Постачання ПП: доступ до інтернет-сайтів та онлайн-сервісів

У статті розглядається питання щодо застосування термінів "доступ до інтернет-сайтів" та "доступ до онлайн-сервісів" для операцій з постачання програмної продукції.

Не висловлюючи своє ставлення до формулювань, які використано законодавчим органом та які застосовуються фіскальними органами, надаю інформацію, отриману у результаті проведення аналізу.

У редакції Податкового кодексу України (далі – ПКУ), чинної станом на 31.12.2017 р., абзаци 2 та 3 пункту 26¹  підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ мали наступний зміст:

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

- результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів.

У редакції ПКУ, чинної станом на 01.01.2018 р., абзац 3 пункту 26¹  було змінено, і абзаци 2 та 3 були викладені у такій редакції:

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

- результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них.

З внесених змін випливає, що до існуючого переліку програмної продукції окремим Законом № 2245-VIII від 07.12.2017 р. було фактично додано окремий вид/різновид програмної продукції – «доступ до інтернет-сайтів» та/або «доступ до онлайн-сервісів».

При цьому з обох редакцій пункту 26¹  підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ вбачається, що програмна продукція, вказана в абзаці 3, – це завжди результат комп’ютерного програмування (до програмної продукції відносяться: результат комп'ютерного програмування у вигляді …). Натомість, яким чином доступ до інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів, як такий, може бути результатом комп’ютерного програмування, залишилось для нашого особистого уявлення.

Так чи інакше, практика надання індивідуальних податкових консультацій склалась саме таким чином, що фіскальні органи розглядаюсь доступ до інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів (за певних умов) саме в якості операцій з постачання програмної продукції, використовуючи при цьому застереження «для цілей оподаткування».

Так, в індивідуальній податковій консультації від 16.05.2018  № 2183/6/99-99-15-03-02-15/ІПК у відповіді на питання № 2 зазначено наступне: У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору платником податку - постачальником надається доступ покупцю до програмної продукції, у тому числі онлайн-сервісу (інтернет-сервісу, інтернет-платформи), та, скориставшись таким доступом, платник отримує програмну продукцію (її копію), то для цілей оподаткування ПДВ операція з надання доступу до онлайн-сервісу (інтернет-сервісу, інтернет-платформи) розцінюється як операція з постачання програмної продукції, яка звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 26¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Аналогічні консультації містяться як в більш ранніх, так і в більш пізніх консультаціях.

На практиці також непоодинокі випадки, коли постачання програмної продукції здійснюється у формі/вигляді надання доступу до інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів, коли покупець фактично отримує програмну продукцію (її копію) або її оновлення.

Отже, позицією фіскальних органів та діловою практикою підтверджується застосування формулювань «доступ до інтернет-сайтів» та «доступ до онлайн-сервісів» для операцій з постачання програмної продукції, коли особа фактично отримує програмну продукцію (її копію).

При цьому я вважаю, що, якщо за договором постачання програмної продукції покупець скачує комп’ютерну програму з веб-сайту у мережі Інтернет, то немає потреби формулювати предмет договору з вказівкою на те, що постачання програмної продукції здійснюється «у вигляді доступу до інтернет-сайту» або «у вигляді доступу до онлайн-сервісу». Це просто постачання певної програмної продукції, до якої відноситься результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (абзац 3 пункту 26¹  підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Якщо ж за договором постачання програмної продукції покупець отримує оновлення такої комп’ютерної програми, то, знову ж таки, це просто постачання певної програмної продукції. Про те, що оновлення комп’ютерних програм відносяться до програмної продукції, прямо зазначено у редакції ПКУ, діючої з 01.01.2018 р. (див. абзац 5 пункту 26¹  підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ).

Необхідно зазначити, що вказане вище стосується випадків, коли покупець фактично отримує програмну продукцію (її копію).

Якщо фактичного отримання програмної продукції (її копії) не відбувається, то варто знати позицію фіскальних органів, викладену в декількох індивідуальних податкових консультаціях. Так, до прикладу, в індивідуальній податковій консультації від 28.02.2019 р. № 794/ІПК/26-15-12-01-18 «Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з надання доступу до програмної продукції» зазначено наступне: У разі, якщо згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням доступу до програмної продукції розуміється виключно надання права на пошук, обробку і отримання інформації та інші аналогічні дії, що здійснюються за допомогою такої програмної продукції, без фактичного постачання покупцю програмної продукції (її копії), то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.