Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
28.03.2018 18:05

Національна інноваційна система України: спроба четверта (остання?)

Експерт напрямку "Освіта" "Українського інституту майбутнього"

Минулого тижня, 21 березня відбулися Парламентські слухання на тему «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку». Стислий огляд події був зроблений медіа і блогерами буквально гарячими слідами. Тиждень який минув дає змогу о

Це вже четверті, з моменту незалежності України слухання подібного спрямування. Останні відбулися 1999 р. і за результатами було ухвалено концепцію інноваційного розвитку, що так і залишилася на папері. Якщо цього разу не відбудеться переходу з ресурноорієнтованої економіки, побудованої на закритому доступі на інноваційну, то п’ятих слухань на цю тему може і не бути. Подібним усвідомленням була заряджена тональність більшості виступів (всього їх було близько 40)- попри риторику із добре знайоми: «покращити, поглибити, розширити». Із конкретики на найближчу перспективу було озвучено: формування стратегії інноваційного розвитку України, створення правого поля сприятливого для інновацій, заснування спеціалізованої агенції. Коли із якої ноги чи руки розпочнеться рух у згадану перспективу?

Першим індикатором, як на мене, є стійкість дискурсу. Буквально за тиждень після Парламентських слухань, випустивши пару більшість учасників, окрім безпосередніх організаторів події  -  підкомітет з науки та інновацій на чолі з Олексієм Скрипником профільного комітету ВРУ з з питань освіти і науки - повернулися до своїх «кухонних» справ (з якими направду кажучи вони і виходили до парламентської трибуни у намаганні «бути почутими»). Помітні зусилля до підтримання дискурсу проявили лише представники Фонду «Відкрита політика» та мережі студентських інкубаторів YEP.

Наступним індикатором є послідовність. І тут представники  університетів, які виступали «палкими» адептами екосистеми інновацій проявили себе недалекоглядними адміністраторами. Наприклад керівництво Донецького національного університету у Вінниці вирішило закрити студентський простір «Кузня української інтелігенції». Аргументація: «там мовляв, посварилося двоє студентів». Закриттям простору конфліктність вряд чи вдасться знизити, а от одним майданчиком для обговорення актуальних питань точно стало менше. Якщо академічні інституту і університети надалі займатимуть позицію: «на потрібні інновації, але хай зміни розпочинаються не з мене», екосистема не складеться. Принаймні згадані інституції до неї не потраплять. Найбільш реалістичним виходом для ініціаторів розробки стратегії стане нейтралізації впливу таких акторів, які перетягують ковдру на себе.

В свою чергу, Офіс реформ при КМУ, отримавши пакет аналітичних матеріалів від організаторів слухань, вчасно не надав коментарів до цих документів. Відповідно, це затягує підготовку відповідно Постанови Парламенту.

Недовіра бізнесу є третім тривожним індикатором, напряму повязаним із першими двома. Бізнес, інвестори і представники стартап-спільнот в цілому проігнорували подію. З одного боку після провалу судової реформи, що покликана захистити право власності, наїзду на «Нову пошту» та низки інших ситуацій, це закономірно. З іншого – недалекоглядно. Адже ви можете не цікавитися політикою, але це не означає, що політика не цікавиться вами.

Втім, ще є шанс залучити бізнес, інвесторів і стартаперів до спільного вироблення правил гри через грамотно організовану серію стратегічних сесій. Звісно, що їх організація також має бути інноваційною. Використання інструментів дизайн-мислення при цьому є просто санітарним мінімумом, який необхідно забезпечити.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net