Єдина національна хмара - фундамент для розвитку електронних послуг

Минулого разу я писав про необхідність впровадження CitizenID (UkrID), як вагомий крок для створення Smart City. CitizenID - це сервіс онлайн-ідентифікації громадян України та жителів міста, що є ключем доступу для них до державних електронних послуг. Проте фундаментом до розвитку будь-яких електронних послуг в Україні є створення Єдиної національної хмари. 

Гра у “рулетку” для держави: обміняються даними державні ОРГАНИ ВЛАДИ чи ні?

Сьогодні головні труднощі держави у наданні електронних послуг полягають у тому, що всі органи влади та державні установи взаємопов’язані і залежні між собою у плані обміну даними. Якщо з міністерства А не надійдуть дані до міністерства Б, то робота останнього блокується, воно стає заручником повільної чи некваліфікованої роботи своїх колег. Інша проблема - відсутність даних у інформаційних системах країни. Наприклад, у Трембіті (проект, що стартував 3 роки тому), ще й досі немає інформації, крім новоявлених даних про ліки, і міністерства та інші утримувачі реєстрів не підключають туди свої дані, тим більше не зводять їх до єдиного стандарту. 

Окремо зауважу, що вирішення проблеми імпероперабільності даних намагається вирішити вже 3те покоління влади. На моїй пам`яті - почалося майже 7 років тому, якщо відлік вести від моменту схвалення КМУ концепції створення та функціонування інформаційної системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів. Зараз зявився Указу Президента. Обіцяно за 3 місяці нарешті розібратися з цим питанням. Чекаю з нетерпінням.

Інша проблема - відсутність не тільки рішення, але навіть концепції збереження даних реєстрів у хмарі для забезпечення безперебійного надання е-послуг громадянам України. Навіть якщо уявити, що міністерства та інші розпорядники державних реєстрів, “реально” підключать їх до Трембіти, це також не багато що змінює, адже ці державні дані залишаються у розпорядників, а не у хмарі! Трембіта не дорівнює хмара! Що це означає? Дані реєстрів у будь-яку мить стануть недоступні, наприклад, у розпорядника вимкнуто світло, або звільнився чи захворів технічний фахівець з обслуговування серверів і сервери тимчасово не працюють. А головне, якщо прийнято рішення яке вище до зміни ІТ-системи, бази даних і тому подібне. А якщо дані недоступні, то як отримати е-послугу? Ви прийшли в ЦНАП, а там вам кажуть: “Почекайте, коли полагодять електрику в міністерстві?” Хіба це сучасна послуга?

Національна Хмара - шлях до якісних державних електронних послуг

Рішенням у цій ситуації є переведення даних усіх електронних систем країни у Хмару. Це дозволить усім державним установам припинити бути заручником один одного щодо надання даних, а жителям отримувати якісні е-послуги. Адже будь-які інциденти: припинення електропостачання, звільнення співробітників, змін ІТ-систем в односторонньому порядку не будуть спричинювати перебій у наданні е-послуг, завдяки їх постійній та гарантованій наявності у Хмарі, також доступ до цієї Хмари залишиться і у разі модернізації/змін будь якого з її компоненту. Так організована інфраструктура Google, FB, Amazon та всіх інших міжнародних ІТ-гігантів, послугами яких ми звикли користуватися щодня у наших смартфонах.

Відтак, зникне також необхідність в Україні у створенні додаткових сервісів для генерування довідок, наприклад, про несудимість, та відносити її у відповідний орган, як часто зараз відбувається. Водночас громадянам не потрібно буде отримувати окремі довідки у різних структурах: про родинні зв’язки, народження дитини та ін. Всі дані будуть у Хмарі і громадяни країни зможуть у своєму одному Кабінеті громадянина мати доступ до своїх даних та через CitizenID, отримати будь-яку електронну послугу від держави. 

Одночасно можна буде легко організувати виконання вимог Закону про персональні дані, який передбачає інформування всіх громадян, щодо того, хто і для чого і якими цікавився нашими даними.

Інше питання, де саме знаходиться програмне забезпечення для ведення реєстрів. Воно також обов'язково має бути у Хмарі та використовувати єдину державну платформу для уникнення дублювання даних та їх надлишковості.

Доступ до Хмар

Доступ до Хмарного сховища буде регулюватися законами України та відповідними нормативними актами. Держава у особі парламенту та президента буде надавати доступ до такої Хмари.

Більш того, така модель, дозволяє легко змінювати утримувача будь-якого реєстру! Це робиться адміністратором Хмари, за відповідним рішенням. Тільки уявіть можливості! Список уповноважених вести та наповнювати реєстри доволі широкий: державні органи влади та їх установи, органи місцевого самоврядування, але володіє ними вся держава та гарантує безперебійний доступ. 

Ми зможемо вирішити і проблеми відсутності якісної статистики, неузгодженості даних між державними реєстрами, і неефективності перерозподілу національних ресурсів із-за цього, неможливості контролювати виконання програм, стратегій, і перейти до розвитку управління/аналітики на основі верифікованих та актуальних даних і т.д.

Безпека Хмари

Звісно, питання безпеки у цьому випадку важко переоцінити, адже дані країни, всіх громадян будуть зберігатися у одному місці. Проте, цей, на перший погляд, потенційний ризик, насправді є вагомою перевагою. Адже державі потрібно буде захищати одну інформаційну систему, а не сотні систем, як відбувається зараз. Тому ефективніше зробити одне рішення по безпеці для одного data center. Останній, доречі, в майбутньому може бути як державний, так і орендований у приватних компаній, що в умовах конкуренції забезпечить доступ до найкращих технологій, обладнання та фахівців, за найкращу ціну.

Успішно реалізовані кейси

Столиця України, місто-мільйонник Київ вже реалізував такі рішення, а саме:

- міська хмара (всі дані та програмне забезпечення не у департаментах КМДА, а у Єдиному дата центрі);

- платформа Urbio (все ПЗ, а це більше 20 систем, інтегровано з платформою та використовує єдині стандарти обміну даними); 

- постійний доступ до даних (впроваджено Єдиний Муніципальний Реєстр, де зберігаються нормалізовані дані реєстрів міста);

- система електронної ідентифікації громадян (KyivID в якій зареєстровано вже більше 1 млн користувачів);

- єдиний реєстр адрес (з урахуванням історичності, помилковості та альтернатив назв вулиць);

- сервіси електронної демократії (1551, петиції, громадський бюджет, та інше, якими користується більше 1 млн громадян);

- реєстр територіальної громади, який в реальному режимі часу щодня фіксує перепис мешканців міста (майже 2,9 млн. громадян станом на серпень 2019), та ще багато інших ІТ рішень. 

І все це місто зробило за 3 роки. Одна з особливостей цього хмарного рішення - це те, що тут побудований зв’язок між людьми та об’єктами, до прикладу: який статус комунального майна, кому воно належить, скільки громадян змінили прописки, скільки отримало пільги та які саме, скільки мешканців користуються транспортом та у який час тощо. 

Приклад Києва, підходить і для всіх інших міст та ОТГ України. Подібна хмара ключових смарт рішень побудована та використовується і в рамках проекту “Е-рішення” для 50 пілотних міст/ОТГ, що реалізується Центром розвитку інновацій за підтримки програми “U-LEAD з Європою”.

Що робити?

Перший крок до вирішення цих задач - це створити нормативне поле для запровадження Національної Хмари, передові е-країни світу вже з 2010 користуються стратегією Cloud First.  Наступний крок, це технічна реалізація та пілотний проект. Величезна частина того, що необхідно Україні, вже створено та випробувано, і це комплексні та платформні рішення масштабу держави, таким чином пілотний проект вже відбувся. Потрібно лише мати розуміння та політичну волю використати це, а не вигадувати нове "колесо". І це можливо зробити дуже швидко, по суті це масштабування існуючих рішень на всю Україну.