Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
05.07.2021 14:05

Законопроект №3822 реформа ДК "Укроборонпром" – аналіз основних правок до 2-го читання

Консультант Проекту оборонних закупівель за підтримки Міністерства оборони Великої Британії

Аналітична довідка щодо основних проголосованих правок.

Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки 14 травня 2021 року проведено засідання, одним із пунктів порядку денного якого, було питання проекту закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (реєстраційний № 3822, друге читання).

Довідково. Два додаткових засідання Комітету по обговоренню технічних правок до ЗП №3822 відбулись в червні 2021 року.

Передував засіданню Комітету круглий стіл на тему: «Державна оборонна промисловість на шляху до перезавантаження». Серед учасників круглого столу були представники громадських організацій НАКО та State Watch, керівництво ДК «Укроборонпром», директор КП «НВК «Іскра» Юрій Пащенко, голова напряму корпоративного управління Київської школи економіки Андрій Бойцун, голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич (on-line) та інші.

Основним «лейтмотивом» круглого столу було наболіле питання реформування ДК «Укроборонпром» та приведення системи управління підприємствами оборонно-промислового комплексу державної власності у відповідність до світових практик корпоративного управління державними підприємствами, які поєднують в собі «Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності». Зазначені практики це досвід 35 країн світу, серед яких Австрія, Великобританія, Німеччина, США, Польща, Франція, Швейцарія, Японія та інші, що є учасниками ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку).

Довідково. Керівні принципи ОЕСР націлено на наступне:

- досягти професіоналізму держави у виконанні її функції власника;

- досягти в діяльності державних підприємств ефективності, прозорості й підзвітності на рівні кращої практики приватних підприємств;

- забезпечити рівні умови конкуренції між державними підприємствами і приватними підприємствами, коли конкуренція має місце.

Засідання Комітету з питання підготовки законопроекту № 3822 до другого читання, продемонструвало результати плідної співпраці між Комітетом, експертним середовищем та ДК «Укроборонпром» а також розуміння і бачення майбутнього вітчизняного оборонно-промислового комплексу в забезпеченні потреб національної безпеки та оборони, підвищення експортного потенціалу та успішність комерційної діяльності реформованої системи державних підприємств ОПК. Саме в такому порядку.

До другого читання законопроекту № 3822 на розгляд Комітету було подано 1081 правку з яких було враховано 254.

В цілому нову редакцію законопроекту № 3822, прийняту одноголосним рішенням присутніх членів профільного Комітету, можна з впевненістю назвати прогресивною, по відношенню до редакції, проголосованої в першому читанні. Особливо це стосується представницького складу комісії по перетворенню ДК «Укроборонпром», повноважень, порядку винагороди, особливості призначення та звільнення членів наглядової ради, закріплених на законодавчому рівні, розмежування функцій формування політик та управлінням підприємствами, залучення незалежної оцінки та реєстрації активів та майна при передачі або відчуженні, посилення ролі цивільного громадського контролю, збільшення прозорості та структурованості процесів перетворення ДК «Укроборонпром».

Серед важливих правок, поданих до другого читання законопроекту № 3822 варто відмітити наступні:

1. Суб’єктом управління реформованого ДК «Укроборонпром» визнається Кабінет Міністрів України, а не Мінстатегпром як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, як було в попередній редакції. Така зміна, при її збереженні в подальшому, нарешті дозволить розділити функції формування військово-промислової політики, чим має займатися Мінстатегпром і управління (власності) чим має займатись безпосередньо новостворене державне акціонерне товариство, а функцію власника виконуватиме Кабінет Міністрів України;

2. Комісію з припинення Державного концерну «Укроборонпром» в яку включатимуться представники Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна та Мінекономрозвитку як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності тепер буде очолювати генеральний директор ДК «Укроборонпром». До останньої редакції участь представників ДК «Укроборонпром» у складі комісії з припинення не передбачалась;

3. Неоднозначною виглядає прийнята нова правка згідно з якою план перетворення ДК «Укроборонпром» розробляється і затверджується комісією з припинення. Попередня редакція передбачала затвердження такого плану суб’єктом управління, тобто Кабінетом Міністрів України або Мінстратегпромом. Неоднозначною тому що із тексту законопроекту не зрозуміло на якому посадовому рівні буде здійснюватися представництво органів державної влади в комісії по перетворенню і чи достатнім буде ранг державних службовців для прийняття рішень про теперішнє і майбутнє стратегічних підприємств ОПК;

4. Із нової редакції законопроекту прибраний абзац яким за рішенням Кабінету Міністрів України акціонерне товариство, господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі здійснює відчуження пакетів акцій (частки у статутному капіталі) господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, що належить акціонерному товариству, господарському товариству в оборонно-промисловому комплексі у розмірі, що не перевищує 25%-1 акція.

5. Натомість, частиною першою статті 5 передбачається, що Акціонерне товариство, господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі без згоди Кабінету Міністрів України не мають права передавати в заставу, продавати, а також вчиняти інші дії, які тягнуть за собою перехід права власності, іншим чином розпоряджатися належними їм акціями (частками у статутному капіталі) господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі. Стосовно всього іншого майна новостворене акціонерне товариство отримало право самостійно розпоряджатися майном у відповідності до порядку, який буде затверджено Наглядовою радою акціонерного товариства. Тобто із редакцій, передбачених пунктами 4 та 5 вбачається, що ініціатива по розпорядженню майном та активами належатиме безпосередньо акціонерному товариству за погодженням із власником та наглядовим органом, а не навпаки, як було в попередній редакції. Керівними принципами ОЕСР наголошує, що належне державне врядування державних підприємств є вирішальним фактором їх позитивного внеску в ефективність економіки та її конкурентоспроможність;

6. Стаття 6 законопроекту доповнена нормою якою повноваження органів управління (загальні збори, наглядова рада та виконавчий орган) новоствореного акціонерного товариства визначаються Законом України “Про акціонерні товариства” з урахуванням особливостей, встановлений законопроектом № 3822. Це також є наслідуванням Керівних принципів ОЕСР по обмеженню застосування виключних умов діяльності для підприємств державної форми власності;

7. Важливою новацією до другого читання є можливість збільшення кількості незалежних членів наглядової ради з третини до половини загального складу наглядової ради. Це значне надбання законопроекту, оскільки Керівні принципи ОЕСР наголошують на потребі в залученні незалежних членів наглядової ради для підвищення результативності її роботи, збільшення компетенцій та об’єктивності прийняття рішень;

8. До другого читання законопроекту в статтю 6 включені додаткові вимоги, які обмежують перелік осіб які можуть бути обрані до складу наглядової ради. Такими обмеженнями зокрема є громадянство або підданство особи – претендента держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, навчання в закладі професійної або вищої освіти на території держави визнаною державою-агресором або державою-окупантом так як і трудова діяльність особи в оборонно-промисловому комплексі такої держави. Ці ж самі обмеження застосовуються і до членів виконавчого органу або одноосібного виконавчого органу товариства;

9. Цією ж статтею 6 додано ще одне обмеження. Новою редакцією передбачено, що незалежними членами наглядової ради можуть бути лише громадяни України, які відповідають вимогам до незалежних членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначеним законодавством. Розуміючи, що мова іде про національну безпеку, обороноздатність та доступ до державної таємниці, такий крок є обґрунтованим;

10. Досить спірною є норма статті 6 в частині погодження, Комітетом Верховної Ради України до відання якого віднесено питання оборонно-промислового комплексу, призначення та звільнення представників держави до складу наглядової ради. Спірним, оскільки Конституційний Суд України зауважує, що аналіз конституційних та законодавчих положень, які врегульовують питання діяльності комітетів Верховної Ради України, свідчить про відсутність у них повноваження погоджувати призначення на посади і звільнення з них посадових осіб;

Логічним ланцюгом в цьому випадку було б призначення та звільнення представників держави до складу Наглядової ради Кабінетом міністрів України за поданням Мінстратегпрому, як центрального органу виконавчої влади, відповідального за формування і реалізацію державної політики в сфері оборонно-промислового комплексу;

11. Статтею 6 конкретизовані умови оплати послуг членів Наглядової ради та компенсації витрат, пов’язаних з виконанням ними своїх функцій. Згідно із новою редакцією вони визначатимуться згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для визначення умов оплати послуг та компенсації витрат членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, на підставі зведених (консолідованих, комбінованих) показників чистого річного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі та державних підприємств, щодо майна яких акціонерне товариство здійснює повноваження суб’єкта управління об’єктами державної власності;

12. Змінено редакцію абзацу 3 частини сьомої статті 6, яким тепер передбачається що повноваження члена наглядової ради припиняються достроково у разі виявлення невідповідності такого члена вимогам, встановленим законопроектом. До цієї редакції у разі виявлення обставин невідповідності вимогам, визначеним законодавством припинення діяльності члена наглядової ради передбачалось лише на підставі його заяви про припинення своїх повноважень;

13. Стаття 6 доповнена новою частиною, яка містить перелік питань, які відносяться до виключної компетенції наглядової ради. Серед таких питань зокрема:

- затвердження корпоративної стратегії акціонерного товариства, стратегії сталого розвитку, політики корпоративної соціальної відповідальності та напрямів діяльності акціонерного товариства;

- затвердження фінансового плану та інвестиційного плану акціонерного товариства;

- встановлення показників ефективності діяльності виконавчого органу акціонерного товариства, контроль виконання та оцінка результатів діяльності акціонерного товариства відповідно до таких показників;

- обрання і призначення на конкурсній основі та припинення повноважень голови виконавчого органу акціонерного товариства та контроль за його діяльністю відповідно до встановлених показників ефективності;

- призначення керівника підрозділу внутрішнього аудиту, затвердження положення про підрозділ внутрішнього аудиту, узгодження плану діяльності та отримання звітів внутрішнього аудиту;

- обрання незалежного аудитора для проведення аудиторської перевірки діяльності акціонерного товариства;

- затвердження кодексу етики для посадових осіб та працівників акціонерного товариства;

- здійснення контролю за реалізацією заходів з впровадження систем корпоративного управління господарськими товариствами в оборонно-промисловому комплексі;

- контроль достовірності та своєчасності підготовки та подання корпоративної звітності, нагляд за досягненням стратегічних цілей виконавчим органом акціонерного товариства;

- прийняття відповідно до критеріїв, що визначаються статутом акціонерного товариства, рішень про надання згоди на вчинення акціонерним товариством значних правочинів або про попереднє надання згоди на вчинення таких правочинів;

- прийняття рішень про надання згоди на вчинення акціонерним товариством правочинів із заінтересованістю;

- підготовка і подання на затвердження Кабінету Міністрів України проекту статуту акціонерного товариства та нормативно-правових актів щодо внесення змін до нього;

- подання на затвердження суб’єкту управління пропозицій щодо реорганізації або ліквідації акціонерного товариства;

- прийняття рішень про створення, реорганізацію, ліквідацію юридичних осіб або відокремлених підрозділів та про набуття акцій (часток) інших суб’єктів господарювання.

Також передбачено, що статутом акціонерного товариства можуть бути додатково визначені інші питання, які належать до виключної компетенції Наглядової ради.

Подібні новації, закріплені на рівні закону, дозволять підвищити рівень незалежності наглядової ради та її ефективність, що є важливим для досягнення стратегічних цілей новоствореного акціонерного товариства.

14. Нові обмеження торкнулись і виконавчого органу акціонерного товариства у вигляді заборони участі у складі виконавчого органу акціонерного товариства фізичних та юридичних осіб, у яких є частка держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або осіб, які перебувають під контролем таких фізичних або юридичних осіб;

15. Розширений перелік інформації, яка буде міститись в статуті акціонерного товариства, зокрема вимоги до кандидатів на посаду члена наглядової ради, порядок призначення наглядовою радою членів виконавчого органу акціонерного товариства або особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу акціонерного товариства та порядок їх звільнення;

16. В частині функціональних обов’язків та повноважень акціонерного товариства стаття 7 доповнена наступними положеннями, які покликані підвищити прозорість і контроль діяльності товариств:

- забезпечує проведення щорічних аудиторських перевірок діяльності господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі;

- веде облік об'єктів державної власності в оборонно-промисловому комплексі, здійснює контроль за ефективним використанням та збереженням таких об'єктів;

- провадить діяльність із залучення інвесторів, зокрема іноземних, розробляє інвестиційні проекти та контролює їх реалізацію, бере участь у залученні коштів з фінансових ринків, зокрема міжнародних визначає джерела формування та використання фондів інвестиційного та інноваційного розвитку;

17. Згідно із новою редакцією статті 8 господарські товариства в ОПК зможуть створювати підприємства, спільні підприємства та інші юридичні особи, а також реорганізовувати або ліквідовувати їх за погодженням з уповноваженим суб’єктом управління, тобто керуючою компанією, яка буде правонаступником ДК «Укроборонпром»;

18. Частину другу статті 9 викладено в новій редакції - безоплатна передача об’єктів державної власності від одного підприємства до іншого або до уповноваженого суб’єкта управління здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за рішенням уповноваженого суб’єкта управління та не потребує погодження з Фондом державного майна України та трудовим колективом підприємства. Рішення уповноваженого суб'єкта управління про безоплатну передачу об'єктів державної власності підлягають обов'язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті уповноваженого суб'єкта управління протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення з урахуванням вимог законодавства про державну таємницю. Така новація дає можливість краще застосовувати громадський демократичний контроль за безоплатною передачею об’єктів державної власності;

19. Із статті 9 вилучено частину, яка дозволяла не застосовувати законодавство та договори в частині обмежень у розпорядженні майном, встановлених для об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, або майном, щодо якого встановлені будь-які обтяження, заборони розпоряджатися та/або користуватися, зокрема арешти та податкові застави, – при формуванні  статутного капіталу підприємства, під час проведення реорганізації підприємства або виділу;

20. Частину першу статті 11 доповнено положенням яке встановлює вимогу щодо обов'язкового оприлюднення на офіційному веб-сайті уповноваженого суб'єкта управління його рішення про заміну обтяженого майна при здійсненні заходів по перетворенню підприємств ДК «Укроборонпром»;

21. У відповідності до змін до статті 11 вартість майна визначатиметься на підставі незалежної оцінки майна відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

22. Частина статті 14, яка дозволяла під час утворення товариства, формування його статутного капіталу та припинення підприємства шляхом перетворення, у тому числі під час відступлення права вимоги, переведення боргу, не застосовувати положення законодавства і договорів щодо обмежень у розпорядженні акціями (корпоративними правами держави) та частками у статутних капіталах господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, що належать державі та передаються для формування статутного капіталу товариства із нової редакції законопроекту виключена;

23. В той же час стаття 14 доповнена новими частинами, які покликані забезпечити формування статутних фондів господарських під час перетворення ДК «Укроборонпром»:

Під час утворення товариства не застосовується обмеження закону щодо формування статутного капіталу господарських організацій за рахунок нерухомого майна об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації;

Під час утворення товариства не застосовується обмеження законодавства щодо розпорядження акціями, що належать державі, корпоративними правами держави та частками держави у статутних капіталах господарських товариств в частині формування статутного капіталу товариства за рахунок таких акцій, корпоративних прав чи часток;

24. Статтю 17 доповнено новою частиною згідно з якою чистий прибуток товариства, з якого розраховується та сплачується частина чистого прибутку на виплату дивідендів, зменшується на суму нарахованої амортизації на майно, передане товариству на праві господарського відання.

25. Новою редакцією статті 18 розмір винагороди члена наглядової ради товариства прив’язаний до максимально допустимого розміру винагороди, визначеного Кабінетом Міністрів України, для членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі. Попередня редакція не передбачала граничних розмірів винагороди;

26. Стаття 20 доповнена новою частиною яка передбачає що відчуження та передача в оренду основних засобів товариства здійснюватиметься на конкурсних засадах, а початкова вартість майна, що підлягає відчуженню, та вартість майна, що передається в оренду, визначатимуться на підставі незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства;

27. Прикінцеві положення доповнені нормою згідно з якою акціонерне товариство як суб’єкт управління виконує функції наглядової ради до затвердження її нового складу;

28. Прикінцеві положення доповнені нормою згідно з якою за рішенням Кабінету Міністрів України норми Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» можуть бути застосовані до процедур перетворення державних підприємств авіаційно-космічної галузі та тих, що перебувають в управлінні Міністерства оборони України.

Але, все ж таки, питання залишаються. Застосування незалежного аудиту діяльності, прозора звітність та відкритість з урахуванням специфіки оборонно-промислового комплексу, потребує обговорення. Значна частина функціоналу, повноважень та відповідальності наглядової ради буде відображена в статуті акціонерного товариства. Наприклад, законопроектом не встановлена максимальна кількість повторних призначень до складу наглядової ради, так як відповідальність її членів та оцінка ефективності їх діяльності. Питання створення окремого правового поля, певна виключність правового статусу ДК «Укроборонпром» - звільнення його від сплати обов’язкових платежів та надання йому інших пільг і привілеїв залишаються актуальними. На етапі трансформації, беззаперечно, це є необхідним заходом, але ризик того, що такий правовий режим буде збережено і в подальшому зберігається. Так як і ризик закладання певних дискреційних положень при розробці постанови Кабінетом Міністрів України, якою буде затверджений статут новоствореного акціонерного товариства.

В законопроекті закладено експериментальні механізми, які мають на меті прискорити процес трансформації, продемонструвати рівень відповідальності менеджменту державного підприємства і в той же час довіру і готовність громадянського суспільства приймати участь у цивільному демократичному контролі та перетвореннях, які мають державне значення. Попереду багато роботи, пов’язаної із прийняттям законопроекту, розробкою підзаконних актів та імплементації європейських норм і традицій.

І саме законопроект № 3822 в його теперішній новій редакції має всі можливості закласти базові підвалини сучасного корпоративного управління в Україні і довести, що державна частина оборонно-промислового комплексу здатна максимізувати цінності державних підприємств для національної безпеки, оборони та суспільства шляхом ефективного розпорядження ресурсами, застосування сучасних практик та новітніх технологій.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи