Перекваліфікація педагогів до НУШ: спринт із бар'єрами

Рік 2018-й багато у чому вирішальний для майбутнього системиосвіти. Те, що у попередні два роки було концепцію (тобто – ідеєю) таполітичною пропозицією Уряду, відтепер стає практикою у масштабах всієї країни.Зокрема, це означає, що у кожній школі, куди прийдуть першокласники, має бутипідготований вчитель, який зможе навчати по новому – відповідно до Державногостандарту початкової освіти, що розроблено на основі концепції Новоїукраїнської школи.  А за попереднімипідрахунками МОН для старту нової школи на 1 вересня 2018 р. потрібно близько22 тисяч відповідно підготованих педагогів. Отже, виникає запитання хто і як затакий короткий час підготує кваліфікованих педагогів, хто відповідатиме заякість підготовки і хто забезпечуватиме і контролюватиме процес? Дати відповідіна згадані запитання покликане розпорядження Кабміну від 17 січня 2018 р. №17-р «Про додаткові заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічнихпрацівників у 2018 році». Однак, оприлюднення документу породило низку нових запитаньсеред освітян і тих, хто стежить за ходом реформи.

Чи не найбільше обурення викликала дата – 22.01.2018 до якоїМОН мало оприлюднити затвердити та оприлюднити типову освітню програмупідвищення кваліфікації педагогічних працівників, що повинна містити профіль (опискомпетентностей) вчителя початкової школи. Адже у наступних пунктах йшлося проформування переліків тренерів та провайдерів послуг, що їх мають залучатиінституту післядипломної підготовки для проведення тренінгів. Щоправда,дописувачі гнівних постів у соцмережах не зауважили, що зазначена урозпорядженні дата стосується лише типової програми, дедланів для завершенняформування списків провайдерів послуг не означено. Так, що можна сказати, що цебув тест щодо навичок критичного мислення для зацікавлених сторін.

Річ у тім, на момент ухвалення згаданого розпорядження КМУТипова програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників з профілемкомпетентностй вже була схвалена наказом МОН від 15.01.2018. Документ можназнайти на сайті Інститутумодернізації змісту освіти. Наявність такого документа в нормативномуарсеналі МОН цілком логічна, адже з моменту оприлюднення Концепції НУШ – в якійбуло зазначено, що «учителі вивчатимуть особистісно-орієнтований такомпетентнісний підходи до управління освітнім процесом постало питання: хто,як і коли зможе навчити педагогів застосовувати такий підхід. Скажімо, над розробкоюпрофесійних стандартів педагогів ще з квітня 2017 працювала експертна група, результатироботи якої були передані у МОН. Згаданий наказ включає експертні напрацювання.Підготовка пулу педагогів-тренерів розпочалася влітку 2017 року на базіНовопечерської школи. І у першому. І в другому випадку спрацював принциппрезумпції проактивності: коли проблема розпізнається лише невеликим коломлюдей, чутливих до майбутнього, про неї дуже складно розповісти ширшійаудиторії, а тим більше – залучити до співпраці. Залишається зробити пілотнийваріант і показати його як пілотний варіант. Власне так і відбувалося.Зрозуміло, що і діяти доводиться за межами за межами бюрократичних процедур.Однак для масштабування вдалих практик постає потреба у нормативно-правовійбазі. І тут постає управлінська дилема як бути: чи скасовувати положенння, якістворюють перепони для нових ініціатив – тобто давати їм більше свободи, чи створюватинові положення, скеровуючи енергію ініціатив у певне русло. Посадовці МОНнаразі обрали другий сценарій. Ймовірно він видався таким, що забезпечує більшукерованість і дає більше шансів бодай кількісно встигнути до 1 вересня зпідготовкою педагогів. В цілому такий крок вкладається у канву інерційногосценарію розвитку подій у царині, який представлений у прогнозі УІМ»2018Виклики та можливості. Але, з іншого боку у короткій перспективі це допомагаєнадійніше убезпечитися від чинників, що можуть виштовхнути процес змін ушкільній освіті в катастрофічний сценарій. Зокрема, якщо наростатиме напруга між тими, хто потрапить до списків,затверджених МОН і тими, хто різних причин залишиться поз ними. На що тут вартозвернути увагу:

1.      Розпорядження Кабміну від 17 січня 2018 р. №17-р «Про додаткові заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічнихпрацівників у 2018 році» має обмежений горизонт дії – один рік і стосуєтьсялише тих, хто працюватиме з першокласниками.

2.      За інформаційними шумом варто не випустити того,що тепер відбувається підготовка проекту Закону України «Про загальну середнюосвіту». Тим хто має чітке бачення того якою має бути щоденна прагматика школиварто вже тепер письмово сформулювати свої пропозиції та передати їх до МОН

3.      До травня 2018 Міносвіти має підготувати проектрозпорядження КМУ «Про затвердження порядку підвищення кваліфікаціїпедагогічних та науково-педагогічних працівників». Документ стосуватиметьсявчителів як початкової, так і старшої школи і на тривалий час визначить правилагри  фахового зростання.

4.      Втім і МОН варто зробити висновки і вестивипереджальну комунікацію із зацікавленими сторонами

5.      Стратегічно усім активно залученим учасникамварто подумати над цифровим інтерфейсом, що може поліпшити навігацію у процесізмін та підвищити якість комунікацію та взаємодії.