10 "ні" підвищенню податків

Коротка аналітика стосовно підвищення податків

Вчергове не виконавши «домашнє завдання» по боротьбі із корупцією та тіньовою економікою, влада хоче сховати свої помилки за підвищенням податків.

Отже, ідея Уряду про підвищення податків. Що з нею не так? Багато чого, й по формі, й по змісту. В інформаційному просторі лунає чимало думок. Ось десять «НІ» підвищенню податків від мене. 

1. Такі речі, як масштабне підвищення податків необхідно починати обговорювати як мінімум за півроку. З бізнесом, міжнародними партнерами, експертами, народними депутатами. Уряд таких консультацій не провів. Замість цього – звалився, як сніг на голову – «аларм-аларм», у нас дірка в бюджеті у 500 млрд грн! Це все, що потрібно знати про якість урядового бюджетного планування.

2. Український бізнес категорично проти підвищення податків, що майже силоміць нав’язує Уряд. Як мінімум це означає, що відповідні урядові законопроекти потрібно відізвати з парламенту та сісти з бізнесом за стіл переговорів. Перше не зробили, зробили друге, але аргументи бізнесу під час великої зустрічі з бізнесом влада, схоже, не почула. Уряд наполягатиме на підвищенні податків, частина бізнесу міркуватиме про релокацію в інші країни.

3. Підвищення податків, запропоноване Урядом, вдарить у першу чергу по «білому» бізнесу. Насправді, це наша «курка», що несе «золоті яйця», то ж влада має не гнобити «білий» бізнес, а дбати про нього вдень та вночі. Наприклад, посилити боротьбу із заробітною платою у «конвертах» та схемами оптимізації податків через множення компанією великої кількості ФОПів. Такі заходи дадуть приріст надходжень до держбюджету.

4. Перед тим, як пропонувати підвищення податків, Уряду варто було б вивчити, як платять податки по галузях. Тоді б урядовці побачили, що у нас є численні компанії, що за всіх інших рівних умов платять податків набагато менше, ніж у середньому по галузі. Тут також є потенціал зростання доходів держбюджету.   

5. Навіть в умовах війни, коли кожна бюджетна гривня на вагу золота, Уряд не спромігся досягти детінізації митниці. За різними оцінками, на контрабанді державний бюджет втрачає щорічно від 100 до 300 млрд грн. І якщо навіть наприкінці третього року великої війни з рф Уряд не спромігся побороти контрабанду, то вона (контрабанда) комусь у владі дуже потрібна. Закриття митних схем – це ще плюс кількасот мільярдів до бюджету.

6. Аналіз виконання державного бюджету за перше півріччя 2024 року свідчить, що у нас не все так погано, як каже Уряд. Приміром, податкові надходження зросли на 253 млрд грн. За експертними оцінками, до кінця року приріст може становити до +550 млрд грн. Так, у нас є дефіцит ліквідності на рівні 360 млрд грн, але вона виникла через нерівномірне надходження міжнародного фінансування. До кінця 2024 року Україна має отримати більше 24 млрд доларів США, тож разом із зростанням податкових надходжень це перевищить той 500 млрд грн дефіцит, про який каже Уряд. Для чого тоді підвищувати податки?

7. Якщо Уряд бачить, що у держбюджеті формується криза ліквідності, то цілком логічно буде перевести країну у режим бюджетної економії, як то було у першому кварталі цього року. Тоді завдяки грамотним діям Уряду вдалося зекономити на витратах 120 млрд грн. При цьому країна вижила й фронт не обвалився. Тож, можуть наші урядовці, якщо захочуть. Сюди ж можна додати припинення проведення безглуздих під час війни тендерів, зниження зарплат топ-менеджерів у держкомпаніях та скасування квартальних та річних премій чиновникам. Скільки би грошей не заходило від іноземних партнерів, економію та раціональне використання грошей ніхто не відміняв. 

8. Можливо, Уряду, Верховній Раді та ОП настав час звернути увагу на помилки керівництва НБУ. Мова йде про штучне завищення курсу гривні та необґрунтовано високу, на думку експертів, облікову ставку. Через це НБУ перерахував до бюджету за останні два роки на 100-200 млрд менше. Сума чимала, то ж центральна влада має приділити цьому питанню увагу та, якщо припущення підтвердяться, зробити кадрові висновки.

9. Знову про НБУ. Думаю, варто дослухатися до експертного співтовариства щодо необхідності знизити вартість депозитних сертифікатів НБУ і вартість ОВДП у гривнях. Експерти вважають, що це дасть економію витрат на обслуговування внутрішнього боргу до 50 млрд грн на рік. Важливий плюс для Уряду, який шукає гроші по усіх можливих закутках.

10. Нарешті, Уряд може вдатися до контрольованої девальвації гривні та друку грошей. Перша дасть можливість отримати до бюджету на декілька десятків мільярдів гривень більше після надходження у другій половині року 24 млрд доларів зовнішнього фінансування. Щодо друку грошей, то Уряд має позитивний досвід: у 2022 році на фінансування потреб ЗСУ надрукували близько 8% ВВП, економіка витримала. Цього року, на думку експертів друк 150 млрд грн (близько 2% ВВП) на тлі зростання українського ВПК не похитне макроекономічний баланс.

Велика війна вимагає від усіх нас рішучих, часом, жорстких і непопулярних рішень. Але не можна війною прикривати некомпетентне управління економікою, державним бюджетом та провал комунікації між Урядом і бізнесом. У цьому тексті я назвала лише 10 причин не підвищувати податки, вони ж – потенційні джерела наповнення бюджету. Насправді їх більше, але справа не в кількості, а в бажанні Уряду боротися із корупцією, контрабандою на митниці та сірими схемами в економіці. Якщо це бажання буде тільки на папері та у заявах перед міжнародними партнерами, то кожні півроку Уряд буде кричати «все пропало» та волати про чергове підвищення податків. Останнє також не можна виключати під час війни, але після виконання владою усіх «домашніх завдань» та налагодження реального діалогу з платниками податків.