Працевлаштування українців в Польщі: проблеми правового регулювання
Нелегальне працевлаштування українців в Польщі - проблема, яка негативно впливає, як на працівників так і на роботодавців. Які передумови цього явища, читайте на сторінках блогу.
Загальновідомим є факт, що кількість громадян України, які працюють на території Республіки Польща, набула неабияких масштабів. На сьогодні, за різними підрахунками, в Польщі нараховується вже більше мільйона українських працівників. З іншого боку, з огляду на існуючу ситуацію в Україні, тенденції до постійного збільшення числа українців, що шукатимуть роботу на території ЄС, а найбільше в Польщі – зберігатимуться.
Водночас, варто зауважити, діюче польське законодавство у сфері працевлаштування іноземців, на даний час, в повній мірі вже не відповідає викликам сучасного ринку праці.
Найбільш глобальною проблемною, в цьому контексті, є сфера працевлаштування іноземців за т.з. спрощеною процедурою, на підставі оформлення роботодавцем в територіальному управлінні праці відповідної заяви. Така заява посвідчує право іноземця працювати в Польщі не більше 6 місяців в році, та слугує підставою для одержання ним робочої візи.
Проте, недосконала процедура обігу вказаних заяв роботодавця, створює поле для значних зловживань. Не секрет, що фіктивні заяви, задля одержання робочої візи, можна легко придбати сьогодні як в Україні так і в Польщі. Непоодинокими стали випадки поширення підроблених заяв, до яких, як правило, самі працівники не мають жодного стосунку. Залишається, до прикладу, можливість передбачити в заяві, що іноземець працюватиме 6 місяців, не одним терміном, а окремими періодами протягом цілого року. На підставі такої заяви – в подальшому оформити робочу візу на рік, а пізніше, за заявами вже інших роботодавців, працювати не 6 місяців, а весь період дії цієї візи. І цей перелік можна продовжувати ще довго.
Все це створює зайві перешкоди не лише для іноземних працівників, а передусім для польських роботодавців. Добросовісні компанії, а особливо засновниками яких є українці, повинні фактично постійно доводити, що заяви про намір працевлаштувати іноземця подаються ними не для подальшого «продажу», а для реальної роботи. А після оформлення такої заяви та виготовлення на її підстави візи працівнику – не мають жодних гарантій, що такий працівник фактично приступить до роботи, а не «зникне» на тернах ЄС в пошуках кращої роботи.
Слід також зауважити, що потреба внесення змін у цій сфері продиктована і необхідністю імплементації Польщею положень Директиви Європейсько Парламенту і Ради 2014/36/ UE від 26.02.2014 р., що мало відбутися ще до кінця вересня минулого року.
На сьогодні, робота по удосконаленню правового регулювання праці іноземців в Польщі триває. Остання редакція проекту змін знаходиться на розгляді Ради Міністрів.
Зокрема пропонується запровадити інститут сезонної праці для іноземців. Дозвіл на таку працю видаватиметься лише для окремих сфер господарської діяльності (сільське господарство, туризм та ін.) терміном на 9 місяців в році. Для отримання права на сезонну роботу іноземцю необхідно бути надати договір з роботодавцем, страховий поліс, вказати адресу постійного проживання, та , після одержання візи, фактично з’явитися до управління праці.
Існуюча ж процедура тимчасового працевлаштування іноземців на підставі заяви роботодавця, повинна зберегтися, проте з певними змінами. Зокрема, планується створення в Польщі єдиного реєстру праці іноземців, який акумулюватиме інформацію про трудових мігрантів, з доступом до цих відомостей працівників управління праці, прикордонної служби, консульських установ тощо.
Коли фактично будуть внесені зміни та в чому саме вони полягатимуть – на сьогодні достеменно не відомо. Залишається лише сподіватися, що запланована новелізація якісно вирішить існуючі проблеми у сфері працевлаштування іноземців в Польщі, як в інтересах самих працівників так і добросовісних польських роботодавців.
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська вчора о 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв вчора о 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко вчора о 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар вчора о 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Адвокат у сімейних справах: мистецтво захисту в найскладніших ситуаціях Вадим Графський 24.01.2026 20:45
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 95
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 95
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 87
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 86
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 83
-
"Низька активність". Мобільні оператори перестали платити фізособам за генератори
Бізнес 8944
-
Ціна на мідь досягла нової рекордної позначки
Бізнес 7206
-
У Мілані знайшли мертвим українського банкіра Адаріча: справу розслідують як вбивство
Фінанси 2756
-
"Жорстока реальність". Телевізори та побутова електроніка подорожчають у 2026 році через бум ШІ
Бізнес 2587
-
Найбільша мережа магазинів України наростила товарообіг майже до 300 млрд грн
Бізнес 1430
