Вигорання керівників впливає на команди та бізнес. Чому менеджери страждають і як відновлювати енергію.
Вигорання стало новим дрес-кодом керівників. Дослідження Gallup демонструє, що глобальний рівень залученості співробітників знизився до 21% у 2024 році. Найбільше падіння серед менеджерів. Коли керівник знекровлений, команда — тим паче. Страждає і рівень комунікації в компанії, і процеси, і результати бізнесу.
Звідки береться феномен “емоційного вигорання”?
У глобальному контексті, коренями проблеми є пандемія, перехід на віддалену роботу, скорочення, страхи, повʼязані з ШІ та швидким розвитком технологій. В українських менеджерів додаються безсонні ночі, питання мобілізації, брак кадрів на ринку, хронічний стрес.
Стан менеджерів нагадує постійне жонглювання кавою, ноутбуком і показниками власного серотоніну — щось неодмінно впаде. Високий рівень відповідальності, який одного дня привів керівників на їх посади, починає грати проти них.
Знаю це по собі, бо півтора року відновлювалась після вигорання. Десятки менеджерів приходять до мене на менторські сесії і описують подібний стан.
Відчуття повної байдужості. Розгубленості. Не хотіння чогось хотіти.
Скільки коштує вигорання?
Управлінці сьогодні — це “бетмени”, які мають управляти процесами, виконувати показники, підтримувати та мотивувати команду під час нового виклику, бути опорою власнику у моменти його сумнівів і роздратувань.
Коли такий “бетмен” вигоряє, бізнес не просто втрачає одну людину. Він втрачає “двигун”цілого підрозділу. Згідно з дослідженням Gallup, лише 27% менеджерів у світі залучені до роботи. Минулого року це коштувало світовій економіці 438 мільярдів доларів.
Якби показник залученості досяг 100%, світовий ВВП зріс би на 9%. Можете уявити, що це означає в бюджеті конкретної організації.
Люди-привиди на керівних посадах
Зазвичай, сценарії розвитку подій два й обидва невтішні.
Перший — звільнення. Менеджер, який зіткнувся з вигоранням, часто вважає, що проблема в формі зайнятості, професії, сфері чи в ньому самому. Такі люди не часто повертаються в найм. Їх експертиза та керівний досвід “згорають”. Вони не збирають плоди від діяльності, в яку вкладались пів життя, ринок втрачає досвідчені та цінні кадри.
Другий сценарій — людина-привид. Менеджер залишається на посаді. Ходить знервований чи спустошений, часто токсичний чи байдужий. Такий собі “привид”, керівник без енергії.
Стан опущених рук, виробнича апатія дуже небезпечні. Команда заражається байдужістю, що розноситься, як вірус. Керівник удає, ніби нічого не сталось, намагається триматись за рахунку останнього стратегічного ресурсу чи “допоміжних заспокійливих засобів”, іноді — коштом минулих досягнень та авторитету. До психологів чи коучів доходять одиниці — “бетменам не потрібна допомога, вони ж самі впораються”.
Така ситуація руйнівна і для самого менеджера, і для компанії. І єдиний вихід — це гармонізація життя.
Звичка дихати під водою
Одного дня стає зрозуміло, що кисневу маску необхідно надягнути на себе. Людина її надягає, дихає, а кисень не поступає. Бачила таких керівників — вони завмерли, затамували подих і не видихають вже дуже довго. Ці люди навчилися дихати під водою.
Залежно від того, наскільки міцні легені, вони тримаються. Навіть рухаються на затамованому подиху. Але в якийсь момент, коли кисню не вистачає, починаються сумні речі. Тож критично важливо для людини зрозуміти, що відбувається.
Що в наших силах?
Усвідомити, що цей стан нормальний, що ми нормальні. Емоційне вигорання наздоганяє менеджерів у всьому світі, не лише українців.
1. Визнайте своє подвійне навантаження та підготуйтесь до нього
Коли ви обираєте шлях лідера, шлях керівника, ви обираєте ці виклики також. Ваша відповідальність зробити вибір свідомим та тренувати мʼязи, як фізичні, так і “ментальні”. Ви не почнете позитивні зміни та рух до себе, поки не визнаєте всю важкість навантаження. І що ви таки не “бетмен”.
2. Звертатись за підтримкою
Знаходьте однодумців. Докладайте зусиль для того, щоб зустріти людей, які говорять вашою мовою і розділяють виклики. Мають авторитет у вашій професії. Зараз багато спільнот для HR, менеджерів, генеральних директорів. Обирайте менторів, наставників, когось, хто вислухає вас з розумінням контексту. Від кого ви візьмете особистий досвід, мудрість, влучну думку.
3. Виходьте з “бульбашки”
Слухайте подкасти на нові теми, розширюйте світогляд. Читайте книжки, чи аудіокнижки. Чим більше інструментів ефективного керівника буде у вас в руках, тим легше зустрічати кожен виклик. У нашій культурі не надто поширено навчатись управлінню людьми та вихованню дітей, а це життєво важливі навички від яких залежать долі людей.
4. Сфокусуйтесь на найважливішому
Як пропонує Ґреґ МакКеон у бестселері "Есенціалізм”, відсікайте зайве. Ви не лише лідер та герой, ви жива людина з плоті та крові. У пріоритеті те, що наповнює вас енергією — достатній сон та відпочинок, фізична активність, час на природі, з близькими людьми, або навпаки — наодинці з собою. Досліджуйте, що працює для вас.
Менеджерська роль починається з управління собою: ресурсами, емоціями і часом. Якщо пропускати цей крок, складно керувати процесами та людьми. Вірю, важливо збалансовано вибудувати своє життя: робота, навчання, стосунки, відпочинок. Мати достатній рівень енергії, щоб зберігати тонус та різнобічно розвиватись.
Якщо ви менеджер, наповнюючи себе енергією, ви впливаєте на десятки, сотні, тисячі людей. Залежить від масштабу.
Менеджери — основа суспільства. Ті, хто може гармонізувати та посилювати його, або навпаки — розносити зневіру. Ця роль цінна і не проста.
Обійміть своїх менеджерів. Або себе, якщо менеджер — ви сам.
Книги, які я пропоную до ознайомлення:
Ґреґ МакКеон "Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети".
