Працевлаштування українців в Польщі: проблеми правового регулювання
Нелегальне працевлаштування українців в Польщі - проблема, яка негативно впливає, як на працівників так і на роботодавців. Які передумови цього явища, читайте на сторінках блогу.
Загальновідомим є факт, що кількість громадян України, які працюють на території Республіки Польща, набула неабияких масштабів. На сьогодні, за різними підрахунками, в Польщі нараховується вже більше мільйона українських працівників. З іншого боку, з огляду на існуючу ситуацію в Україні, тенденції до постійного збільшення числа українців, що шукатимуть роботу на території ЄС, а найбільше в Польщі – зберігатимуться.
Водночас, варто зауважити, діюче польське законодавство у сфері працевлаштування іноземців, на даний час, в повній мірі вже не відповідає викликам сучасного ринку праці.
Найбільш глобальною проблемною, в цьому контексті, є сфера працевлаштування іноземців за т.з. спрощеною процедурою, на підставі оформлення роботодавцем в територіальному управлінні праці відповідної заяви. Така заява посвідчує право іноземця працювати в Польщі не більше 6 місяців в році, та слугує підставою для одержання ним робочої візи.
Проте, недосконала процедура обігу вказаних заяв роботодавця, створює поле для значних зловживань. Не секрет, що фіктивні заяви, задля одержання робочої візи, можна легко придбати сьогодні як в Україні так і в Польщі. Непоодинокими стали випадки поширення підроблених заяв, до яких, як правило, самі працівники не мають жодного стосунку. Залишається, до прикладу, можливість передбачити в заяві, що іноземець працюватиме 6 місяців, не одним терміном, а окремими періодами протягом цілого року. На підставі такої заяви – в подальшому оформити робочу візу на рік, а пізніше, за заявами вже інших роботодавців, працювати не 6 місяців, а весь період дії цієї візи. І цей перелік можна продовжувати ще довго.
Все це створює зайві перешкоди не лише для іноземних працівників, а передусім для польських роботодавців. Добросовісні компанії, а особливо засновниками яких є українці, повинні фактично постійно доводити, що заяви про намір працевлаштувати іноземця подаються ними не для подальшого «продажу», а для реальної роботи. А після оформлення такої заяви та виготовлення на її підстави візи працівнику – не мають жодних гарантій, що такий працівник фактично приступить до роботи, а не «зникне» на тернах ЄС в пошуках кращої роботи.
Слід також зауважити, що потреба внесення змін у цій сфері продиктована і необхідністю імплементації Польщею положень Директиви Європейсько Парламенту і Ради 2014/36/ UE від 26.02.2014 р., що мало відбутися ще до кінця вересня минулого року.
На сьогодні, робота по удосконаленню правового регулювання праці іноземців в Польщі триває. Остання редакція проекту змін знаходиться на розгляді Ради Міністрів.
Зокрема пропонується запровадити інститут сезонної праці для іноземців. Дозвіл на таку працю видаватиметься лише для окремих сфер господарської діяльності (сільське господарство, туризм та ін.) терміном на 9 місяців в році. Для отримання права на сезонну роботу іноземцю необхідно бути надати договір з роботодавцем, страховий поліс, вказати адресу постійного проживання, та , після одержання візи, фактично з’явитися до управління праці.
Існуюча ж процедура тимчасового працевлаштування іноземців на підставі заяви роботодавця, повинна зберегтися, проте з певними змінами. Зокрема, планується створення в Польщі єдиного реєстру праці іноземців, який акумулюватиме інформацію про трудових мігрантів, з доступом до цих відомостей працівників управління праці, прикордонної служби, консульських установ тощо.
Коли фактично будуть внесені зміни та в чому саме вони полягатимуть – на сьогодні достеменно не відомо. Залишається лише сподіватися, що запланована новелізація якісно вирішить існуючі проблеми у сфері працевлаштування іноземців в Польщі, як в інтересах самих працівників так і добросовісних польських роботодавців.
- Канбан – проста історія управління запасами Наталія Качан вчора о 23:44
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак 17.01.2025 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін 17.01.2025 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко 17.01.2025 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда 17.01.2025 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2290
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2037
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1882
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1595
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1514