Освітні виклики для майбутнього президента. Ч.2 Фінанси
Сфера освіти коштує бюджету більше 6% ВВП. Що ми отримуємо на ці кошти.
Продовжую аналізувати виклики, що постануть у царині освіти для того, хто невдовзі посяде найвищу посаду у державі.
Фінансування освіти
Система освіти стабільно коштує українським платникам податків не менше 6 % ВВП. У відносних цифрах – це високий показник на тлі інших країн ЄС (4,8 % ВВП – в середньому) та тих, які входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (5.1 % ВВП). Наприклад в Польщі це показник не перевищував 5,2 % ВВП) За останні два роки, у зв’язку з втіленням концепції Нової української школи видатки з державного бюджету на цю сферу зросли ще більше, особливо в абсолютних цифрах.
2018 – 221,9 млрд грн. (6,7 % ВВП);
2019 – 241,1 млрд грн. (6,1 % ВВП).
Проте з ефективністю використання цих коштів значно гірше. Так за даними Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), впродовж останніх років простежується тенденція до зниження рівня знань з природничих наук та математики. На ЗНО-2018 майже половина випускників шкіл на тестуванні з математики не змогла розв’язати задачу за 8-й клас; 10% учасників ЗНО взагалі не здолали прохідний бар’єр. Це навіть спонукало МОН ввести математику до переліку обов’язкових предметів ЗНО. Проте, причини як раз і слід радше шукати глибше – у тому як влаштована і функціонує школа, як вона позиціонується і яку практичну роль відіграє. А вже з моделі школи випливають методології навчального процесу, мотивації і кваліфікації педагогів.
Зростання ринку репетиторських послуг є іншим – хай і опосередкованим - індикатором того, що якість освіти в теперішній школі є дуже незадовільною. Згідно зі статистикою Google Trends, попит на послуги репетиторства в інтернеті зростає щороку на 15%. Так лише на офіційному сайті Асоціації репетиторів України (вже наявність подібної організації є суттєвим сигналом недоліків системи освіти) зареєстровано понад 4 тис. осіб, які надають репетиторські послуги. На практиці їх набагато більше. За даними громадянської мережі «Опора» у 2016 р. послугами репетиторів користувалася третина тих, хто складав ЗНО (це понад 26 тисяч осіб). У МОН підрахували, що послугами репетиторів перед іспитами в середньому користується до 60 % школярів.
За даними фонду «Демократичні ініціативи» лише на такий предмет як українська мова та література у місяць батьками витрачалося близько 1200 гривень. В Асоціації репетиторів України пояснюють: популярність репетиторства не може бути виправдана тільки необхідністю здачею випускних тестів. Мовляв: репетитори використовують сучасні методики навчання, які індивідуально орієнтовані на кожного учня, діагностують рівень знань учня, а потім спрямовують усі зусилля на усунення прогалин. Такої методики в школі немає, тому багато хто прагне отримати реальні знання завдяки приватним репетиторів. Попри ці аргументи все ж йдеться не про додаткові знання, та навички, а про компенсацію недоліків викладання обов’язкових предметів у школі, за що з державного бюджету вже заплачено сотні мільярди гривень платників податків. Отже, маємо доволі тривожний сигнал. І у середовищі батьків вже назріває незадоволення таким станом речей, як і необхідністю регулярно здавати гроші у фонд класу і школу – на ремонти, охорону і навіть на санітарні потреби. В масштабах країни це виростає у довжелезну фінансову тінь офіційної системи освіти.
Водночас у системі освіти України працюють такі структури як Інститут модернізації змісту освіти та Національна академія педагогічних наук. На потреби академії з державного бюджету Національної академії педагогічних наук виділено лише 2018 року виділено 211 млн грн. За даними аналітичного центру CEDOS близько 90-96% статей академії не містять інформації про новизну дослідження; у 92-93% статей відсутній опис методології, а понад 70% робіт не містять аналізу попередніх досліджень по темі. А це є обов’язковими елементами наукової статті, без яких вона не може вважатися надійною та науково обґрунтованою. До того ж, приблизно 75% статей не використовують жодних наукових джерел, крім російськомовних. В структурі МОН працює така структура як Інститут модернізації змісту освіти. Інститут модернізації змісту освіти, на який покладено повноваження експертизи навчальних матеріалів у 2018 р. фактично саботував вихід підручників, створених за оновленими програмами. Якщо сюди додати стан інфраструктури, вимірювані показники результатів навчання, суб’єктивну незадоволеність станом освіти справи, то в сумі побачимо багато нежиттєздатних елементів маємо по суті інвестиції у стангнацію.
Отже завдання політиків, які візьмуть на себе відповідальність за країну полягає у тому, щоби перетворити ті кошти (хоч і не великі а абсолютних цифрах) на інвестицію в розвиток.
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 172
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 164
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 108
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 53
-
Господарем параду у Москві стане Сі. Його бультер’єр Путін від безсилля атакує Україну
Думка 12243
-
Брно відправило до України перші подаровані Харкову тролейбуси – фото
Бізнес 10706
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
8531
-
Правопис без правил: дев'ять дивних винятків, які ми взяли як норму
Життя 6418
-
Психолог назвав фразу, яку часто недооцінюють, але вона шкодить стосункам
Життя 5560