Дещо про партнерські відносини податківців та платників податку

На початку листопада на сайті ДПСУ з’явились оголошення: „Державна податкова служба України збирає побажання платників для розробки лібералізації податкової політики . До оголошення додавалась анкета, в яку пропонувалось вписати пропозиції щодо удосконалення справляння окремих податків та поліпшення роботи органів державної податкової служби.

Що ж, спробуймо допомогти податківцям і надати хоч одну пропозицію. Для цього застосуємо індуктивний метод: розглянемо окремий випадок, а потім узагальнимо отримані результати.

Наприкінці першої декади листопада для свого клієнта - юридичної особи я подавав до ДПІ в Приморському районі м. Одеси декларацію з податку на прибуток. Декларація була „порожньою": , доходи – 0, витрати – 0, час для її надсилання поштою клієнт згавив, а можливості надіслати електронною поштою в нього не було. Мій візит до інспекції пояснювався просто: з’являтися ж в інспекції зі збитковою чи нульовою декларацією в паперовій формі пересічному платнику податків - справа марна: дивитимуться (а головне, діятимуть) як керманич світового пролетаріату на буржуазію.

Черги не було, сів перед інспектором, привітався, подав декларацію і чинним образом оформлену довіреність. У відповідь дещо здивовано, проте дуже вічливо: завітайте з цим будь ласка до старшого інспектора. Так і зробив. На цьому рівні вічливості менше: ідіть но до начальника відділу. Знову так і зробив, але начальнику додав ще й роздруківочку пп. 49.10, 49.13. - 49.14. ПКУ:

„49.10. Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється. …

49.13. У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

49.14. За кожною заявою платника податків щодо порушення посадовою особою органу державної податкової служби цієї статті в обов'язковому порядку проводиться службове розслідування відповідно до закону.

За результатами такого розслідування винна посадова особа органу державної податкової служби притягується до відповідальності відповідно до закону ?.

Реакція? Як у відомому вірші Володимира Маяковського про радянський паспорт. Втім, прямої відмови не було, була пропозиція рушити разом до керівника інспекції.

Не буду переказувати подробиці дискусії в тронній залі інспекції: в прийомі декларації було відмовлено. На цьому рівні, як і на попередньому, бездоганно заповнена декларація та роздруківочка не спрацювали.

З законодавчої точки зору поведінка податківців пояснювалась просто: норми пунктів 49.10, 49.13. - 49.14. є мертвими, оскільки установленого законодавством порядку, ні механізму розслідування відповідно до закону в кодексі немає.

З наведеного можна узагальнити пропозицію (дивись перший абзац) : доповнити частину першу п. 49.14 ПКУ реченням: заява подається у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу . Аналогічна норма мається в п. 49.12.2. ПКУ, який, на жаль, не кореспондує з п. 49.10. ПКУ, а тому відсутній правовий механізм для будь-яких скарг в описаному вище випадку. Жодних коштів для впровадження доповнення не потребує.

Я подав до ДПС цю пропозицію, втім не дуже сподіваюсь, що її приймуть.

Питання ж,як примусити податківців пам’ятати, що вони працюють для платників податків, а не навпаки, залишається відкритим і більш ніж актуальним.