Чи є порядок розрахунків в договорі про закупівлю – істотною умовою?
Відповідаємо на питання: "Чи є порядок розрахунків в договорі про закупівлю – істотною умовою? " на прикладі договору поставки, чітко та по суті.
Доволі часто у закупівельному середовищі виникає питання: "Чи є умови щодо порядку розрахунків у договорі поставки істотними умовами договору з урахуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі»?". Розберемо питання на прикладі договору поставки товару в розрізі Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону відомо, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного (далі - ЦК України) та Господарського кодексів України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частина 2 ст. 22 Закону визначає вимоги до наповнення тендерної документації (далі – ТД), пунктом 8 якої визначено, що ТД має містити проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Оскільки ст. 41 Закону визначає основні вимоги до внесення змін до договору, де ч. 5 даної статті містить перелік виключних випадків зміни істотних умов договору, слід звернути увагу на формулювання поняття «істотні умови договору» та його складові.
Абзацем 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, аналогічна норма права викладена в ч. 2 ст. 180 ГК України.
При цьому ч. 3 ст. 180 ГК України визначає, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, таким чином отримали відповідь на питання «Які умови договору визначені законом як істотні?».
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Також схожа за змістом норма міститься в ч. 2 ст. 180 ГКУ, зокрема господарський договір уважають укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов.
Розкриваючи поняття «істотних умов договору», можемо виділити їх 3 складові:
- Умови визначені законом - ст. 638 ЦКУ /ст. 180 ГК;
- Умови необхідні для договорів даного виду;
- Умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо з приводу перших двох складових істотних умов договору не виникає питань, то стосовно останньої - вони є. Законодавець не визначає форми «заяви хоча б однієї із сторін». Утім слід вважати, що названа заява має бути вчинена у процесі визначення кола усіх істотних умов, що відбувається у момент укладення договору, і названа заява не обов'язково має бути вчинена окремо від пропозиції укласти договір. Очевидно, якщо момент досягнення згоди з усіх істотних умов, і момент укладення договору, є одномоментними. З практичної точки зору, можна констатувати, що надання належної форми договору, тобто результату досягнення згоди з усіх істотних умов, і є належною формою досягнення згоди з усіх істотних умов.
Можливість сторін майбутнього договору визначати коло істотних умов через його розширення шляхом включення у їх коло тих умов, які не лише визначені прямо у законі, як істотні, та не лише тих умов які можна віднести до істотних, посилаючись на їх "необхідність", а й тих умов, що на думку сторони є обов’язковими для даного договору передбачена у формулюванні норми викладеній в ч. 2 ст. 180 ГК України.
У даному випадку доречно згадати про зазначення в тендерній документації істотних умов, що обов’язково включаються до договору про закупівлю. Саме визначення в тендерній документації Закупівельником таких умов і є однією з таких заяв сторони, в якій викладені умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 525 та статті 526 ЦК України установлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон не містить виключень з цього правила.
Отже, зміна умов договору про закупівлю є правомірною за її відповідності проекту, який входив до тендерної документації. Дана правова позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі
N 910/19898/20.
Таким чином, якщо Закупівельником буде визначено в тендерній документації, що умови договору про закупівлю які регулюють порядок здійснення розрахунків в договорі відноситься до істотних умов договору, то такі умови договору будуть вважатись істотними, а отже на них буде розповсюджуватись вимоги Закону про неможливість їх зміни, крім випадків, визначених ч.5 ст. 41 Закону.
При цьому слід звернути уваги, що згідно ст.13 ЦК України кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам.
Відповідно до статті 3 Закону закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх їх стадіях, недискримінації учасників, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, а також запобіганні корупційним діям і зловживанням.
Таким чином під час внесення змін до договору про закупівлю необхідно керуватись вищезазначеними принципами та аналізувати, чи є зміни справедливим, такими що відповідали би принципу прозорості торгів, стандартів добросовісної ділової практики і призвели би до прозорості закупівлі.
- Популізм із присмаком передвиборчого відчаю Дана Ярова вчора о 23:51
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання Нісар Ахмад вчора о 19:12
- Шоу замість справедливості: що насправді сталося у справі Кудрицького Дана Ярова 01.11.2025 18:44
- Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна 31.10.2025 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець 31.10.2025 07:50
- Управління змінами: як лідери перетворюють виклики на можливості зростання Олександр Скнар 30.10.2025 23:40
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська 30.10.2025 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов 30.10.2025 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар 30.10.2025 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців 30.10.2025 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 30.10.2025 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко 30.10.2025 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль 29.10.2025 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 29.10.2025 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 601
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 354
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 261
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 200
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 81
-
Зеленський анонсував нову "зимову єПідтримку": буде безплатний проїзд на Укрзалізниці
Бізнес 78756
-
У Києві помер власник легендарної піцерії, яка працює понад 30 років
Бізнес 18110
-
Київ оголосив новий тендер на 1 млрд грн: ремонтуватимуть розв'язку на "Чернігівській"
Бізнес 7136
-
Рекордний квартал Apple: сервісний напрямок зростає найшвидше, ніж будь-коли у 2025
Життя 3464
-
ШІ від Telegram, робот Neo, Grokipedia і дрон-рекордсмен – 10 техноподій тижня
Технології 3104
