Моніторинг фінансового законодавства (22–28 березня)
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування територіальних дорожніх фондів»
На розгляд Верховної Ради України 26 березня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування територіальних дорожніх фондів» (№ 10186).
Мета: створення відповідних умов для забезпечення ефективного та прозорого використання Державного та територіальних дорожніх фондів.
Основними положеннями законопроекту № 10186 передбачено наступне:
- ліквідація зайвого погодження з центральним органом виконавчої влади об’єктів ремонту доріг із територіальних дорожніх фондів;
- гарантування направлення коштів територіальних дорожніх фондів на дороги комунальної власності;
- закріплення на рівні закону можливість фінансування розвитку виробничих потужностей дорожніх організацій (в тому числі шляхом часткової компенсації вартості (до 40 відсотків первісної вартості) дорожньо-будівельної техніки та обладнання та/або часткової компенсації відсотків за кредитами та/або лізингових платежів на придбання зазначеної техніки та обладнання).
Проект Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості»
На розгляд Верховної Ради України 27 березня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної привабливості підприємств легкої промисловості» (№ 10192).
Мета: стимулювання ефективного розвитку легкої промисловості України, залучення інвестицій, нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю, створення нових робочих місць, збільшення бюджетних надходжень.
Законопроект № 10192 передбачає тимчасове, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2020 року:
- Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України підприємствами легкої промисловості обладнання та запчастин до нього, в тому числі ввезення (передача) їх до статутного фонду підприємств для здійснення модернізації, реконструкції виробництва, які класифікуються за певними кодами УКТ ЗЕД;
- Звільнення від оподаткування прибутку, отриманого від основної діяльності підприємств легкої промисловості. Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на збільшення обсягів виробництва, переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі.
Записка з основними рекомендаціями щодо вдосконалення механізмів врегулювання неплатоспроможності банків
НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розробили Записку з основними рекомендаціями щодо вдосконалення механізмів врегулювання неплатоспроможності банків.
Мета: гармонізація вітчизняного законодавства із нормами Євродиректив, зокрема Директиви 2014/59/ЄС про відновлення платоспроможності та врегулювання неплатоспроможності банків (Bank Recovery and Resolution, BRRD), що є зобов’язанням України згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС.
Реалізація Директиви BRRD передбачає концептуальне вдосконалення підходу до відновлення діяльності та врегулювання неплатоспроможності банків в Україні, що потребуватиме законодавчих змін.
Так, основними положеннями Записки передбачено наступне:
- впровадження механізму перспективного планування відновлення та врегулювання банків. Зокрема від банків вимагатиметься розробка планів відновлення діяльності (recovery plan) протягом відповідного перехідного періоду зі встановленням спрощених вимог до таких планів для невеликих банків. При цьому, ФГВФО розроблятиме плани врегулювання неплатоспроможності (resolution plan);
- запровадження механізму раннього виявлення проблем у банках і забезпечення можливості негайного вжиття відновлювальних заходів. Такими заходами можуть стати вимога НБУ про часткове/повне відсторонення або заміну керівництва банку, внесення змін до організаційної структури банку чи стратегії його діяльності тощо;
поточні стадії "проблемного банку" та "тимчасової адміністрації" пропонується об'єднати в новий етап під час застосування НБУ заходів раннього реагування;
- удосконалення інструментарію врегулювання неплатоспроможності. Оновлена законодавча база має передбачати можливість здійснення врегулювання неплатоспроможності банку, поки він ще функціонує, та забезпечення виконання ним критично важливих функцій.
Проект постанови Правління НБУ «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42»
НБУ розробив проект постанови, положеннями якої пропонується поширити вимоги щодо здійснення операцій із приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу на операторів поштового зв’язку, які отримали ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
Наразі питання щодо здійснення операцій із приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу регулюються постановою Правління НБУ від 12 лютого 2013 року № 42 «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу», норми якої поширюються на:
- банки;
- небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали ліцензію на переказ і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи;
- комерційних агентів банків – юридичних осіб, які уклали агентські договори з банками.
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський вчора о 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський вчора о 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська вчора о 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 751
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 538
- Реформа "турботи" 254
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 181
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 125
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 58187
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
29636
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12879
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 11662
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 9858