Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Стратегія Порошенка — це стратегія мінімальної суб'єктності. Здавалось би, державне утворення, геополітичний статус якого — неоколонія, мало б використати війну для нарощування власної суб'єктності. Проте чинна влада цілком задовольняється неоколоніальним становищем України. Потенціал суб'єктності, що створюється завзяттям українських вояків і мурашиною працею активного патріотичного тилу, нівелюється готовністю Порошенка забезпечувати виконання рішень, прийнятих на так званому “міжнародному” рівні (точніше, на рівні геополітичних гравців, до сфери інтересів яких входить Україна).
Маємо справу з ситуацією, коли Україна продовжує бути таким собі акціонерним товариством. Акції розподілені між потужними геополітичними силами, передусім Москвою, Берліном, Вашингтоном. Між цими силами може точитися боротьба за контрольний пакет акцій, за прийняття тих чи інших рішень. Але геополітичний статус України від цього не змінюється. Порошенко так і не наважився відмовитися від ролі виконавчого директора і, покладаючись на всесторонню мобілізацію українського суспільства, спробувати здобути Україні справжні суверенітет і суб'єктність.
За таких умов введення воєнного стану позбавлене військово-політичного сенсу. Бо воєнний стан та низка мобілізаційних та силових заходів, які у ньому інтегруються, спрямовані на вирішення політичних питань військовим шляхом. Порошенко від такого вирішення дуже далекий — йому йдеться лише при виконання прийнятих акціонерами рішень при одночасній турботі про збереження посади директора.
В такій системі координат єдиним резоном для введення воєнного стану може стати вирішення внутрішніх політичних завдань. Усвідомлюючи, що послідовна реалізація накресленої у Мінську стратегії зустрічає спротив серед пасіонарних суспільно-політичних сил, Порошенко може наважитися на введення воєнного стану. З одного боку, це буде данина популізму задля заспокоєння наявної у суспільстві “партії війни”. З іншого боку, воєнний стан створює чудові умови для подавлення опозиції (зрозуміло, що йдеться не про “Опозиційний блок”, а про націоналістів, фронтовиків із активною суспільно-політичною позицією, незалежних політиків).
Враховуючи попередні два роки правління Порошенка, є сенс говорити, що, якщо воєнний стан і буде введений, то лише зі щойно згаданих мотивів.
Звісно, політика переповнена ірраціональними речами, котрі не завжди можна передбачити. Існують певні шанси того, що Путін зробить ставку на реалізацію власних цілей, змістивши методи боротьби у бік конвенціонального військового протистояння. Відтак і українська влада може відповісти симетрично і почати діяти так, як потрібно було ще у 2014 році. Та поки що більш імовірним видається продовження неоколоніальної політики, котра перекреслювала найбільш героїчні здобутки української зброї.
12.08.2016 20:12
Воєнний стан від Порошенка: очікувати чи боятися?
Маємо справу з ситуацією, коли Україна продовжує бути таким собі акціонерним товариством. Акції розподілені між потужними геополітичними силами, передусім Москвою, Берліном, Вашингтоном. Між цими силами може точитися боротьба за контрольний пакет акцій, за
Розмови про можливість введення воєнного стану відновилися у двадцятих числах липня. Потенційна ескалація конфлікту, зокрема нещодавні кримські інциденти, можуть створити враження, що воєнний стан таки буде проголошено. Але це всього лиш враження.Стратегія Порошенка — це стратегія мінімальної суб'єктності. Здавалось би, державне утворення, геополітичний статус якого — неоколонія, мало б використати війну для нарощування власної суб'єктності. Проте чинна влада цілком задовольняється неоколоніальним становищем України. Потенціал суб'єктності, що створюється завзяттям українських вояків і мурашиною працею активного патріотичного тилу, нівелюється готовністю Порошенка забезпечувати виконання рішень, прийнятих на так званому “міжнародному” рівні (точніше, на рівні геополітичних гравців, до сфери інтересів яких входить Україна).
Маємо справу з ситуацією, коли Україна продовжує бути таким собі акціонерним товариством. Акції розподілені між потужними геополітичними силами, передусім Москвою, Берліном, Вашингтоном. Між цими силами може точитися боротьба за контрольний пакет акцій, за прийняття тих чи інших рішень. Але геополітичний статус України від цього не змінюється. Порошенко так і не наважився відмовитися від ролі виконавчого директора і, покладаючись на всесторонню мобілізацію українського суспільства, спробувати здобути Україні справжні суверенітет і суб'єктність.
За таких умов введення воєнного стану позбавлене військово-політичного сенсу. Бо воєнний стан та низка мобілізаційних та силових заходів, які у ньому інтегруються, спрямовані на вирішення політичних питань військовим шляхом. Порошенко від такого вирішення дуже далекий — йому йдеться лише при виконання прийнятих акціонерами рішень при одночасній турботі про збереження посади директора.
В такій системі координат єдиним резоном для введення воєнного стану може стати вирішення внутрішніх політичних завдань. Усвідомлюючи, що послідовна реалізація накресленої у Мінську стратегії зустрічає спротив серед пасіонарних суспільно-політичних сил, Порошенко може наважитися на введення воєнного стану. З одного боку, це буде данина популізму задля заспокоєння наявної у суспільстві “партії війни”. З іншого боку, воєнний стан створює чудові умови для подавлення опозиції (зрозуміло, що йдеться не про “Опозиційний блок”, а про націоналістів, фронтовиків із активною суспільно-політичною позицією, незалежних політиків).
Враховуючи попередні два роки правління Порошенка, є сенс говорити, що, якщо воєнний стан і буде введений, то лише зі щойно згаданих мотивів.
Звісно, політика переповнена ірраціональними речами, котрі не завжди можна передбачити. Існують певні шанси того, що Путін зробить ставку на реалізацію власних цілей, змістивши методи боротьби у бік конвенціонального військового протистояння. Відтак і українська влада може відповісти симетрично і почати діяти так, як потрібно було ще у 2014 році. Та поки що більш імовірним видається продовження неоколоніальної політики, котра перекреслювала найбільш героїчні здобутки української зброї.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
Топ за тиждень
Популярне
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 10672
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8650
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8005
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 6980
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5251
Контакти
E-mail: [email protected]