Чи залишиться росія безкарною через недосконалість українських методик?
Будь-які недоліки методик розрахунку збитків можуть бути використані ворогом під час міжнародних судових процесів
Найбільший вплив війни на довкілля України здійснюється через забруднення атмосферного повітря. Про це можна стверджувати серед зафіксованих випадків екологічної шкоди.
Якщо ж проаналізувати детальніше, то найбільший вплив у забрудненні атмосферного повітря справляють лісові пожежі, які виникають внаслідок бойових дій. Якщо взяти моніторинг системи FIRMS (яка використовує дані супутників NASA) та порівняти з картою бойових дій у той же період, можна побачити майже повне співпадіння інтенсивних масштабних пожеж та зон ведення бою.
Для прикладу: Середній показник лісових пожеж даними супутникового дистанційного зондування до за 1-6 липня 2022 р. та карта лінії фронту у той же період часу
Керівник робочої групи експертів Оперативного штабу при Держекоінспекції, професор Інституту радіоактивності навколишнього середовища університету Фукусіми (Японія) Марк Железняк на нещодавній нараді Оперативного штабу наголосив, що від горіння лісів шкоди зазнають різні напрямки довкілля, але найбільший негативний вплив йде саме на атмосферне повітря. Але з розрахунками такого типу шкоди є певні труднощі.
Як я вже неодноразово казала раніше, Україна не була готова до війни. З перших днів роботи Оперативного штабу, створення якого я ініціювала 1 березня 2022 року на базі Держекоінспекції, нами було виявлено значну проблему – жодна методика розрахунку збитків заподіяних навколишньому природному середовищу серед тих, що діяли на той момент, не передбачала можливості визначення та розрахунку збитків під час військових дій та збитків заподіяних внаслідок військових дій, в тому числі внаслідок злочинних чи терористичних дій. І, хоча функція розробки таких методик належить до компетенції профільного міністерства у сфері захисту довкілля, ми були вимушені взяти цю відповідальність на себе.
На вимогу Постанови КМУ №326 працівниками Держекоінспекції України була проведена колосальна робота і за дуже короткий час були розроблені тимчасові методики розрахунку, так звані експрес-методики. Вони були затверджені згідно закону і дали можливість експертам Оперативного штабу проводити роботу, пов’язану з фіксацією екозлочинів та проводити попередні розрахунки завданих довкіллю збитків.
Експрес-методики виконали свою функцію, адже Держекоінспекція має умовне «мірило» для порівняння між собою екологічних збитків, визначення істотності та неістотності між ними. Але ж вони на те і тимчасові, що потребують доопрацювання і доведення їх до міжнародних стандартів. Кожна цифра в них, кожен коефіцієнт і кожна формула має бути на 100% обґрунтована. Адже треба бути максимально наївним, щоб сподіватися, що під час міжнародних судових процесів щодо відшкодування країною-агресором збитків, росія не буде намагатися оскаржити усі наші докази. І, в першу чергу, вони будуть ставити під сумніви наші методики розрахунку.
На жаль, сьогодні ситуація ще далека від ідеалу. Наприклад, одна з методик, вираховує шкоду довкіллю в грошовому еквіваленті за рахунок введення воєнного коефіцієнта «10» до методик розрахунку штрафів, які накладалися на українські підприємства у мирний час. При цьому, чому коефіцієнт «10» жодного пояснення чи обґрунтування немає. Тобто, він міг бути «5», «7», або «100» чи набути будь-якого іншого значення. Так, дана методика була необхідна, щоб якось фіксувати масштаби явищ, але, якщо мова йде вже про конкретні розрахунки збитків, то усю роботу можна поставити під сумнів простим запитанням про обґрунтування цього коефіцієнту.
На останній нараді Оперативного штабу Марк Железняк озвучив низку пропозицій, щодо нової Методики оцінки заподіяної шкоди внаслідок забруднення атмосферного повітря, проєкт якої на даний час доопрацьовується Оперативним штабом. Особисто я підтримую це, і вважаю, що після рецензування вказаного проєкту методики експертами Держекоінспекції та представниками міжнародних організацій поточну діючу методику потрібно замінити. Наприклад, наразі у діючій Методиці відсутні відмінності у коефіцієнтах викидів, незалежно від того, що згорів 1 Га лісу чи 1 Га поля. Нова Методика передбачає типізацію екосистем, а коефіцієнти враховуватимуть відмінність у біомасі між лісами, або деревними насадженнями, та полями, степами, лугами тощо.
Також у новій Методиці пропонується передбачити можливість обрахунку збитків внаслідок викидів військової техніки, що йде своїм ходом. Але виключно за умови наявності та відкритості даних щодо цього. Тобто, коли ми можемо об’єктивно довести даний факт. Якщо такі дані відсутні, розрахунок не провадиться за цими джерелами викидів.
Крім того, новою Методикою передбачена оцінка збитків для парникових газів та забруднюючих речовин. Адже природні фізичні процеси впливу цього типу газів на навколишнє природне середовище кардинально відрізняються від інших забруднюючих речовин. Тому не можна використовувати однакову методику обрахунку збитків для усіх речовин, як це передбачено діючою методикою.
Запропонований експертами Оперативного штабу проєкт методики є більш прискіпливим щодо обґрунтування усіх її аспектів та ближчим до стандартів, які сьогодні використовуються у міжнародній практиці.
Ще одним важливим аспектом, запропонованим у новій Методиці, є чітко прописана процедура підтвердження збитків доказовими матеріалами. До доказів негативного впливу належать описи стану атмосфери, стану забруднення атмосферного повітря, залучення моделювання та супутникових даних тощо. Ці матеріали мають готуватися відповідними відомствами/установами в межах їх компетенції та долучатися до справи з наявним обрахунком збитків. У новій методиці передбачена процедура отримання таких матеріалів та чітких вимог до них.
Наразі ми плануємо ознайомити з проєктом нової Методики наших партнерів з міжнародних профільних організацій і після отримання фідбеку, врахувавши можливі зауваження та пропозиції, запропонувати Уряду запровадити її на постійній основі.
- Как действовать после получения повестки: советы и рекомендации Віра Тарасенко вчора о 16:32
- Лідерство сучасності: динамічний підхід до управління у світі, що постійно змінюється Любов Даниліна вчора о 16:23
- Критичні проблеми закупівель військових частин: що потрібно вирішити негайно Євгеній Сільверстов вчора о 14:59
- Кліматична дипломатія України: Пріоритети на COP29 у Баку Юрій Гусєв вчора о 13:19
- Належний спосіб захисту учасника ТОВ який був виключений з його складу Євген Морозов вчора о 08:55
- Збільшення податкового тягаря Андрій Павловський 10.10.2024 20:36
- Що менеджменту потрібно усвідомити до запуску системи Performance management у компанії? Катерина Кошкіна 10.10.2024 15:49
- uResidency: Інноваційний підхід до залучення іноземних підприємців у юрисдикцію України Ольга Драчевська 10.10.2024 12:42
- Турбота про ментальне здоров’я в українському бізнесі: результати опитування Христина Кудрявцева 10.10.2024 11:50
- Набуття корпоративних прав спадкоємцями мажоритарного учасника товариства Євген Морозов 10.10.2024 10:01
- Прогноз геополитической погоды 08.08.2024 Володимир Стус 09.10.2024 22:14
- Держава має думати на кілька кроків уперед Дана Ярова 09.10.2024 20:52
- Премія навздогін Євген Магда 09.10.2024 19:04
- Executive освіта в Україні не тільки для бізнесу. Де можуть навчатися держслужбовці? Галина Пустова 09.10.2024 15:06
- Комплаєнс податкових ризиків: новий етап взаємодії податкової та бізнесу Юлія Мороз 09.10.2024 13:34
-
Центр прогнозування космічної погоди США: на Землю насувається надпотужна магнітна буря
Життя 10900
-
"Гламуризація худорлявості" й відмова від плюс-сайз. Тривожне повернення брендів до 0-го розміру
Життя 5294
-
Норвегія виділила майже $90 млн на розширення виробництва зброї для України
Бізнес 4224
-
Держава оголосила другий з трьох пілотних онлайн-аукціонів для ВДЕ
Бізнес 3947
-
"ЗСУ як на весілля їхали – з музикою". Як Україна утримує полонених з Курської області
3397