Що не так з Конкурсом АРМА?
27 грудня 2019 року Антона Янчука звільнили розпорядженням КМУ з посади Голови Агентства з розшуку і менеджменту активів. Тобто понад 2 роки АРМА працює без постійного керівника.
Чому питання наявності повноцінного керівника таке важливе? Тому що виконуючий обов’язки не має достатньої незалежності, щоб діяти не зважаючи на інтереси суб’єкта призначення — Кабміну. Адже КМУ може звільнити такого керівника в будь-який момент. І це буде законно.
Лише 29 вересня той же КМУ нарешті затвердив склад конкурсної комісії і таким чином дав старт процесу відбору нового очільника АРМА.
5 жовтня відбулося перше з близько 20-ти (на сьогодні) засідань конкурсної комісії. Однак очікуваного прогресу як у розрізі конкуренції претендентів, так і з точки зору незалежності процесу наразі не спостерігається.
То що ж не так з конкурсом?
Ключова проблема цього конкурсу — вкрай мала кількість учасників. Лише 12 кандидатів подалися на відбір очільника Національного агентства і всіх їх комісія допустила до конкурсу. Для порівняння: у конкурсі на посаду голови НАЗК подали документи 32 особи, а в конкурсі САП взагалі було 169 заявок.
На нашу думку, на це напряму вплинуло те, що комісія оприлюднила порядок проведення конкурсу та регламент своєї роботи набагато пізніше початку прийому документів. Гідний та доброчесний професіонал з управлінським та міжнародним досвідом в юридичній сфері зазвичай хоче зрозуміти хоча б критерії відбору та оцінювання перед витрачанням часу на збір немаленького стосу документів на участь у конкурсі.
Також довіру у потенційних кандидатів підірвала не тільки відсутність порядку проведення конкурсу та регламенту роботу конкурсної комісії на етапі початку прийому документів, а й розмивання критеріїв оцінювання доброчесності, небажання враховувати найкращий досвід аналогічних комісій та ігнорування помилок комісії з відбору очільника БЕБ.
На сьогодні можна впевнено стверджувати про наявність як мінімум 4-х системних і пов’язаних між собою проблем конкурсу з відбору очільника АРМА.
Відсутність достатньої кількості доброчесних потенційних кандидатів на очільника Нацагентства.
Саме заохочення до участі в конкурсі гідних та доброчесних кандидатів мало бути одним з найважливіших завдань конкурсної комісії. Але дійсно гідні кандидати завжди оцінюють прозорість і чесність правил проведення конкурсу. Тому за наявних обставин проведення конкурсу та певних дій комісії серед кандидатів можна спостерігати дотичних до АРМА осіб, які, за інформацією ЗМІ, були причетні до корупційних скандалів. І практичну відсутність незалежних претендентів, до яких немає запитань щодо доброчесності.
Члени комісії відверто ігнорують питання вивчення особистої доброчесності кандидатів, що дуже небезпечно для конкурсу.
Дослідження комісією доброчесності кандидатів в аналогічних конкурсах на зайняття керівних посад в органах державної влади України неодноразово демонструвало можливість “відсіяти” конкурсантів із заплямованою репутацією, професійно неетичних або політично заангажованих.
Нещодавній конкурс з відбору очільника БЕБ показав яскравий і негативний приклад, до чого призводить ігнорування питань доброчесності та етики кандидатів. ЗМІ та громадські організації під час проведення цього конкурсу наголошували на “темних плямах” у біографіях та гострих запитаннях до фіналістів конкурсу БЕБ, однак комісія ці моменти не врахувала.
Комісія з відбору керівника АРМА “наступає на ті ж граблі”. Після відмови від оцінювання доброчесності та свідомого розмивання предмету співбесід у стороннього спостерігача може виникнути уявлення про формальність самого конкурсу.
Тестові питання на знання загального та спеціального законодавства вкрай “слабкого” рівня.
Тестове завдання через свою легкість не дозволило відсіяти кандидатів, які не можуть продемонструвати значний рівень знання вітчизняного та іноземного законодавства з питань виявлення, розшуку та управління активами. Запитання щодо судової практики про передачу арештованого майна в управління АРМА, прогалин у законодавстві, засади діяльності іноземних аналогів, за зразком яких була побудована АРМА, мали б продемонструвати глибоке розуміння потенційним очільником підвалин роботи Національного агентства. На жаль, нічого з цього не можна побачити у тестах.
30-и хвилин, передбачених на оцінювання кандидатів, (навіть з теоретичною можливістю пролонгації часу), надто мало.
Цей час дозволить лише формально оцінити моральні та ділові якості, професійні знання і стан здоров’я кандидатів. Об’єктивна оцінка усіх цих якостей фізично неможлива за пів години, особливо з урахуванням численної кількості запитань щодо доброчесності, політичної нейтральності, професійної етики, які попередньо є до майже усіх потенційних кандидатів на очільника АРМА.
Як виправити ці помилки?
Для досягнення бажаного результату потрібно повернути конкурс на етап подачі документів кандидатами. Але обов’язково насамперед опублікувати порядок проведення конкурсу та прозорі критерії оцінювання кандидатів до початку прийому документів. Тоді всі охочі, включно з кандидатами, що і зараз подались, можуть пройти повноцінний конкурентний відбір.
АРМА дуже потребує нового Голови, але не менш важливо, щоб конкурс пройшов максимально прозоро, і зрештою інституцію очолив незалежний та професійний керівник.
Нацагенство не тільки має надважливу сервісну роль у системі антикорупційних органів. Його ефективна робота — зобов’язання влади перед українським суспільством та міжнародними партнерами.
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 15:30
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях Віталій Булат 14:38
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст Олексій Шевчук 11:13
- Домашнє насильство як правовий конструкт: ризики доказування і судових помилок Вадим Графський 10:04
- Запитання, які підтримують команду у складні періоди Тетяна Кравченюк вчора о 17:39
- Мистецтво в Україні: витрати чи стратегічний капітал для економіки та ідентичності Ванда Орлова вчора о 15:30
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій Дмитро Золотухін вчора о 11:50
- Криптовалюта в Україні: як залишатися в правовому полі при декларуванні та зберіганні Вадим Графський вчора о 11:17
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства Оксана Вжешневська 04.02.2026 14:59
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики Євген Жураковський 04.02.2026 14:52
- Автобуси в Україні: підсумки 2025 року та тренди на 2026 Микита Гайдамаха 04.02.2026 14:20
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій Ольга Піщанська 04.02.2026 14:08
- Корпоративні цінності як зручна ілюзія менеджменту Михайло Зборовський 04.02.2026 12:12
- Презумпція винуватості в Україні: як система непомітно зламала базовий принцип права Вадим Графський 04.02.2026 10:56
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 455
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 303
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 229
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 144
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 105
-
Дослідження тривалістю майже пів століття розкрило вік фізичного максимуму
Життя 3991
-
Код 2512. Як Джеффрі Епштейн "копав" під Зеленського через топових європолітиків
3893
-
Тонни готівки поїздами і кораблем. The Telegraph розповів, як РФ постачала мільярди доларів Ірану
Фінанси 2102
-
"Не паніка, а санітарна чистка". Що штовхає ціни крипти вниз та як не втратити гроші
Фінанси 867
-
Викиньте вітамінки та їжте морозиво взимку. Як працює імунітет – пояснює інфекціоніст
Життя 778
