Щодо розміщення гіперпосилань
У статті розглядаються деякі види гіперпосилань та питання щодо правомірності їх розміщення.
При вирішенні питання довелось стикнутись з двома підпитаннями – щодо визначення поняття «гіперпосилання» та щодо можливого порушення авторських прав правовласників при розміщенні гіперпосилань на їх твори.
Перш за все необхідно встановити визначення поняття «гіперпосилання».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон) гіперпосилання - формалізований відповідно до стандартів мережі Інтернет запис адреси веб-сайту або його частини (веб-сторінки, даних). У разі якщо гіперпосилання адресує до частини веб-сайту (веб-сторінки), то, крім домену і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом, воно може містити додаткові записи про каталоги або виклики і умови доступу до веб-сторінки, що може бути відтворена або збережена на пристроях, які можуть зчитувати та відтворювати електронну (цифрову) інформацію з використанням мережі Інтернет.
Як ми бачимо, у визначені, що міститься у Законі, така ознака, як можливість переходу (переадресації) до іншого об’єкту у мережі Інтернет, відсутня. На мою думку, у визначенні не згадується можливість переходу (переадресації) у зв’язку з розвитком технологій. Так, при застосуванні технологій «embed» та «framing» при натисканні (активації) гіперпосилання фактично не здійснюється перехід до іншого веб-сайту чи веб-сторінки. Користувач залишається на тому ж веб-сайті, на якому було розміщено гіперпосилання, але може сприймати інформацію з стороннього веб-сайту. При застосуванні технологій «embed» та «framing» не відбувається також копіювання та запису (відтворення) твору на пристрій користувача. При цьому існують також гіперпосилання, при натисканні на які твір загружається на пристрій користувача. У такому разі здійснюється відтворення такого твору (його запис у пам’ять пристрою користувача).
З наведеного вище вбачається, що при застосуванні різних видів гіперпосилань в одних випадках твір не буде використовуватись в авторсько-правовому сенсі, а в інших випадках буде. Але визначення «гіперпосилання» ми маємо одне.
Саме тому я вважаю, що поняття «гіперпосилання» потребує уточнень. Необхідно розмежувати різновиди «гіперпосилань» та встановити, розміщення якого виду гіперпосилань порушуватиме авторські права на твір, а якого ні. Це необхідно також і тому, що в різних державах національні суди по-різному кваліфікують дії осіб, які розмістили гіперпосилання на твори. В одних державах розміщення гіперпосилань на твори вважається порушенням авторських прав, в інших державах – ні.
Отже, пересічна людина повинна мати можливість однозначно зрозуміти, за розміщення яких гіперпосилань її можуть притягнути до відповідальності, а розміщення яких не порушуватиме авторських прав.
Інакше постане питання щодо принципу правової визначеності.
Відомо, що принцип правової визначеності є загальним принципом права, який має на меті забезпечити чіткість і зрозумілість правової норми. Сенс цього принципу полягає у тому, щоб забезпечити пересічному громадянинові можливість передбачати правові наслідки своєї поведінки.
Тобто, правова норма має бути, щонайменше, ясною і недвозначною, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (див. Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005).
Необхідно враховувати, що порушення принципу правової визначеності є одним з тих обґрунтувань, які вказують заявники при звернені до Європейського суду з прав людини (правова норма сформульована настільки нечітко, що людина не могла передбачити, що за її вчинок її можуть притягти до відповідальності (справа «Салов проти України»)).
Стосовно можливого порушення авторських прав правовласників при розміщенні гіперпосилань на їх твори необхідно також зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Згідно з частиною 3 статті 15 Закону виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
1) відтворення творів;
2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;
3) публічну демонстрацію і публічний показ;
4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
5) переклади творів;
6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп’ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп’ютер;
11) імпорт примірників творів.
Цей перелік не є вичерпним.
У статті 9 Закону встановлено, що частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.
Таким чином, лише тоді, коли при активації гіперпосилання твір відтворюється на пристрої користувача (записується у пам'ять пристрою) або коли у складі гіперпосилання міститься частина твору, яка може використовуватись самостійно (у тому числі й оригінальна назва твору), може бути мова про порушення авторських прав особою, яка розмістила гіперпосилання на правомірно опублікований твір.
Вважаю, що за інших обставин (розміщення гіперпосилання на твір з можливістю переходу на інший веб-сайт і без відтворення твору на пристрої користувача, застосування технологій embed та framing) порушення авторських прав правовласників при розміщенні гіперпосилань на їх правомірно опубліковані твори буде відсутнім.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87047
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11243
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5411