Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
18.07.2020 17:03

Конфлікт інтересів у діях судді – повноваження НАЗК

Cуддя Октябрського районного суду міста Полтави, лауреат міжнародної відзнаки Blueprint for Free Speech

Досліджувати це питання мені довелося не з теоретичною метою, а заради захисту власних прав і свобод. Сподіваюсь, що з новою командою в НАЗК невдовзі зможу досягнути й практичних результатів.

Після викриття на початку 2015-го в корупційному злочині колишнього міського голови Полтави Олександра Мамая та кількох його підручних я зазнала переслідувань з боку Олександра Струкова, голови суду, в якому працюю.

Олександр Мамай
Олександр Мамай

Струков був зацікавлений у винесенні мною «правильного», тобто в інтересах мера, рішення зокрема й тому, що інтереси останнього в суді представляв кум голови суду. Для досягнення бажаної мети до мене були застосовані тиск і спроба підкупу.

Я не тільки повідомила правоохоронні органи про злочин, але й взяла участь у його документуванні. Через це Струков кілька років поспіль переслідував мене – аж до самої своєї відставки у квітні 2020 року.

У вересні 2017-го Національне агентство з питань запобігання корупції винесло припис на ім’я голови Вищої ради правосуддя стосовно усунення порушень головою Октябрського райсуду Полтави Струковим Закону України «Про запобігання корупції» та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

У травні 2018-го ВРП наклало на Струкова стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

Тож до початково бажання вчинити розправу наді мною як викривачем у діях голови суду додався цілковито очевидний мотив помсти – за завдані йому особисті неприємності.

Олександр Струков
Олександр Струков

Струков застосовував до мене різноманітні негативні заходи впливу, використовував адміністративні повноваження голови суду з метою порушення єдиного статусу суддів та моїх прав. Робилося це шляхом видачі наказів про неповну виплату суддівської винагороди, оформлення прогулів шляхом внесення відповідних даних до табелю обліку використання робочого часу попри наявність поважних причин моєї відсутності на робочому місці, видачі негативних характеристик та «рекомендаційних листів», перешкоджання в навчанні, підвищенні кваліфікації та участі в публічних заходах, спрямованих на підвищення авторитету правосуддя в Україні, захист прав викривачів суспільно важливої інформації, протидію корупції, направлення до різних інстанцій, зокрема й до органів державної влади, звернень та скарг, у тому числі дисциплінарних, а також у приховуванні від мене інформації й документів, що стосувалися мене особисто.

Я ж просила НАЗК не перекидати більше відповідальність на ВРП, а, реалізуючи власні повноваження, притягнути Струкова до адміністративної відповідальності за неповідомлення про конфлікт інтересів та його як голови суду дії стосовно мене в умовах реального конфлікту інтересів.

За попереднього свого керівництва НАЗК відмовлялося це зробити, посилаючись на:

- ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про запобігання корупції», яка вказує, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності … суддів, суддів Конституційного Суду України … визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів;

- п. 6 ч. 8 с. 133 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», за яким Рада суддів України здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).

Між тим в обох законах ідеться про контроль за додержанням вимог законодавства та про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, а не про притягнення суддів до адміністративної відповідальності за неповідомлення / дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Уривок з відповіді НАЗК від 12.04.2019
Уривок з відповіді НАЗК від 12.04.2019

 

Тим часом РСУ понад рік банально ігнорувала мої та НАЗК звернення, відмовляючись визнати, що в діях Струкова наявний конфлікт інтересів.

Нарешті, після мого публічного звернення, відбулося дивне дійство. 04.02.2020 «Закон і Бізнес» повідомив, що після гарячої дискусії в ході засідання РСУ таки визначилася. Проте на сайті Ради жодного рішення з цього приводу не з’являлося.

За кілька днів з’ясувала: був лише проект рішення РСУ про визнання в діях Струкова конфлікту інтересів. Голосування по ньому провалили. Більшість «утрималася».

Відтак і в замітці на сайті «Закон і Бізнес» зникла фраза: «Зрештою, Рада суддів таки констатувала наявність конфлікту інтересів».

Проте насправді НАЗК цілком може діяти і без отримання висновку РСУ.

Відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), ч. 2 цієї ж статті встановлює відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (накладення штрафу від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

При повторності протягом року на особу, яку вже було піддано адміністративному стягненню за такі порушення, чекає накладення штрафу від 400 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік (ч. 3 ст. 172-7 КУпАП).

У примітках до ст. 172-7 КУпАП вказано, що суб’єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», а під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Згідно з п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в тому числі: судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої ради правосуддя, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов’язків у суді).

Відповідно до п. 1 ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 172-4 – 172-9 (у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зокрема суддями) мають право складати уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції.

Як передбачено ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов’язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів (п. 1); повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника – НАЗК чи інший визначений законом орган (п. 2); не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів (п. 3); вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів (п. 4).

Водночас ч. 10 ст. 133 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» обумовлено, що в разі виникнення у судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом), Голови чи члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його заступника реального чи потенційного конфлікту інтересів вони зобов’язані не пізніше наступного робочого дня з моменту виникнення такого конфлікту інтересів у письмовій формі повідомити про це Раду суддів України.

Неповідомлення і подальші дії в умовах реального конфлікту інтересів якраз і становлять склад правопорушення за ст. 172-7 КУпАП.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про запобігання корупції» до повноважень НАЗК належать: здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб.

Пункт 12-1 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції» наділяє НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень правами: складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Частиною 2 ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції» передбачено, що у випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів або іншого порушення цього Закону НАЗК вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.

Вочевидь, стосовно суддів тут може йтися тільки про дисциплінарну відповідальність.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 106 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом).

За вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів дисциплінарна відповідальність судді не передбачена. Отже, тут має діяти НАЗК і складати протокол про адміністративне правопорушення, вчинене суддею, за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Оскільки ж один вид відповідальності не виключає інший, можливе одночасне притягнення судді за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення РСУ про реальний конфлікт інтересів до дисциплінарної та адміністративної, в порядку ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, відповідальності.

Додам іще, що ситуації дій судді в умовах реального конфлікту інтересів стосуються виконання ними адміністративних функцій. При відправленні правосуддя суддя керується процесуальними нормами. І якщо він порушить ці норми, перебуваючи в умовах конфлікту інтересів, відповідати йому доведеться в дисциплінарному порядку (поки не відновлена кримінальна відповідальність за завідомо неправосудні рішення) – за умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу / самовідводу (п. 1 ч. 1 ст. 106 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Повертаючись до Струкова. НАЗК для складення адміністративного протоколу за ч. 1 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП достатньо отримати від РСУ відповідь з підтвердженням, що голова Октябрського райсуду не звертався до цього органу з повідомленням про конфлікт інтересів та не просив його врегулювати.

Момент надходження відповіді РСУ почне відлік строку для накладення адміністративного стягнення. Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, може бути накладено протягом 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net