Коли закінчиться криптозима і як її проходить екосистема Polkadot
Усупереч криптозимі, яка відсіяла чимало окремих спекулятивних проєктів, глобальна галузь блокчейну продовжує розвиватись.
З помітним різким масштабуванням світового ринку виникла нагальна потреба поєднати величезну кількість нових автономних блокчейнів, забезпечивши їхню взаємодію в одній зручній і безпечній екосистемі.
Так, у 2016 році було започатковано Polkadot, яка, замість того, щоб створювати чергову закриту й автономну мережу, взяла за мету передусім поєднати до цього недотичні проєкти в криптоіндустрії. Команда поставила перед собою амбіційну ціль – допомогти новоствореним блокчейнам взаємодіяти, і тим самим спростити життя девелоперам.
Мета Polkadot
Попри те, що Polkadot є відносно новою екосистемою на ринку, її творцям упродовж останніх років вдалось очолити одні з найгучніших раундів фінансування в галузі, а також значною мірою привернути увагу до проблеми інтероперабельності, тобто здатності до комунікації, взаємодії між різними блокчейнами.
Ідейником проєкту став Гевін Вуд – передове ім’я в глобальній криптоіндустрії, англійський вчений і співзасновник Ethereum. Він створив фонд Web3 Foundation, який і опікується Polkadot від моменту її заснування. Філософія Вуда амбіційна, але зрозуміла – побудувати децентралізований інтернет, де ідентичність користувачів та їхні дані є безумовно їхніми, захищеними від будь-якого централізованого апарату, а Polkadot має цьому посприяти.
Інноваційна мета молодого проєкту не могла не привернути уваги низки венчурів та ангелів. Так, за даними crunchbase, упродовж 2018-2020 років, попри криптозиму, Polkadot вдалось закрити 12 інвестиційних раундів різного типу, залучивши загалом понад 336 мільйонів доларів фінансування. Станом на кінець квітня 2023 року ринкова капіталізація Polkadot сягла 7 мільярдів доларів, а саму екосистему нині внесено до переліку 10 найпотужніших.
Коли очікувати завершення криптозими
Попри хороші показники Polkadot, просідання глобального крипторинку, порівняно з періодом його “буму”, складно не помітити. У нашій компанії ми не до кінця розділяємо поняття “криптозими”, а скоріше пов’язуємо стан ринку безпосередньо з циклами світової економіки. Так, 2018 рік дійсно став періодом овергайпу крипти. Утім, зараз, очевидно, капітал просто уникає ризикових ніш, тому що гроші у світі буквально стали дорожчими. Це так само має великий вплив на те, куди спрямовується капітал. Крім того, дедалі більшої інтенсивності набуває регуляторний тиск, й інвестори не можуть не реагувати на це – вони поводяться акуратніше, не поспішають, зважують, якими правила будуть у майбутньому, і при цьому готуються.
До слова, впродовж 2022-2023 років на венчурному ринку загалом знизилося бажання ризикувати. Тому, якщо процес переоцінки ризикованих активів називати “зимою”, вона стосується не лише нашої індустрії. Утім, якщо вже торкатися терміну “криптозими”, його можна застосовувати не лише до аспектів поведінки капіталу, яка впливає на темп створення та розвиток як нових, так і старих проєктів. Ми бачимо, що проєкти й екосистеми виринають і зникають, коли залишаються ті, які дають не ситуативну, а саме довготермінову цінність. Наразі, після епохи ІСО, наступає ера глибокого залучення технологій у вже існуючі ринки та галузі – ринок дорослішає, стає більш структурованим і збалансованим. Це грає на руку економічно обґрунтованим фундаментальним проєктам, і ми відчуваємо очищення ринку, що безумовно є позитивним сигналом.
Якщо вже окреслювати терміни завершення так званої криптозими, то слід зауважити, що ми спостерігаємо за 4 основними категоріями: стартапи, інвестори, бізнесові та технологічні супортери, а також спостерігачі, які здебільшого проявляють себе як гравці на ринку токенів уже існуючих проєктів та екосистем. Остання категорія нині є найбільшою кількісно і таким чином впливає на поведінку ринку й ставлення до нього. Проте для нашої компанії, насправді, цікаві лише перші три – ті, що будують проєкти, які мають реальну ринкову, технологічну та інші цінності. Нашу галузь часто розглядають як поле різноманітних токенів і монет, тобто фінансових інструментів, які ростуть і падають у ціні, проте це – лише верхівка велетенського айсбергу.
Так, блокчейн як філософія, технологія, і як галузь – нікуди не зникнуть. Прямо зараз запускаються нові великі блокчейн-екосистеми. Зокрема, на початку цього року ми бачили потужні презентації Aptos, Sui та Arbitrum, ми спостерігаємо активність b2b рішень, а також поступовий web3onboarding світових гігантів. Певен, уже у 2024-2025 роках ті, хто був активним і розвивав фундаментальні проєкти, будуть пожинати плоди зростання ринку.
“Місто блокчейнів”, яке будується
Стверджувати, що Polkadot уже досягла своєї мети та стала безумовним лідером галузі на тлі очищення ринку від спекулятивних проєктів – поки рано. Ми бачимо, що сьогодні в цій екосистемі триває найпотужніша розробка, якщо порівнювати з рештою подібних глобальних проєктів. Власне, це й вселяє віру, що Polkadot згодом буде побудована саме такою, якою її передусім задумував Вуд.
Наразі Polkadot часто відносять до категорії “конкурентів Ethereum” спільно з такими проєктами галузі, як-от Solana. Проте хоча Polkadot і не є єдиною у світі мережею, що зацікавлена у взаємодії різноманітних автономних блокчейнів, її мета й технологія значно відрізняються. Якщо існуючих лідерів на кшталт Ethereum метафорично можна назвати красивими побудованими кварталами, де вже живуть люди, то в Polkadot прямо зараз будується ціле місто. Попереду ще доволі багато роботи, проте різниця між концепцією “кварталу” та “міста” для всіх, хто слідкує за розвитком блокчейну, очевидна.
Як це працює
Мережа Polkadot складається з основного блокчейну, який називають relay chain, а також безлічі окремих, створених користувачами паралельних блокчейнів (парачейнів). Екосистема також містить сполучний шар, або ж “міст”, який і дозволяє передавати дані між більшістю автономних блокчейнів і навіть може використовуватися для підключень до баз даних, які не є блокчейном.
Так Polkadot здатна обробляти більш ніж 1 000 транзакцій на секунду, оскільки парачейни переймають велике навантаження з основного ланцюга ретрансляції. Для порівняння, максимально можлива кількість транзакцій на секунду для Bitcoin складає всього близько 7, а для Ethereum – 30. Зі зростанням кількості парачейнів всередині Polkadot швидкість транзакцій, відповідно, продовжить підвищуватись.
Сама ж екосистема побудована на сабстрейті, де використовується модульна система, – тобто, збираючи лише необхідні модулі на підкладку, можна ефективно досягти необхідних результатів. При цьому основною мовою програмування у Polkadot є Rust.
Отже, основний блокчейн у Polkadot відповідає за досягнення консенсусу та доставку транзакцій між парачейнами. Кожен парачейн екосистеми, своєю чергою, є повноцінним автономним блокчейном з власною логікою та функціями. При цьому екосистема має власний токен під назвою DOT, який виконує дві основні функції: є засобом управління та стейкінгу.
Перспективи екосистеми
Оскільки ми є венчурною студією, що спеціалізується на Web3, у нашому полі зору перебувають два аспекти, а саме технологічні інноваційні прориви, які дає Polkadot, а також можливості застосування цих технологій для реального бізнесу. Проблема комунікації між різними гравцями галузі розв’язується саме завдяки тому, що Polkadot фундаментально створювалася як “місто”, а не як “квартал”, де відбувається різностороння взаємодія між умовно людьми, будівлями, інституціями тощо. У результаті ми отримуємо виконання надважливого завдання: масового розповсюдження технологій, рішень, філософії та цінностей концепції Web3.
Підсумовуючи, наразі всі активні гравці екосистеми повторюють одне й теж: Polkadot – це крута технологічна історія. Утім, нині цій історії бракує онборду сильних світових брендів, які допоможуть прискорити mass adoption. Разом з тим, у нас є віра, зокрема у бачення засновника Polkadot Гевіна Вуда, адже за ним – бекґраунд створення низки успішних компаній, а саме Ethereum, Parity та Web3 Foundation. Крім того, офіційна статистика демонструє, що сьогодні в Polkadot найбільша кількість одночасно залучених девелоперів, а як кажуть венчури – хто будує під час зими, той збирає найкраще влітку.
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук вчора о 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець вчора о 16:36
- Не родина, але й не інтернат: що ж таке "Сімейна домівка"? Микола Литвиненко вчора о 10:43
- Як техніка "Помодоро" перетворює хаос у фокус: секрет ефективності за 25 хвилин Олександр Скнар 22.10.2025 22:30
- Вигоряння в команді: чому не завжди справа в перевантаженні Тетяна Кравченюк 22.10.2025 17:42
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток Антон Новохатній 22.10.2025 16:35
- Чистота як стратегія: чому бізнеси майбутнього не можуть ігнорувати фасіліті Людмила Литвиненко 22.10.2025 15:13
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту Галина Скіпальська 22.10.2025 14:53
- Будівельні тенденції у Львові: свіжі цифри Любомир Зубач 22.10.2025 14:50
- Енергетична помилка Євген Магда 22.10.2025 10:52
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 21.10.2025 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 20.10.2025 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 20.10.2025 15:30
-
Як сформувати звичку рухатись, не кинути навіть під час війни – і що таке "фітнес-невроз"
Життя 13999
-
Культурний розрив: які звички міленіалів викликають стрес у зумерів – добірка
Життя 8082
-
HBO знімає серіал про психоделічну програму ЦРУ – режисером став автор "Клану Сопрано"
Життя 5527
-
Україна та США створили дрон з ШІ, схожий на "шахед". Чим він перевершує іранський
Технології 3991
-
"Готувати тих, без кого неможливо створити безпілотники" – інтерв’ю з ректором КПІ
Бізнес 3375
