коштів Моторного (транспортного) страхового бюро України оприлюднювати щоквартально на спеціальному єдиному веб-порталі використання публічних коштів інформацію про заплановане та фактичне використання публічних коштів. Форма такої інформації затверджується Кабінетом Міністрів України.

Інформація, оприлюднена на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, є державною власністю та знаходиться у вільному безоплатному доступі.

 

Законопроект щодо заходів стимулювання економіки України

На розгляд Верховної Ради України 15 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо заходів стимулювання економіки України» (№ 3848).

Мета: вдосконалення елементів сучасної податкової системи України, яка передбачатиме створення податкових умов для розвитку бізнесу та стимулювання розвитку економіки країни

Виведення економіки з тіні – встановлення обґрунтованих ставок податків та спрощення адміністрування задля стимулювання легалізації бізнесу

Законопроектом № 3848 передбачається тимчасове, з 1 січня 2021 року до 1 січня 2023 року, оподаткування операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту, машин, обладнання та комплектуючих за відповідними товарними підкатегоріями за ставкою податку на додану вартість 7 відсотків від бази оподаткування.

Вносяться зміни до статті 291 Податкового кодексу України, що зменшують мінімальні межі площ сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, які мають бути у власності та/або користуванні членів фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи.

З метою усунення правової колізії та надання можливості сімейним фермерським господарствам залучати найманих працівників до сезонних робіт, пропонується внести відповідні зміни до Податкового кодексу України.

Так, статтями 1 та 27 Закону України «Про фермерське господарство», передбачено, що сімейні фермерські господарства можуть залучати для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок, інших громадян за трудовим договором (контрактом).

Втім, відповідно до підпункту б підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 ПКУ однією з умов перебування на спрощеній системі оподаткування для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку 4 групи є невикористання праці найманих працівників.

З метою усунення правової колізії та надання можливості сімейним фермерським господарствам залучати кваліфікованих  найманих працівників (тимчасово) до сезонних робіт, вузькопрофільних фахівців (зокрема механізатор, агроном, зоотехнік тощо) пропонується доповнити Закон України «Про фермерське господарство» нормами щодо обмеження кількості найманих працівників – 10 особами.

Законопроектом пропонується розширити перелік товарів, які не підлягають маркуванню марками акцизного податку тестовими зразками та виноробною продукцією міцністю до 15 %.

Також пропонується:

- доповнити  перелік документів необхідних для отримання ліцензій на  пальне декларацією відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

- виокремити в окремий пункт порядок маркування пива, а також сидру і перрі (без додавання спирту), які реалізуються в Україні;

- не застосовувати до розливу сидру і перрі (без додання спирту), встановлені обмеження щодо використання спеціальної тари для розливу алкогольних напоїв.

Передбачається, що тимчасово до 31 грудня 2021 року виробники пива (код згідно з УКТ ЗЕД 2203 00) з обсягом виробництва до 2 000 000 літрів на рік застосовують ставку акцизного податку 0 гривень за 1 літр пива із солоду (солодове).

Тимчасово, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, та за земельні ділянки оздоровчого призначення).

Тимчасово, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього Кодексу, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, приватній власності (в тому числі ті, які передані в оренду), та які використовуються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних та інших туристичних послуг,  послуг санаторно-курортного лікування та /або оздоровчо-рекреаційних послуг.

 

Законопроект щодо заборони нарахування та стягнення неустойки за кредитами, наданими в іноземній валюті

На розгляд Верховної Ради України 14 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення доповнень до Закону України «Про споживче кредитування» (щодо заборони нарахування та стягнення неустойки за кредитами, наданими в іноземній валюті)» (№ 3846).

Мета: захист позичальників (фізичних осіб), які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців.

Законопроектом № 3846 передбачено внести доповнення до Закону України «Про споживче кредитування» та встановити заборону на нарахування, а також стягнення неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем в іноземній валюті. Також передбачається звільнити позичальників від обов’язків сплати нарахованої, але ще не сплаченої неустойки (штраф, пеню) за такими договорами.

Доповнення вносяться до пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Слід зазначити, що відповідно до пункту 2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» чинної редакції дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом, крім пункту 6 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит. Тобто пункт 6 (до якого законопроектом пропонується внести доповнення) поширюється на всі договори про споживчий кредит.

 

Законопроект щодо зміни підходу у визначенні обсягу доходів для застосування спрощеної системи оподаткування

На розгляд Верховної Ради України 15 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни підходу у визначенні обсягу доходів для застосування спрощеної системи оподаткування» (№ 3853).

Мета: вдосконалення правового регулювання застосування спрощеної системи оподаткування через зміну підходу і визначенні обсягу доходу, з досягненням якого пов’язана можливість платникам податків обрати і перебувати на спрощеній системі оподаткування.  

Законопроектом № 3853 вносяться наступні зміни до Податкового кодексу України:

- вносяться зміни до статті 291 в частині зміни принципу визначення обсягу доходу, з досягненням якої пов’язана можливість обрати спрощену систему оподаткування, а також змінити відповідну групу оподаткування з фіксованої суми 1, 5 і 7 мільйонів гривень до розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- вносяться зміни до статті 296 в частині зміни підходу до визначення обсягу доходу для платників єдиного податку другої – четвертої груп, з досягненням якого пов’язана обов’язковість застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме: прив’язка до фіксованої суми у розмірі 1 млн грн змінюється прив’язкою до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 

Законопроект про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями

На розгляд Верховної Ради України 16 липня 2020 року внесено проект Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» (№ 3760-2).

Мета: стимулювання залучення в економіку України стратегічних інвесторів, підвищення інвестиційної привабливості України, а також зростання конкурентоспроможності економіки України шляхом запровадження державної підтримки інвестиційних проектів.

Законопроектом № 3760-2 пропонується:

1) визначення форм (інструментів) надання державної підтримки інвестиційним проектам зі значними інвестиціями.

Законопроектом передбачається закріплення статусу державної установи, до складу якої входять інвестиційні менеджери та яка уповноважується Кабінетом Міністрів України на супровід інвесторів у процесі підготовки та здійснення інвестиційних проектів зі значними інвестиціями.

Законопроект встановлює, що державна підтримка може надаватися інвестору у формі податкових пільг (звільнення від сплати податку на прибуток підприємств та мита при ввезенні на митну територію України нового устаткування (обладнання), надання права на користування земельною ділянкою для реалізації інвестиційного проекту зі сплатою орендної плати за спеціальними умовами, забезпечення об'єктами суміжної інфраструктури (автомобільні шляхи, лінії зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації тощо) шляхом будівництва/реконструкції такої інфраструктури за кошти держави.

При цьому загальний обсяг державної підтримки не повинен перевищувати 30% від суми інвестицій у проект;

2) визначення вимог до інвестиційних проектів та інвесторів, яким може надаватися державна підтримка. А саме:

розмір інвестицій у проект має становити щонайменше еквівалент 15 млн євро; проект реалізується на території України у сферах переробної промисловості, інфраструктури, водопостачання, будівництва, логістики, поводження з побутовими відходами, туризму, культури, охорони здоров'я та надання соціальної допомоги, освіти, спорту; у процесі реалізації проекту має забезпечуватись створення щонайменше 100 робочих місць із середньою заробітною платою працівників не менше двох розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року; строк реалізації проекту не має перевищувати 5 років;

3) запровадження інституту спеціального інвестиційного договору, що укладатиметься між інвестором та Урядом України в рамках здійснення інвестиційного проекту зі значними інвестиціями;

4) регламентація процедури підготовки заявок та прийняття рішення щодо доцільності чи недоцільності укладення спеціального інвестиційного договору;

5) визначення гарантій прав інвесторів, що реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями.