Працевлаштування українців в Польщі: проблеми правового регулювання
Нелегальне працевлаштування українців в Польщі - проблема, яка негативно впливає, як на працівників так і на роботодавців. Які передумови цього явища, читайте на сторінках блогу.
Загальновідомим є факт, що кількість громадян України, які працюють на території Республіки Польща, набула неабияких масштабів. На сьогодні, за різними підрахунками, в Польщі нараховується вже більше мільйона українських працівників. З іншого боку, з огляду на існуючу ситуацію в Україні, тенденції до постійного збільшення числа українців, що шукатимуть роботу на території ЄС, а найбільше в Польщі – зберігатимуться.
Водночас, варто зауважити, діюче польське законодавство у сфері працевлаштування іноземців, на даний час, в повній мірі вже не відповідає викликам сучасного ринку праці.
Найбільш глобальною проблемною, в цьому контексті, є сфера працевлаштування іноземців за т.з. спрощеною процедурою, на підставі оформлення роботодавцем в територіальному управлінні праці відповідної заяви. Така заява посвідчує право іноземця працювати в Польщі не більше 6 місяців в році, та слугує підставою для одержання ним робочої візи.
Проте, недосконала процедура обігу вказаних заяв роботодавця, створює поле для значних зловживань. Не секрет, що фіктивні заяви, задля одержання робочої візи, можна легко придбати сьогодні як в Україні так і в Польщі. Непоодинокими стали випадки поширення підроблених заяв, до яких, як правило, самі працівники не мають жодного стосунку. Залишається, до прикладу, можливість передбачити в заяві, що іноземець працюватиме 6 місяців, не одним терміном, а окремими періодами протягом цілого року. На підставі такої заяви – в подальшому оформити робочу візу на рік, а пізніше, за заявами вже інших роботодавців, працювати не 6 місяців, а весь період дії цієї візи. І цей перелік можна продовжувати ще довго.
Все це створює зайві перешкоди не лише для іноземних працівників, а передусім для польських роботодавців. Добросовісні компанії, а особливо засновниками яких є українці, повинні фактично постійно доводити, що заяви про намір працевлаштувати іноземця подаються ними не для подальшого «продажу», а для реальної роботи. А після оформлення такої заяви та виготовлення на її підстави візи працівнику – не мають жодних гарантій, що такий працівник фактично приступить до роботи, а не «зникне» на тернах ЄС в пошуках кращої роботи.
Слід також зауважити, що потреба внесення змін у цій сфері продиктована і необхідністю імплементації Польщею положень Директиви Європейсько Парламенту і Ради 2014/36/ UE від 26.02.2014 р., що мало відбутися ще до кінця вересня минулого року.
На сьогодні, робота по удосконаленню правового регулювання праці іноземців в Польщі триває. Остання редакція проекту змін знаходиться на розгляді Ради Міністрів.
Зокрема пропонується запровадити інститут сезонної праці для іноземців. Дозвіл на таку працю видаватиметься лише для окремих сфер господарської діяльності (сільське господарство, туризм та ін.) терміном на 9 місяців в році. Для отримання права на сезонну роботу іноземцю необхідно бути надати договір з роботодавцем, страховий поліс, вказати адресу постійного проживання, та , після одержання візи, фактично з’явитися до управління праці.
Існуюча ж процедура тимчасового працевлаштування іноземців на підставі заяви роботодавця, повинна зберегтися, проте з певними змінами. Зокрема, планується створення в Польщі єдиного реєстру праці іноземців, який акумулюватиме інформацію про трудових мігрантів, з доступом до цих відомостей працівників управління праці, прикордонної служби, консульських установ тощо.
Коли фактично будуть внесені зміни та в чому саме вони полягатимуть – на сьогодні достеменно не відомо. Залишається лише сподіватися, що запланована новелізація якісно вирішить існуючі проблеми у сфері працевлаштування іноземців в Польщі, як в інтересах самих працівників так і добросовісних польських роботодавців.
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський вчора о 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук вчора о 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 05.12.2025 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 05.12.2025 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 05.12.2025 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 667
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 288
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 275
- Бронювання працівників: правила та вимоги 201
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 174
-
У Новий рік без шампанського та коньяку: що зміниться з 1 січня 2026 року
Думка 10077
-
Словаччина запускає "словацьку снарядну ініціативу", але не для України
Бізнес 6686
-
Не треба чекати на спасіння. Що оновлена стратегія нацбезпеки США значить для України
Думка 3093
-
Немає місця, щоб сховатися. Як Україна виграє війну політичних убивств на території Росії
2629
-
Bloomberg: США закликали ЄС не використовувати активи РФ для "репараційного кредиту" Україні
Фінанси 2167
