Що не так з Конкурсом АРМА?
27 грудня 2019 року Антона Янчука звільнили розпорядженням КМУ з посади Голови Агентства з розшуку і менеджменту активів. Тобто понад 2 роки АРМА працює без постійного керівника.
Чому питання наявності повноцінного керівника таке важливе? Тому що виконуючий обов’язки не має достатньої незалежності, щоб діяти не зважаючи на інтереси суб’єкта призначення — Кабміну. Адже КМУ може звільнити такого керівника в будь-який момент. І це буде законно.
Лише 29 вересня той же КМУ нарешті затвердив склад конкурсної комісії і таким чином дав старт процесу відбору нового очільника АРМА.
5 жовтня відбулося перше з близько 20-ти (на сьогодні) засідань конкурсної комісії. Однак очікуваного прогресу як у розрізі конкуренції претендентів, так і з точки зору незалежності процесу наразі не спостерігається.
То що ж не так з конкурсом?
Ключова проблема цього конкурсу — вкрай мала кількість учасників. Лише 12 кандидатів подалися на відбір очільника Національного агентства і всіх їх комісія допустила до конкурсу. Для порівняння: у конкурсі на посаду голови НАЗК подали документи 32 особи, а в конкурсі САП взагалі було 169 заявок.
На нашу думку, на це напряму вплинуло те, що комісія оприлюднила порядок проведення конкурсу та регламент своєї роботи набагато пізніше початку прийому документів. Гідний та доброчесний професіонал з управлінським та міжнародним досвідом в юридичній сфері зазвичай хоче зрозуміти хоча б критерії відбору та оцінювання перед витрачанням часу на збір немаленького стосу документів на участь у конкурсі.
Також довіру у потенційних кандидатів підірвала не тільки відсутність порядку проведення конкурсу та регламенту роботу конкурсної комісії на етапі початку прийому документів, а й розмивання критеріїв оцінювання доброчесності, небажання враховувати найкращий досвід аналогічних комісій та ігнорування помилок комісії з відбору очільника БЕБ.
На сьогодні можна впевнено стверджувати про наявність як мінімум 4-х системних і пов’язаних між собою проблем конкурсу з відбору очільника АРМА.
Відсутність достатньої кількості доброчесних потенційних кандидатів на очільника Нацагентства.
Саме заохочення до участі в конкурсі гідних та доброчесних кандидатів мало бути одним з найважливіших завдань конкурсної комісії. Але дійсно гідні кандидати завжди оцінюють прозорість і чесність правил проведення конкурсу. Тому за наявних обставин проведення конкурсу та певних дій комісії серед кандидатів можна спостерігати дотичних до АРМА осіб, які, за інформацією ЗМІ, були причетні до корупційних скандалів. І практичну відсутність незалежних претендентів, до яких немає запитань щодо доброчесності.
Члени комісії відверто ігнорують питання вивчення особистої доброчесності кандидатів, що дуже небезпечно для конкурсу.
Дослідження комісією доброчесності кандидатів в аналогічних конкурсах на зайняття керівних посад в органах державної влади України неодноразово демонструвало можливість “відсіяти” конкурсантів із заплямованою репутацією, професійно неетичних або політично заангажованих.
Нещодавній конкурс з відбору очільника БЕБ показав яскравий і негативний приклад, до чого призводить ігнорування питань доброчесності та етики кандидатів. ЗМІ та громадські організації під час проведення цього конкурсу наголошували на “темних плямах” у біографіях та гострих запитаннях до фіналістів конкурсу БЕБ, однак комісія ці моменти не врахувала.
Комісія з відбору керівника АРМА “наступає на ті ж граблі”. Після відмови від оцінювання доброчесності та свідомого розмивання предмету співбесід у стороннього спостерігача може виникнути уявлення про формальність самого конкурсу.
Тестові питання на знання загального та спеціального законодавства вкрай “слабкого” рівня.
Тестове завдання через свою легкість не дозволило відсіяти кандидатів, які не можуть продемонструвати значний рівень знання вітчизняного та іноземного законодавства з питань виявлення, розшуку та управління активами. Запитання щодо судової практики про передачу арештованого майна в управління АРМА, прогалин у законодавстві, засади діяльності іноземних аналогів, за зразком яких була побудована АРМА, мали б продемонструвати глибоке розуміння потенційним очільником підвалин роботи Національного агентства. На жаль, нічого з цього не можна побачити у тестах.
30-и хвилин, передбачених на оцінювання кандидатів, (навіть з теоретичною можливістю пролонгації часу), надто мало.
Цей час дозволить лише формально оцінити моральні та ділові якості, професійні знання і стан здоров’я кандидатів. Об’єктивна оцінка усіх цих якостей фізично неможлива за пів години, особливо з урахуванням численної кількості запитань щодо доброчесності, політичної нейтральності, професійної етики, які попередньо є до майже усіх потенційних кандидатів на очільника АРМА.
Як виправити ці помилки?
Для досягнення бажаного результату потрібно повернути конкурс на етап подачі документів кандидатами. Але обов’язково насамперед опублікувати порядок проведення конкурсу та прозорі критерії оцінювання кандидатів до початку прийому документів. Тоді всі охочі, включно з кандидатами, що і зараз подались, можуть пройти повноцінний конкурентний відбір.
АРМА дуже потребує нового Голови, але не менш важливо, щоб конкурс пройшов максимально прозоро, і зрештою інституцію очолив незалежний та професійний керівник.
Нацагенство не тільки має надважливу сервісну роль у системі антикорупційних органів. Його ефективна робота — зобов’язання влади перед українським суспільством та міжнародними партнерами.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь вчора о 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко вчора о 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1238
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 344
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 114
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 91
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 21085
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18701
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12639
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
12114
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 7789