Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
04.06.2020 14:45

Хто зрадіє президентській Раді з розвитку вищої освіти?

Експерт напрямку "Освіта" "Українського інституту майбутнього"

Публічні рішення президента країни - це передусім "мова жестів". Розбираємо політичну семантику Указу про вдосконалення вищої освіти

З-го червня Президент України підписав Указ «Про вдосконалення вищої освіти», яким, передбачено утворення Раду з питань розвитку вищої освіти в Україні як консультативно-дорадчий орган при Президентові України. У двотижневий строк керівник Офісу Президента України  має подати проект Положення про Раду з питань розвитку вищої освіти в Україні та пропозиції щодо її персонального складу.

Поки бракує даних як з перебігу згаданої зустрічі, так й ініціатив, що їй передували  спробуємо розглянути хто є потенційним бенефіціаром такого кроку і кому він адресований. Адже, будьмо відверті, роль президента у нашій країні, та й у світі поступово зміщується з арбітра до конферансьє ключові фрази якого, як паузи між ними а рівно – жести і постава мають підготувати глядачів політичного шоу до появи на сцені нового персонажа.

Отже спробуємо простежити за напрямком поглядів і жестів. Рішенню глави держави щодо нового консультаційно-дорадчого органу передувала зустріч із керівниками десятка вибраних закладів вищої освіти. Йшлося про кадровий голод, якому ЗВО мають зарадити, про розширення фінансової та організаційної автономії тощо. Коло проблем безумовно актуальне. Але наскільки мені відомо над цим вже працює МОН і Комітет ВРУ з освіти, науки та інновацій. Більш того наприкінці минулого року були зроблені кроки у цьому ж напрямку. Наприклад Законом  "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти" (ухвалений 18 грудня 2019 р.) спрощено процедуру ліцензування освітньої діяльності у сфері вищої освіти; переосмислено статус національного закладу вищої освіти, зміцнено статус дослідницького університету і посилено вимог для його надання; створено умови для розвитку міждисциплінарних програм, освітніх програм спільного та подвійного диплому, тощо. А тако ж, увага, - посилено вимог до керівника ЗВО. Соідом за тим, 24 грудня постановою КМУ запроваджується формульне фінансування ЗВО, що базується на вимірюваних результатах діяльності. Скажімо, тепер береться до уваги показник наукової діяльності (сума коштів, яку ЗВО залучає на проведення досліджень з позабюджетних джерел). Це справді вигідно університетським командам, націленим на результат і напружує ректорів, які звикли мати переважно неформальні домовленості з керівництво МОН. З теперішніми представниками міністерства не дуже то й домовишся, щоправда… Але через недоліки в моделі урядування робота навіть вмотивованої команди не завжди виявляється ефективною. І от поки вся увага директорату вищої освіти і профільного заступника відтягнута на забезпечення вступної кампанії ректори раптом прозріли, що їх випускники не відповідають ринку праці. В Офісі президента, схоже теж. Не без подачі Спілки ректорів та їх тіньових патронів.

Кандидат на посаду міністра освіти і науки Сергій Шкарлет, ректор Чернігівського державного технологічного університету попри те, що раніше не відзначався публічними ініціативами щодо вдосконалення системи освіти вже пройшов неформальну співбесіду в профільному комітеті ВРУ. Одним із сигналів того, що тут йдеться головним чином про згортання змін, ніж їх наступний етап реформи є біографія кандидата. Висуванець ректорського корпусу своїм кар’єрним злетом багато в чому забов’язаний Партії Регіонів та Дмитру Табачнику, одіозному міністра часів Януковича.

Опосередкованим свідченням налаштованості на компроміс із консервативним істеблешментом є відсутність на згадані зустрічі з ректорами представників бізнесу та асоціацій роботодавців та представників експертного середовища (обговорювали ж кадровий год в економіці?!). В Указі, відповідно до якого має бути утворено Раду з питань вищої освіти йдеться про розробку стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2021 - 2031 роки - за участі Національного інституту стратегічних досліджень, Національної академії наук України. Знову ж таки навіть на рівні офіційного тексту цілковито випущено МОН як орган, що відповідає за формування освітньої політики, зацікавлені сторони – ті ж роботодавці та академічна спільнота.

Щодо розвитку дослідницької інфраструктури, яка теж згадана у документі, це сфера, в які вирішальне слово належить Національній раді з питань науки і технологій. Втім, у згаданому Указі про неї - ні слова.

В окресленому контексті дії Офісу президента радше викликають тривогу, ніж сподівання на пришвидшення змін та їх конструктивний напрямок.

Що ж вартує зробити наступна серія була обнадійливою?

Передусім розширити коло зацікавлених сторін – на противагу теперішнім спробам обмежити його персонами для ритуальної бесіди із прогнозованим фіналом.

Щодо стратегічної перспективи - почасти Український інституту майбутнього вже дав на це відповідь у концепції «Український університет нового покоління», яким окреслено базові принципи, цілі і механізми розвитку системи освіти. А головне бачення чим є університет в сучасному світі. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]