Моніторинг фінансового законодавства (18 - 24 жовтня)

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства»

На розгляд Верховної Ради України  18 жовтня 2019 року внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства» (№ 2290).

Мета: врегулювання відносин у сфері страхування, та розвиток страхових послуг у сфері банкрутства.

Законопроєктом № 2290 пропонується:

- внесення змін до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства та у Закон України «Про страхування», передбачивши включення до обов’язкових видів страхування – страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого;

- внесення змін до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства;

- встановлення мораторію на порушення справ про банкрутство на час дії Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», якщо боржника включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону, а кредитор є постачальником природного газу та/або електричної енергії учаснику такої процедури врегулювання. 

Рішення Правління НБУ від 24 жовтня 2019 року № 797-рш «Про розмір облікової ставки»

Рішення Правління НБУ від 24 жовтня 2019 року № 797-рш знижено розмір облікової ставки до 15,5%. У вересні споживча інфляція сповільнилася до 7,5% та була нижчою за прогноз, опублікований у липневому Інфляційному звіті НБУ. Зниженню розміру облікової ставки сприяло також:

- поступове послаблення фундаментального тиску на ціни, ознакою якого є стрімке уповільнення базової інфляції;

- жорстка монетарна політика, результатом якої стало зміцнення обмінного курсу та покращення інфляційних очікувань.

Очікується, що інфляція знизиться до 6,3% на кінець 2019 року і на початку наступного увійде в цільовий діапазон та досягне середньострокової цілі 5% наприкінці 2020 року. Крім того, НБУ підвищив прогноз темпів економічного зростання на 2019 і 2020 роки до 3,5% та на 2021 рік – до 4%. Це зумовлено стійкішим внутрішнім попитом, збільшенням продуктивності у сільськогосподарському виробництві, поліпшенням споживчих настроїв.

Водночас стримуючими факторами для економічного зростання у 2020 році будуть уповільнення світової економіки та погіршення умов торгівлі. Ключовими  ризиками для реалізації макроекономічного прогнозу щодо зниження інфляції до цілі у 2020 році є відтермінування укладання нової програми співпраці з МВФ та посилення загроз для макрофінансової стабільності, насамперед внаслідок рішень українських судів. Також актуальними залишаються наступні ризики:

- повне припинення транзиту газу з Росії територією України;

- посилення торговельних війн та підвищення турбулентності на глобальних фінансових ринках;

- ескалація військового конфлікту та нові торговельні обмеження з боку Росії. 

Банкнота номіналом 1 000 гривень уведена в обіг

25 жовтня 2019 року НБУ ввів у обіг банкноту номіналом 1 000 гривень. 

Мета: підвищення зручності розрахунків та скорочення витрат на виготовлення та оброблення банкнот.

За дизайном банкнота номіналом 1 000 гривень наслідує банкноти нового модернізованого покоління гривні – оновлені 20, 100 та 500 гривень.

За розміром і кольором вона помітно відрізняється від банкнот інших номіналів, що допоможе населенню легко визначати номінал. Розмір нової банкноти становить 75х160 мм. Основний колір – блакитний.

На лицьовій стороні нової банкноти зображено портрет Володимира Вернадського –визначного науковця, одного із засновників і першого президента Української академії наук, створеної у 1918 році.

Банкнота містить понад 20 сучасних елементів захисту від підроблення, у тому числі два сучасних оптично-змінних елементи:

1) оптично-змінний елемент SPARK у вигляді квітки-кристалу, який має поступово змінювати колір від золотистого до нефритового і навпаки;

2) "віконна" захисна стрічка, яка містить цифрове зображення номіналу банкноти та тризуба – малого державного герба України. Якщо змінювати кут нахилу банкноти, спостерігається кінетичний ефект – змінюється напрям руху її фонового зображення.