Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
01.03.2019 22:13

Освітні виклики для майбутнього президента. Ч.2 Фінанси

Експерт напрямку "Освіта" "Українського інституту майбутнього"

Сфера освіти коштує бюджету більше 6% ВВП. Що ми отримуємо на ці кошти.

Продовжую аналізувати виклики, що постануть у царині освіти для того, хто невдовзі посяде найвищу посаду у державі.

Фінансування освіти 

Система освіти стабільно коштує українським платникам податків не менше 6 % ВВП.  У відносних цифрах – це високий показник на тлі інших країн ЄС (4,8 % ВВП – в середньому) та тих, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (5.1 % ВВП). Наприклад в Польщі це показник не перевищував 5,2 % ВВП) За останні два роки, у зв’язку з втіленням концепції Нової української школи видатки з державного бюджету на цю сферу зросли ще більше, особливо в абсолютних цифрах.

2018 – 221,9 млрд грн. (6,7 % ВВП);

2019 – 241,1 млрд грн. (6,1 % ВВП).

Проте з ефективністю використання цих коштів значно гірше. Так за даними Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), впродовж останніх років простежується тенденція до зниження рівня знань з природничих наук та математики. На ЗНО-2018 майже половина випускників шкіл на тестуванні з математики не змогла розв’язати задачу за 8-й клас; 10% учасників ЗНО взагалі не здолали прохідний бар’єр. Це навіть спонукало МОН ввести математику до переліку обов’язкових предметів ЗНО. Проте, причини як раз і слід радше шукати глибше – у тому як влаштована і функціонує школа, як вона позиціонується і яку практичну роль відіграє. А вже з моделі школи випливають методології навчального процесу, мотивації і кваліфікації педагогів.

Зростання ринку репетиторських послуг є іншим – хай і опосередкованим - індикатором того, що якість освіти в теперішній школі  є дуже незадовільною. Згідно зі статистикою Google Trends, попит на послуги репетиторства в інтернеті зростає щороку на 15%. Так лише на офіційному сайті Асоціації репетиторів України (вже наявність подібної організації є суттєвим сигналом недоліків системи освіти) зареєстровано понад 4 тис. осіб, які надають репетиторські послуги. На практиці їх набагато більше. За даними громадянської мережі «Опора» у 2016 р. послугами репетиторів користувалася третина тих, хто складав ЗНО (це понад 26 тисяч осіб). У МОН підрахували, що послугами репетиторів перед іспитами в середньому користується до 60 % школярів.

За даними фонду «Демократичні ініціативи» лише на такий предмет як українська мова та література у місяць батьками витрачалося близько 1200 гривень. В Асоціації репетиторів України  пояснюють: популярність репетиторства не може бути виправдана тільки необхідністю здачею випускних тестів. Мовляв: репетитори використовують сучасні методики навчання, які індивідуально орієнтовані на кожного учня, діагностують рівень знань учня, а потім спрямовують усі зусилля на усунення прогалин. Такої методики в школі немає, тому багато хто прагне отримати реальні знання завдяки приватним репетиторів. Попри ці аргументи все ж йдеться не про додаткові знання, та навички, а про компенсацію недоліків викладання обов’язкових предметів у школі, за що з державного бюджету вже заплачено сотні мільярди гривень платників податків. Отже, маємо доволі тривожний сигнал. І у середовищі батьків вже назріває незадоволення таким станом речей, як і необхідністю регулярно здавати гроші у фонд класу і школу – на ремонти, охорону і навіть на санітарні потреби. В масштабах країни це виростає у довжелезну фінансову тінь офіційної системи освіти. 

Водночас у системі освіти України працюють такі структури як Інститут модернізації змісту освіти та Національна академія педагогічних наук. На потреби академії з державного бюджету Національної академії  педагогічних наук виділено лише 2018 року виділено 211 млн грн. За даними аналітичного центру CEDOS близько 90-96% статей академії не містять інформації про новизну дослідження; у 92-93% статей відсутній опис методології, а понад 70% робіт не містять аналізу попередніх досліджень по темі. А це є обов’язковими елементами наукової статті, без яких вона не може вважатися надійною та науково обґрунтованою. До того ж, приблизно 75% статей не використовують жодних наукових джерел, крім російськомовних. В структурі МОН працює така структура як Інститут модернізації змісту освіти. Інститут модернізації змісту освіти, на який покладено повноваження експертизи навчальних матеріалів у 2018 р. фактично саботував вихід підручників, створених за оновленими програмами. Якщо сюди додати стан інфраструктури, вимірювані показники результатів навчання, суб’єктивну незадоволеність станом освіти справи, то в сумі побачимо багато нежиттєздатних елементів маємо по суті інвестиції у стангнацію.

Отже завдання політиків, які візьмуть на себе відповідальність за країну полягає у тому, щоби перетворити ті кошти (хоч і не великі а абсолютних цифрах) на інвестицію в розвиток.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net