Е-резидентство запрацює з 1 квітня 2023 року
Як іноземці платитимуть податки в Україні з-за кордону: розбір від податкового консультанта
Іноземці зможуть вести бізнес в Україні, відкрити тут банківський рахунок і платити податки… в онлайн-режимі, сидячи в будь-якому куточку світу!
З 1 квітня 2023 року набирає чинності Закон України № 2654–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів». Він впровадить е-резидентство — нову можливість для іноземців вести підприємництво в Україні, не приїжджаючи в саму країну.
У цій статті я розберу, як працюватиме е-резидентство для іноземців та про які нюанси варто знати.
Як іноземцям стати е-резидентом:
— бути віком від 18 років;
— бути громадянином дозволених держав (перелік має визначати КМУ);
— подати заяву та зареєструватися в інформаційній системі «Е-резидент» на вебпорталі або в мобільному додатку «Дія»;
— відкрити банківський рахунок в Україні.
До країн походження іноземців у Законі є окремі обмеження. Це мають бути держави, які:
— не включені до сірого чи чорного списку FATF;
— не визначені Єврокомісією як країни зі слабкими режимами щодо запобігання та протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму;
— не визнані державою-агресором чи державою-окупантом щодо України.
Під час заповнення заяви іноземець підписує її КЕП та одразу реєструється як ФОП — платник 3 групи єдиного податку 3 група ЄП за ставкою 5 % без сплати ПДВ.
Альтернативних ставок чи груп для е-резидентів немає, як і можливості відкрити ТОВ, але це й так непоганий варіант для цього пілотного проєкту.
Нюанси податкового резидентства
Моделюємо ситуацію: іноземець, який відповідає всім вимогам, успішно зареєструвався е-резидентом, відкрив сайт чи створив сторінку в соцмережах і почав розробляти програми, консультувати клієнтів щодо підбору стилю одягу, розвитку бізнесу, дизайну приміщень чи займатися іншими видами бізнесу. Оплату він отримує на свій офіційний банківський рахунок в Україні.
І тут виникає запитання: а податковим резидентом якої країни він є в цей момент?
ПКУ не каже, що під час реєстрації е-резидент стає податковим резидентом України. Крім того, він не обов’язково має в Україні житло та не проживає тут понад 183 дні, щоб відповідати іншим критеріям податкового резидентства. Тож питання, як іноземцям уникнути подвійного оподаткування як ФОПів 3 групи в Україні та як платників податків у їхній країні, залишається відкритим і додає роботи податковим консультантам.
Вимоги до бізнесу е-резидента
Звісно, кожен іноземець не зможе так просто стати е-резидентом.
Отримати статус е-резидента не зможуть ті, хто до подання заяви:
— є особами без громадянства;
— має посвідку на постійне проживання в Україні;
— податковими резидентами України;
— мають доходи від діяльності в Україні, окрім пасивних доходів.
Але й у статусі е-резидента він має працювати з низкою обмежень:
— одержувати лише пасивні доходи з походженням з України (дивіденди, роялті, проценти);
— надавати послуги, виробляти та продавати товари лише нерезидентам України;
— не наймати громадян і резидентів України;
— не перевищувати річний ліміт доходів 3 групи ФОП (1167 розмірів мінімальної заробітної плати на 1 січня 2023 року, або 7 818 900 грн).
Якщо все ж довелося перевищити ліміт, ставка для е-резидентів із 5 % підвищиться до 15 % — на суму понад ліміт.
Також у першій версії проєкту були обмеження щодо видів діяльності е-резидентів (зокрема в ІТ-сфері), але в остаточному Законі їх прибрали.
Податкова звітність і перевірки нерезидентів
У цьому питанні все виявилося набагато простіше, ніж у звичайних українських ФОПів: податковим агентом е-резидента буде банк, у якому він відкрив рахунок, а всі зовнішньоекономічні контракти будуть оформлюватися в електронному вигляді.
Тому е-резиденти можуть не вести податкову звітність і не боятися податкових перевірок. Однак банк перевірятиме таких підприємців з особливою уважністю до вимог фінмоніторингу, як на етапі відкриття рахунку, так і під час подальшого ведення фінансових операцій.
Для банків податковим (звітним) періодом щодо е-резидентів буде календарний квартал. Вони повинні будуть:
— повідомляти ДПС про відкриття та закриття рахунку е-резидента;
— утримувати та сплачувати єдиний податок упродовж 2 днів із дня зарахування коштів на рахунок;
— подавати податковий розрахунок сум надходжень е-резидента й сум утриманого з них податку, з уточненням сум, що оподатковуються 5 % єдиного податку та окремо 15 % — у разі перевищення ліміту.
Навіть якщо рахунок е-резидента, банк усе одно повинен буде подати податковий розрахунок за квартал.
Ініціатори проєкту за першими скромними прогнозами очікують 1000 е-резидентів у перший рік дії програми. Та ми сподіваємося, що іноземцям вийде перевищити ці очікування, враховуючи досить низьку податкову ставку для них в Україні та можливість вести бізнес дистанційно. Однак для цього влада має вирішити питання з уникненням подвійного оподаткування, щоб іноземці могли безпечно та впевнено ставати е-резидентами в Україні та не боятися санкцій від урядів своїх країн.
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 10:57
- Тіні хаосу: що об’єднує архітекторів руйнувань і влади? Дмитро Зенкін 09:56
- Коли батьківство тане в сутінках: закон як останній промінь Світлана Приймак 09:55
- Контролюйте землю безпечно Сергій Пагер вчора о 12:37
- Лише 160 світових брендів не хочуть мати імідж "спонсора тероризму" Володимир Горковенко вчора о 11:34
- Alibaba і Maersk відкривають нові горизонти у сфері контейнерних перевезень Володимир Гузь вчора о 08:49
- Українська зброя vs українська бюрократія: хто переможе? Галина Янченко 24.03.2025 18:42
- Криза у ланцюгах постачання критичних мінералів: виклики та можливості для України Ксенія Оринчак 24.03.2025 18:22
- Комерційний арбітраж на енергоринку ЄС: як захистити інтереси українських трейдерів Ростислав Никітенко 24.03.2025 14:33
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 24.03.2025 12:54
- Українські біженці після 3-х років за кордоном Володимир Горковенко 24.03.2025 11:34
- Криворізька міська клінічна лікарня №2 стане університетською лікарнею європейського рівня Олена Криворучкіна 24.03.2025 09:17
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 504
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 136
- Резервні копії під загрозою. Що ви можете зробити прямо зараз 83
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 76
- Молочні зуби: лікувати чи ні? Помилка, яка може коштувати здоров’я дитини 73
-
Бойкоти супермаркетів у Болгарії. Влада змушена створити держмагазини дешевих продуктів
Бізнес 24602
-
"Шквал" проти "Блискавки". Як Dassault Rafale може потіснити F-35
Технології 12010
-
Укрзалізниця отримає нову модель плацкартних вагонів: КВБЗ показав перший вагон
Бізнес
10792 -
Чи досягнуть Київ і Москва перемир'я. П’ять підсумків переговорів у Ер-Ріяді
9216
-
"Ми дуже розчаровані": Ryanair про ігнорування її плану відновлення польотів в Україні
Бізнес 7515