Соціальні платформи, вибори та #Section230

Після виборів 2016 року, декількох тривалих розслідувань з шокуючими результатами, Cambridge Analytica, викриттів щодо фабрики тролів та багатьох інших подій до соціальних платформ в останні дні перед виборами у США прикуті погляди і політиків, і пересічних громадян. 

Facebook, Twitter, Google давно почали готуватись до виборів, щоб цього разу їх не звинуватили в тому, що вони «зламали демократію». Відмова від політичної реклами, тестування зовнішніх втручань, спроби боротьби з фейками та маніпуляціями – всі ці дії соціальних платформ мати на меті забезпечити нормальну роботу та уникнути майбутніх претензій. 

Хоча всі розуміють, що після виборів партія, яка програє, напевно захоче звинуватити саме соцмережі у своєму програші. А якщо винні соціальні платформи, то відповідати повинно їх керівництво. Цього тижня у Конгресі пройшли онлайн-слухання, в яких взяли участь якраз керівники найбільших у США соціальних сервісів. Дехто з експертів назвав ці слухання репетицією до подібних заходів у майбутньому. Такий розвиток подій не можна виключати. А суть претензій та бажання конгресменів змінити базові закони, які регулюють існування соціальних сервісів, можуть мати не дуже приємні наслідки і для самих сервісів, і для звичайних користувачів, і, що цікаво, для політиків також. 

Отже, тривалий предмет суперечки – так званий Розділ 230 Закону про доброчесність у комунікаціях. Цей закон знімає відповідальність з соціальних платформ за контент їх користувачів. До прикладу, за брехню у Facebook буде відповідати не Facebook, а людина, яка розмістила це на платформі. Саме такий підхід дозволив сайтам існувати та розвиватись у нинішньому вигляді, створивши для них певний імунітет. Водночас соцмедіа можуть модерувати контент користувачів. А ось це й стало претензією з боку американських консерваторів, які називають цю модерацію цензурою. Раніше Дональд Трамп закликав відмінити цей розділ Закону, зараз його підтримують конгресмени. 

По великому рахунку, критика модерації контенту в соцмережах зрозуміла, бо вона часто не очевидна й непослідовна, а спроби передати цю справу алгоритмам зазнали нищівних поразок. 

Але відмова від модерації ризикує перетворити соціальні медіа в розсадники фейків та дезінформації, і звернення до цієї теми перед днем голосування дивує. Особливо після розслідувань про те, що найбільшу загрозу американській демократії складають не алгоритми соцмереж, а скоординовані кампанії по дезінформації. 

Приводом до цих слухань стала заборона на поширення в Facebook та Twitter розслідування New York Post про Хантера Байдена, хоча компанії пояснили свої рішення, блокуючи можливість розміщувати посилання на цей контент. 

Наразі слухання не закінчилось нічим, окрім звинувачень соціальних платформ. Їх керівники пообіцяли, що стануть більш прозорі при прийнятті рішень щодо модерації контенту, хоча Цукерберг не приховував, що у компанії немає ресурсів пояснювати для кожного фрагмента контенту, який є небажаним, а який ні, бо тоді у Facebook не буде ресурсів реагувати на нього. 

Очевидно, що навіть озвучення ідеї наказувати компанії за видалення фейків – це більш ніж небезпечно і для американської демократії, і для екосистеми соціальних сервісів загалом. Якщо ця ідея буде реалізована, один з найулюбленіших твітів Трампа «Fake news!!!» в якийсь момент можна буде застосовувати до переважної більшості контенту в соціальних медіа. А це уже загрожуватиме їх існуванню, бо навряд чи користувачі продовжать тратити час на такі платформи. А немає користувачів, немає їх уваги та часу – економіка уваги перестає працювати.