Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.09.2019 16:09

Моніторинг фінансового законодавства (2–13 вересня)

Вчена, медіаторка, адвокатеса

До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!

Рішення Правління НБУ від 5 вересня 2019 року № 645-рш «Про розмір облікової ставки»

Рішенням Правління НБУ від 5 вересня 2019 року № 645-рш знижено облікову ставку до 16,5%.

Прийняттю такого рішення сприяли низка як внутрішніх, так й зовнішніх факторів, зокрема:

- базова інфляція (7,4% у річному вимірі в липні) відповідала прогнозу НБУ. Жорстка монетарна політика залишалася вагомим чинником, що стримував фундаментальний тиск на ціни, зокрема через канал обмінного курсу. Однак, розширення внутрішнього попиту та підвищення заробітних плат продовжували гальмувати уповільнення інфляції;

- укріплення гривні зумовлено фундаментальними ринковими чинниками, такими як сприятлива цінова кон'юнктура на глобальних товарних ринках, високий врожай зернових, подальше зростання експорту ІТ послуг, зростання довіри інвесторів до української економіки та спрощення їх доступу до ринку внутрішніх державних цінних паперів. Це, зокрема, зумовило зниження обсягів репатріації дивідендів та зростання попиту на ОВДП;

- поточне зниження цін на нафту і газ на світових ринках.

Водночас, зберігаються загрози для фінансової стабільності, пов'язані з перебігом судових процесів щодо рішень держави, спрямованих на оздоровлення банківського сектору. Проте, як і раніше, НБУ прогнозує досягнення середньострокової цілі з інфляції 5% наприкінці наступного року. 

Постанова Правління НБУ №113 від 09 вересня 2019 року «Про затвердження Змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті»

Постановою Правління НБУ №113 від 09 вересня 2019 року скасовано щомісячний ліміт у сумі 5 млн євро на репатріацію коштів від продажу цінних паперів, корпоративних прав, а також коштів, отриманих унаслідок зменшення статутних капіталів юридичних осіб, виходу з господарських товариств іноземними інвесторами.

Мета: валютна лібералізація та подальше поліпшення інвестиційного клімату.

Крім того, постановою № 113 розширено перелік операцій, які дозволяється здійснювати за рахунками нерезидентів. Зокрема, на поточні рахунки фізичних осіб-нерезидентів дозволено зарахування коштів в гривнях, отриманих в якості дивідендів, процентних доходів за цінними паперами та інших доходів за об’єктами прав власності в Україні, що не пов’язані з їх відчуженням, продажем, ліквідацією або зменшенням статутного капіталу.

Також для уникнення різночитань НБУ уточнив, що чинний е-ліміт у 2 млн євро/рік для інвестицій юридичних осіб-резидентів за кордон поширюється Й на придбання цінних паперів іноземних емітентів та облігацій зовнішньої державної позики України. 

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей застосування спеціального декларування за порушення фізичними особами податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що мали місце до 31 грудня 2018 року»

На розгляд Верховної Ради України 2 вересня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей застосування спеціального декларування за порушення фізичними особами податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що мали місце до 31 грудня 2018 року» (№ 1232).

Мета: встановлення ефективного механізму для зменшення рівня тіньових доходів громадян та відтоку капіталу за кордон, внаслідок чого держава недоотримує дохід у вигляді податкових надходжень з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Законопроектом № 1232 встановлюється нормативне визначення поняття «спеціальне декларування», під яким розуміється фактично режим звільнення платників податків - фізичних осіб фізичних осіб від юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства України, що мали місце впродовж за будь-якого і одного або декількох податкових періодів до 1 січня 2020 року включно, за умови подальшої сплати податкових зобов’язань, в порядку, строки і розмірах, передбачених цим законопроектом.

Водночас спеціальне декларування не застосовуватиметься до податкових агентів, доходів (активів), отриманих злочинним шляхом, корупційних, або пов’язаних з ними, правопорушень та до доходів, які були виявлені за результатами податкової перевірки контролюючими органами до 01 січня 2020 року.

Для того, щоб скористатися правом на спеціальне декларування платники податків будуть зобов’язані подати Спеціальну декларацію з 1 січня по 31 березня 2020 року та сплатити податкові зобов’язання з прихованих доходів (активів).

Доходи на суму 100 000 гривень:

- вважатимуться підтвердженими без подання Спеціалізованої декларації;

- вважатимуться амністованими без будь-яких додаткових умов;

- сплата податків за ними не вимагатиметься;

- податкові перевірки щодо джерел отримання не поводитимуться. 

Проект Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат»

На розгляд Верховної Ради України 2 вересня 2019 року внесено проект Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» (№ 1231).

Мета: законодавче врегулювання основних правових та організаційних засад здійснення верифікації державних виплат в Україні.

Законопроектом № 1231 визначено:

- основні завдання, права та обов’язки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику у частині здійснення верифікації державних виплат, визначені повноваження органів, що здійснюють державні виплати,  врегульовано основні питання збору, обробки, захисту та аналізу інформації, отриманої від суб’єктів надання інформації, визначено основні етапи верифікації та перелік інформації, яка використовується для здійснення верифікації та моніторингу державних виплат;

- порядок надання рекомендацій органам, що здійснюють державні виплати, та опрацювання ними рекомендацій, а також підходи щодо повернення неправомірно отриманої реципієнтом державної виплати.

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування постачання міжнародних електронних комунікаційних послуг та послуг міжнародного роумінгу, які надають оператори електронних комунікацій України на користь іноземних операторів електронних комунікацій)»

На розгляд Верховної Ради України 3 вересня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування постачання міжнародних електронних комунікаційних послуг та послуг міжнародного роумінгу, які надають оператори електронних комунікацій України на користь іноземних операторів електронних комунікацій)» (№ 2041).

Мета: приведення окремих норм Податкового кодексу України у відповідність до принципів Директиви Ради 2006/112/ЄС «про спільну систему податку на додану вартість», що передбачено статтею 353 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Метою проекту є також приведення деяких положень Податкового кодексу України у відповідність до принципу зазначеного у пп. 4.1.8 п. 4.1. ст. 4, а саме принципу нейтральності податкового законодавства, де установлення податків та зборів не повинне впливати на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків.

Законопроектом № 2041 пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, якими передбачається в частині податку на додану вартість визнати міжнародні електронні комунікаційні послуги об’єктом оподаткування податком на додану вартість. 

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення суми індексації»

На розгляд Верховної Ради України 3 вересня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення суми індексації» (№ 2007).

Мета: забезпечення повного індексування грошових доходів населення незалежно від сум врахованих у відповідних бюджетах.

Проектом № 2007 передбачено, що:

- індексація грошових доходів населення здійснюється при перевищенні порогу інфляції 101%;

- індексація грошових доходів населення здійснюється у повному розмірі, а видатки у відповідних бюджетах для індексації грошових доходів населення повинні враховуватися залежно від рівня інфляції. 

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування фінансування політичних партій з державного бюджету»

На розгляд Верховної Ради України 5 вересня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування фінансування політичних партій з державного бюджету» (№ 2080).

Мета: скасування обов’язку держави з фінансування політичних партій та відповідно перерозподілу коштів державного бюджету на фінансування соціально значущих видатків.

Законопроектом № 2080 пропонується:

- виключити з Закону України «Про політичні партії в Україні» Розділ IV-1 «Державне фінансування політичних партій»;

- виключити державне фінансування з форм надання матеріальної підтримки партіям та відповідно закріпити, що надання  матеріальної та фінансової підтримки політичним партіям здійснюється лише у формі внесків на підтримку партій;

- виключити з переліку інформації, яку повинен містити звіт про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, відомостей про суму отриманих протягом звітного періоду коштів з державного бюджету, виділених на фінансування статутної діяльності політичної партії та, окремо, на відшкодування витрат, пов’язаних з фінансуванням передвиборної агітації (у разі отримання політичною партією таких коштів);

- виключити Рахункову палату з переліку органів, що здійснюють державний контроль за діяльністю політичних партій;

- внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції» та виключити з переліку питань, що підлягають державному контролю з боку Національного агентства з питань запобігання корупції – «законне та цільове використання політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності». 

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг»

На розгляд Верховної Ради України 6 вересня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» (№ 1085-1).

Мета: створення належної системи захисту прав споживачів фінансових послуг, усунення прогалин та неузгодженостей в чинній системі нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів, в тому числі у Законі України «Про споживче кредитування».

Законопроект № 1085-1 пропонує наступні зміни:

- встановлення повноважень державних органів щодо захисту прав споживачів фінансових послуг та визначення принципів захисту прав споживачів фінансових послуг. Проект Закону передбачає доповнення відповідних законодавчих актів нормами, які надають органам, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, чіткий перелік повноважень для реалізації завдання захисту прав споживачів фінансових послуг. Такими органами відповідно є Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

- запровадження відповідальності фінансових установ за порушення прав споживачів фінансових послуг. Законопроект надає уповноваженим органам право застосовувати до фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, що надають фінансові послуги, заходи впливу та накладати на посадових осіб юридичної особи або фізичних осіб – підприємців, які надають фінансові послуги, адміністративні стягнення;

- зміни до Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачається розширити поняття загальних витрат за споживчим кредитом шляхом включення до нього усіх витрат споживача, включаючи додаткові та супутні послуги третіх осіб. У зв’язку з цим, пропонується у Додатку 1 до Закону внести зміни у розділ 4 щодо орієнтовної вартості кредиту для споживача. Крім того, законопроектом пропонується уточнити норми Закону щодо укладення договору про споживчий кредит у вигляді електронного документа та використання електронного підпису до та під час підписання такого договору, а також у разі внесення змін до нього;

- запровадження однакових правил для банків та небанківських установ у сфері реклами фінансових послуг та надання інформації про них. 

Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»

На розгляд Верховної Ради України 9 вересня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (№ 2104).

Мета: впровадження агентської моделі управління державним та гарантованим державою боргом.

Проєктом № 2104 пропонується внести зміни до статей 16, 17, 18 та Прикінцевих положень Бюджетного кодексу, а також запровадити нову статтю 151 для впровадження агентської моделі управління державним та гарантованим державою боргом шляхом створення Боргового агентства України як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом.

До основних завдань агентства належить:

- здійснення управління державним боргом та гарантованим державою боргом;

- здійснення управління ризиками, пов’язаними з державним боргом та гарантованим державою боргом;

- підготовка та подання до Міністерства фінансів України пропозицій до Бюджетної декларації, проєкту бюджету на плановий бюджетний період та Стратегії управління державним боргом;

- підготовка та подання до Міністерства фінансів України пропозицій про внесення змін до закону про Державний бюджет України;

- складення прогнозу фінансування державного бюджету на короткостроковий та середньостроковий період;

- здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень у межах, визначених законом про Державний бюджет України, та з урахуванням Стратегії управління державним боргом;

- здійснення оперативного обліку державного боргу та гарантованого державою боргу;

- здійснення погашення та обслуговування державного боргу, виконання державою гарантійних зобов’язань;

- здійснення правочинів з державним боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов’язань, використання деривативів та здійснення операцій РЕПО з державними борговими зобов’язаннями за умови дотримання граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду;

- розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету,

- здійснення на відкритих аукціонах продажу прав вимоги простроченої більше трьох років заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- підготовка пропозицій щодо звіту про виконання Державного бюджету України в частині показників державного боргу та гарантованого державою боргу.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net