Перевірки Держпраці у період воєнного стану від А до Я

Зокрема, на початку повномасштабного вторгнення Державна служба України з питань праці заявила про припинення проведення перевірок під час дії воєнного стану, що було зумовлено також прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 303 від 13.03.2022 року “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану”.

Однак зважаючи на надходження до Держпраці численних заяв громадян про порушення їхніх трудових прав, 01 липня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”, положення якого набрали чинності з 19.07.2022 року. Цим законом, серед іншого, було внесено зміни до статті 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” від 15 березня 2022 року № 2136-IX, які надали повноваження Держпраці та її територіальним органам здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Хто може здійснювати заходи нагляду (контролю)?

Виходячи із положень частини 1 статті 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” у редакції, що дії 19 лютого 2022 року, перевірки можуть здійснювати:

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Держпраці);

- його територіальні органи.

Відповідно до пункту 7 Положення “Про Державну службу України з питань праці”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Зауважимо, що на початку 2022 року уряд запровадив реорганізацію системи територіальних органів Держпраці. Зокрема постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці” від 12 січня 2022 року № 14 було вирішено ліквідувати наявні територіальні управління Держпраці в областях та утворити міжрегіональні територіальні органи. Також цієї постановою встановлено, що повноваження Головного управління Держпраці у Київській області, яке поширювало свої повноваження також на місто Київ, здійснюватимуться Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці. При цьому, Головне управління Держпраці у Київській області здійснюватиме свої повноваження до утворення нового міжрегіонального органу.

Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці було створене наприкінці вересня 2022 року (код за ЄДРПОУ 44681053, адреса місцезнаходження: місто Київ, вул.Вавілових, будинок 10).

На сайті Головного управління Держпраці у Київській області 08 грудня 2022 року було розміщене повідомлення про те, що нові міжрегіональні територіальні органи Держпраці розпочали здійснення своїх повноважень та функцій. Аналогічне повідомлення розміщене на сторінці Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці у FACEBOOK.

Таке ж повідомлення розміщене на офіційному веб-сайті Держпраці.

При цьому, варто зауважити, що відповідно до підпункту 1 пункту 3 постанови КМУ від 12 січня 2022 року № 14 територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов'язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно з пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій .

Проте жодних рішень про початок роботи нових міжрегіональних органів прийнято не було, або ж їх не було опубліковано. Таким чином, на даний момент виникає фактична колізія у повноваженнях, оскільки Головне управління Держпраці у Київській області ще не ліквідовано, а перебуває в стані припинення, а рішення про початок функціонування Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Наголошуємо на тому, що під час дії воєнного стану жодні інші органи не мають права проводити перевірки дотримання законодавства про працю.

Більше того, повноваження на проведення трудових перевірок інспекторів з праці виконавчих органів рад (місцеве самоврядування) виключено в липні 2021 року. 

 Які підстави проведення перевірок дотримання законодавства про працю?

Варто зауважити, що під час дії воєнного стану органи Держпраці мають право проводити лише позапланові перевірки та лише з 3 питань (стаття 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”):

- дотримання вимог Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”;

- виявлення неоформлених трудових відносин;

- законності припинення трудових договорів.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються з 6 підстав:

- за наявності підстав, визначених абзацами п’ятим, восьмим, дев’ятим, десятим частини першої статті 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”:

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності) (абзац 5);

- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави (абзац 8);

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання (абзац 9);

- звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом (абзац 10).

- за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

- у зв’язку з невиконанням суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

Проведення позапланових заходів нагляду (контролю) з інших підстав під час дії воєнного стану не допускається.

Які повноваження контролюючого органу?

Звертаємо увагу, що до введення воєнного стану посадові особи територіальних органів Держпраці керувались положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 “Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю”, яка зухвало суперечила положенням Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” як нормативному акту, що має вищу юридичну силу.

Зважаючи на порушення законодавства під час прийняття цього нормативного акта, Окружним адміністративним судом міста Києва 28 квітня 2021 року було прийнято рішення в справі № 640/17424/19, яким постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» визнано протиправною та нечинною (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96650930).

Рішення залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99587459) та постановою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107217693). 

Таким чином, оскільки рішення в справі № 640/17424/19 набрало законної сили 14 вересня 2021 року, то з цього моменту при здійсненні заходів нагляду (контролю) посадові особи органів Держпраці при здійсненні перевірок мали керуватись виключно Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Під час дії воєнного стану обов'язок керуватись саме цим законом було закріплено частиною 2 статті 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, відповідно до якої позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до положень Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” алгоритм дій контролюючого органу при проведенні позапланових перевірок наступний:

- посадова особа повинна ознайомити суб'єкта, перевірка щодо якого здійснюється, із підставою проведення перевірки, надати копію відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина 3 статті 6 Закону), а також пред'явити службове посвідчення, що підтверджує його особу (частина 5 статті 7 Закону).

У разі непред'явлення вищезазначених документів, суб'єкт має право не допустити посадових осіб до проведення перевірки (частина 5 статті 7 Закону).

У разі, якщо перевірка здійснюється на підставі заяви фізичної особи, то посадова особа констролюючого органу зобов'язана також надати погодження Держпраці на проведення такого заходу. 

Відсутність такого погодження є підставою для недопуску до проведення перевірки (стаття 10 Закону). 

Більше того, зауважимо, що під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (частина 1 статті 6 Закону). 

У такому випадку, посадові особи можуть здійснювати перевірку лише тих порушень законодавства, які містяться у зверненні фізичної особи і лише щодо такої фізичної особи. 

Неможливість здійснення перевірки порушень, інформація про які не викладена у зверненні фізичної особи підтверджує також Верховний Суд (постанова від 31 січня 2019 року в справі № 809/799/17). Копія погодження має бути надана до початку проведення перевірки.

У разі, якщо суб'єкт, щодо якого здійснюється перевірка, перебуває в статусі резидента Дія Сіті, то відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", перевірка здійснюється лише з підстав, прямо передбачених законами України, та виключно за наявності письмового погодження керівника (його заступника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Копія погодження має бути надана до початку проведення перевірки.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва (ФОП та юридичні особі, середня кількість працівників якого за рік не перевищує 50 осіб, а річний дохід - 10 млн. євро) - двох робочих днів. Продовження цього строку не допускається (частина 4 статті 6 Закону).

Заходи нагляду (контролю) здійснюються лише у робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (стаття 4 Закону).

Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина 8 статті 4 Закону).

Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом (частина 10 статті 4 Закону).

Плановий чи позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина 11 статті 4 Закону).

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб’єкта господарювання) (частина 12 статті 4 Закону). Відмова від вчинення запису чи невчинення такого запису є підставою для недопуску до здійснення перевірки (стаття 10 Закону).

За результатами проведеного заходу посадові особи контролюючого органу складають акт, який повинен містити відомості передбачені частиною 6 статті 7 Закону. При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина 15 статті 4 Закону). Форма акта, що складається за наслідками проведення перевірки органів Держпраці, затверджена наказом Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27 жовтня 2020 року № 2161 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1280-20#Text). 

Два примірники Акта підписуються посадовими особами контролюючого органу та суб'єктом, щодо якого здійснювалась перевірка. У разі незгоди із актом суб'єкт має право підписати його зауваженнями, які є невід'ємною частиною акта.

Протягом 5 робочих днів, у разі виявлення порушення, контролюючий орган виносить припис про усунення виявлених порушень, який не передбачає застосування санкцій. Припис має містити термін усунення порушення. У разі виконання припису в повному обсязі та в строк, встановлений в такому приписі, санкції до суб'єкта не застосовуються (частина 11 статті 7 Закону). У випадку невиконання - застосовуються штрафні санкції (стаття 12 Закону).

Які дії (права) суб'єкта, щодо якого здійснюється перевірка?

У разі, якщо до Вас прийшли посадові особи контролюючого органу з метою проведення перевірки щодо виявлення неоформлених працівників рекомендуємо наступні дії:

У першу чергу рекомендуємо одразу телефонувати представникові, якій професійно зможе оцінити відповідність проведення заходу контролю вимогам законодавства. У разі неможливості представника прибути до місця проведення заходу, наводимо нижче основні рекомендації.

Перевірити службове посвідчення посадової особи, його відповідність встановленій формі (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1198-20#Text).

Варто зауважити, що наказ, яким затверджена форма службового посвідчення інспектора праці, прийнята на підставі постанови КМУ № 823, яка як було зазначено вище, визнана судом нечинною, а, отже, наразі наявні питання щодо можливості використання вказаної форми посвідчення.

За будь-яких обставин рекомендуємо також зателефонувати у відповідне управління Держпраці з метою з'ясування того, чи перебуває у них на службі відповідний інспектор з праці. Посадові особи ніколи не дають фотографувати відповідні службові посвідчення, однак ви маєте право переписати реквізити такого посвідчення (серія, номер, дата видачі) та ПІБ посадової особи. 

Перевірити чи зазначені посадові особи, які прийшли на перевірку, у посвідченні (направленні) на проведення перевірки. Особи, які не включені до направлення, до проведення перевірки не допускаються в будь-якому випадку.

Встановити підставу для проведення перевірки та відштовхуючись від неї перевірити наявність усіх документів, які мають бути наявні у посадової особи. Звірити між собою усі наявні документи, направлення, погодження між собою, у разі виявлення розбіжностей у документах - вказати на це посадовим особам та за наявності відповідних підстав - не допускати до проведення перевірки.

Перевірити всі документи на чинність їх дії, правильність внесення інформації про підприємство. У разі наявності неточностей чи втрати чинності якимось із документів - недопуск.

У разі наявності підстав для недопуску посадових осіб до проведення перевірки - зазначити про такий недопуск на примірнику направлення (оригіналі), що має бути наявний у посадових осіб, з короткими поясненнями підстав недопуску. Направлення із поясненнями обов'язково необхідно сфотографувати. У той же день або на наступний рекомендуємо подати розширені пояснення щодо недопуску до контролюючого органу із доказами такого подання (відмітка на примірнику пояснень, якщо подається через канцелярію органу; опис вкладення, якщо подається засобами поштового зв'язку).

У разі, якщо посадові особи, незважаючи на недопуск, будуть намагатись спілкуватись з працівниками, рекомендуємо викликати поліцію для фіксації факту перевищення повноважень.

У разі відсутності підстав для недопуску, необхідно надати посадовим особам перед початком проведення перевірки журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю). У журналі має бути підписатись кожна посадова особа, яка допущена до проведення перевірки. Як вже було зазначено, відмова від підпису чи не підпис - підстава для недопуску.

Здійснювати повну фіксацію усього заходу перевірки. 

Рекомендуємо здійснювати таку фіксацію з моменту, коли тільки розпочалось спілкування із посадовими особами та вирішувалось питання про допуск їх до проведення перевірки. 

При виконанні службових обов'язків посадові особи не мають право забороняти Вам здійснювати відеофіксацію. 

Відеофіксація має бути безперервною та обов'язково необхідно з початку включення відео зазначити про те, яка дата, котра година, що відбувається та в якому місці, хто знімає, рекомендовано зняти розпізнавальні знаки місця, в якому відбувається відеофіксація (вивіски, торгові марки тощо).

Зауважимо, що Законом заборонено суб'єктам, щодо яких проводиться перевірка, здійснювати перешкоди посадовим особам контролюючого органу при проведенні такої перевірки. Однак самі працівники підприємства не зобов'язані спілкуватись із посадовими особами, тому рекомендуємо попередити працівників про таку можливість.

Також посадовим особам заборонено вилучати під час перевірки оригінали документів (частина 10 статті 4 Закону). 

Будь-які копії документів необхідно надавати виключно за деталізованим актом, в якому будуть чітко зазначені всі реквізити документів. 

У разі складення акта рекомендуємо обов'язково надати свої зауваження до нього.

У разі винесення припису - оскаржувати його до відповідних органів.

Зауважимо, що документи на проведення перевірки мають бути пред'явлені керівнику або уповноваженій ним особі. 

Оптимально, щоб комунікацію з перевіряючими здійснював адвокат на підставі укладеного з ним договору про надання правової допомоги, адже адвокат не є посадовою особою суб’єкта господарювання. 

Детальніші рекомендації щодо проведення перевірки можуть бути в ході вирішення питання про допуск до перевірки або в ході проведення такої перевірки.

Наша загальна рекомендація - завжди шукати підстави для недопуску до перевірки, однак такий недопуск має бути обов'язково обгрунтований, так як за необгрунтований недопуск передбачено штраф у розмірі 3 мінімальних заробітних плати - на даний момент 20 100 грн. (стаття 265 Кодексу законів про працю України). А за недопуск під час перевірки питання про виявлення неоформлених працівників - 16 мінімальних заробітних плат (наразі 107 200 грн.).

Яка відповідальність за порушення трудового законодавства, зокрема, за неоформлених працівників?

- адміністративна: 

пункти 3 та 4 ст. 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - тягнуть за собою накладення на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю - штраф від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн. до 17000 грн.).

Допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн. до 17000 грн.).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 грн. до 34000 грн.).

- відповідальність за законодавством про працю - стаття 265 Кодексу законів про працю України:

фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження (наразі це 67 000 грн. за кожного знайденого неоформленого працівника).

вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (наразі 201 000 грн. за кожного працівника).

Зауважимо, що за положеннями статті 16 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

- кримінальна:

стаття 172 Кримінального кодексу України:

Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн. до 51 000 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, - караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 000 грн. до 85 000 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

У разі встановлення факту допуску без оформлення та стягнення заробітної плати працівник може звернутись до суду із вимогою про встановлення факту трудових відносин та просити, наприклад, вказати про невиплату заробітної плати при “звільненні”, компенсацію за невикористані дні відпустки, зобов'язання перерахувати податки та збори до відповідного бюджету тощо. У такому випадку, крім саме сум, які працівник може попросити стягнути чи зобов'язати перерахувати до бюджету, у разі встановлення факту трудових відносин, підприємство зобов'язане буде компенсувати працівнику судовий збір, а також у разі понесення витрат на адвоката - суму витрат на професійну правничу допомогу.