Соціальні платформи, вибори та #Section230
Атаки на американську демократію напередодні виборів стосувались соціальних мереж
Після виборів 2016 року, декількох тривалих розслідувань з шокуючими результатами, Cambridge Analytica, викриттів щодо фабрики тролів та багатьох інших подій до соціальних платформ в останні дні перед виборами у США прикуті погляди і політиків, і пересічних громадян.
Facebook, Twitter, Google давно почали готуватись до виборів, щоб цього разу їх не звинуватили в тому, що вони «зламали демократію». Відмова від політичної реклами, тестування зовнішніх втручань, спроби боротьби з фейками та маніпуляціями – всі ці дії соціальних платформ мати на меті забезпечити нормальну роботу та уникнути майбутніх претензій.
Хоча всі розуміють, що після виборів партія, яка програє, напевно захоче звинуватити саме соцмережі у своєму програші. А якщо винні соціальні платформи, то відповідати повинно їх керівництво. Цього тижня у Конгресі пройшли онлайн-слухання, в яких взяли участь якраз керівники найбільших у США соціальних сервісів. Дехто з експертів назвав ці слухання репетицією до подібних заходів у майбутньому. Такий розвиток подій не можна виключати. А суть претензій та бажання конгресменів змінити базові закони, які регулюють існування соціальних сервісів, можуть мати не дуже приємні наслідки і для самих сервісів, і для звичайних користувачів, і, що цікаво, для політиків також.
Отже, тривалий предмет суперечки – так званий Розділ 230 Закону про доброчесність у комунікаціях. Цей закон знімає відповідальність з соціальних платформ за контент їх користувачів. До прикладу, за брехню у Facebook буде відповідати не Facebook, а людина, яка розмістила це на платформі. Саме такий підхід дозволив сайтам існувати та розвиватись у нинішньому вигляді, створивши для них певний імунітет. Водночас соцмедіа можуть модерувати контент користувачів. А ось це й стало претензією з боку американських консерваторів, які називають цю модерацію цензурою. Раніше Дональд Трамп закликав відмінити цей розділ Закону, зараз його підтримують конгресмени.
По великому рахунку, критика модерації контенту в соцмережах зрозуміла, бо вона часто не очевидна й непослідовна, а спроби передати цю справу алгоритмам зазнали нищівних поразок.
Але відмова від модерації ризикує перетворити соціальні медіа в розсадники фейків та дезінформації, і звернення до цієї теми перед днем голосування дивує. Особливо після розслідувань про те, що найбільшу загрозу американській демократії складають не алгоритми соцмереж, а скоординовані кампанії по дезінформації.
Приводом до цих слухань стала заборона на поширення в Facebook та Twitter розслідування New York Post про Хантера Байдена, хоча компанії пояснили свої рішення, блокуючи можливість розміщувати посилання на цей контент.
Наразі слухання не закінчилось нічим, окрім звинувачень соціальних платформ. Їх керівники пообіцяли, що стануть більш прозорі при прийнятті рішень щодо модерації контенту, хоча Цукерберг не приховував, що у компанії немає ресурсів пояснювати для кожного фрагмента контенту, який є небажаним, а який ні, бо тоді у Facebook не буде ресурсів реагувати на нього.
Очевидно, що навіть озвучення ідеї наказувати компанії за видалення фейків – це більш ніж небезпечно і для американської демократії, і для екосистеми соціальних сервісів загалом. Якщо ця ідея буде реалізована, один з найулюбленіших твітів Трампа «Fake news!!!» в якийсь момент можна буде застосовувати до переважної більшості контенту в соціальних медіа. А це уже загрожуватиме їх існуванню, бо навряд чи користувачі продовжать тратити час на такі платформи. А немає користувачів, немає їх уваги та часу – економіка уваги перестає працювати.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411