Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
08.02.2018 18:48

Розумні починають і… знову про критерії вибору ВНЗ

Експерт напрямку "Освіта" "Українського інституту майбутнього"

Нещодавно центр texty.org.ua оприлюднив оновлений рейтинг українських ВНЗ. Це колосальна робота, яка спонукає замислитися не лише хто на якому місці, але, власне, що з чим ми оцінюємо і як метрика впливає на управлінські підходи

Якість вищоїосвіти в Україні, критерії вибору ВНЗ - доволі гарячі теми як у медійному, так іпрактичному рівні. Аналітичні центри як покликані задавати тон у формуванніпорядку денного і допомагати усім зацікавленим сторонам з навігацією. Рейтинги загалом справа невдячна, але для вибудовування системи координат -досить суттєва річ. Але для цього потрібна точна метрика інакше ризикуємо опинитися зовсім не там, де нам хочеться бути.

В цьому контексті у мене є кілька критичних міркувань до рейтингу ВНЗ, оприлюдненоно texty.org.ua. Ініціаторирейтингу виходять з того, що найрозумніші обирають найкращі ВНЗ. Справдікореляція є: на першому місці Український католицький університет, далі розташувалисяКНУ ім. Шевченка і Могилянка. У десятку також увійшли Київська та Львівськаполітехнік. От тільки свій вибір абітурієнти роблять на основі достатньо різнихмотивів: престижність, розташування, традиція, зрештою – з одного боку іорієнтація викладачів, спеціальності, академічну культуру - в іншому. Інакшекажучи це вибір між середовищем, де краще отримувати нові знання і досвід істінами, в яких надійніше пересидіти і отримати престижну корочку. Розумію, щоце надто категоричне узагальнення. По-перше – на сьогодні мотивація непіддається вимірюванню. По-друге - в університети з консервативною культуроюпотрапляють молоді люди орієнтовані на природничі науки, тому що саме в цихстінах зосереджені відповідні школи. Але у такому випадку потрібно робитирозріз за спеціальностями і дивитися а на які з них полаються і вступають знайвищим балом ЗНО.

Дуже добре,що цього року додали такий показник як кількість публікацій у Scopus (у перерахункуна тисячу вступників), а також – індекс цитування. Але тут варто робитипоправку на те, що одна справа – доступ до цінної інформації – інша методики,що дозволяють її сповна засвоїти. Звернемося до результати дослідження,представлені у  World Social ScienceReport (WSSR)191. Це вісімсот мета-аналізів, що охоплюють 50 тис. досліджень, вяких впродовж 2009 – 2012 років взяло участь 80 млн. учнів і студентів.Результати підтвердили і уточнили вже відомі факти: рівень розуміння матеріалузначно знижується, якщо застосовувати пасивні педагогічні методи як-от читаннята слухання лекцій, натомість ефект від навчання максимізується там, деучасники процесу працюють над спільними цілями, наприклад у дискусії чигрупових проектах або комбінованому навчанні. Скажімо, при пасивномупрослуховуванні лекцій в аудиторії середній показник засвоєння матеріалу склав5% від , практичні заняття збільшили показник засвоюваності до 75%, але формату якому учні та студенти навчали одне-одного дало 90 % засвоєння знань інавичок. Отже, коопероване навчання та взаємне наставництво (peer-tutoring)дають позитивний ефект на результати навчання. Отже варто було би додати такийпоказник як наявність практик учасницького навчання та залучення студентів додослідницької роботи.

Дієвістьнавчання в університеті вимірюється у тому числі тим як швидко випускникзнаходить собі роботу за фахом або започатковує свою справу з обраноїспеціальності. Особливо - якщо йдеться про кампанії, які є лідерами певнихіндустрій і випускник завдяки своїй кваліфікації отримує у них конкурентнуплатню і можливість самореалізації. Отже зв’язок з лідерами індустрії, кількістьукладених з компаніями контрактів (у тому числі – щодо підготовки фахівців)може бути ще однією з метрик у рейтингу університетів.

Ну а щодо ЗНО– це переважно заслуга школи або батьків із репетиторами. І це про купу фактів.Які потрібно просто тримати в голові не розуміючи як їх застосувати, а часом –і не задаючись запитанням чи можна їх застосувати взагалі. Альтернативною мігби бути формування і захист (по закінченню школи) індивідуального освітньогопрофайлу – освітнього ID,в який «вмонтовано» портфоліо випускника школи з поставленими цілями,виконаними проектами, зворотнім зв’язком від менторів і спеціалістів,інформацією про волонтерство та громадську активність. Тоді логічним кроком дляуніверситетів буде – добирати студентів за визначеними критеріями освітньогопрофайлу. Але для цього потрібно, щоби у ВНЗ були чітко виписані їх місія,стратегія і цілі: соціальні та фахові.  Алеце вже інша історія.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net