Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
13.07.2018 20:37

Про родзинки КПК України та успіх адвоката (продовження)

Адвокат, член кваліфікаційної палати КДКА міста Києва, третейський суддя

У першій частині нашої публікаціїї ми згадали деякі цікаві питання термінології, але питання залишилися

У першій частині нашої публікаціїї - Чи завжди знання термінів КПК є запорукою успіху у кримінальних справах? - ми поміркували над питаннями підготовки адвокатів, згадали справу адвоката Андрія Вишневського, звернули увагу на важливість коректного використання адвокатами термінів “покази” та “показання”у кримінальному процесі. Нагадали, що термін “підсудний” використовувався у КПК 1960 року, а у кримінальному процесуальному кодексі України   вживаються терміни “підозрюваний”, “обвинувачений”. Але цікаві питання залишилися. 

Так чим же все ж таки відрізняється “завершення” від “закінчення” досудового розслідування? 

Давайте розберемося. Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка закінчується направленням обвинувального акта до суду, це чітко встановлено у пункті п'ятому частини першої статті 3 КПК України. Завершується ж досудове розслідування, на відміну від його “закінчення”, згідно статті 290 КПК України, наданням доступу до матеріалів досудового розслідування. Дійсно, як усе просто і зрозуміло, особливо коли ми правильно використовуємо терміни кодексу.

Давайте тепер згадаємо ще декілька з найбільш корисних для адвокатів термінів та родзинок діючого  КПК України.

Чи пам'ятаєте ви що прокурор, слідчий зобов'язаний згідно частини другої статті 9 КПК України виявити як ті обставини що викривають підозрюваного, так і ті, що виправдовують підозрюваного?  На нашу думку, варто це завжди згадувати і оскаржувати ще на стадії досудового розслідування. Це можуть бути скарги, наприклад, на  триваючу бездіяльність слідчого, прокурора, яка виявляється у невиявленні (навіть за письмовими клопотаннями “підказками” захисника – адвоката слідчому чи прокурору) обставин, що виправдовують підозрюваного. І ця бездіяльність, на нашу думку, може бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання згідно частини другої статті 303 КПК України.

Дозвольте звернути увагу також на наступне. Ми, адвокати, дуже часто посилаємося на практику Європейського Суду з прав людини. І недаремно. Дійсно, частиною другою статті 8 КПК України встановлено, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини. А частиною п'ятою статті 9 КПК України  встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини. В чому ж різниця і що ж таки має вищу юридичну силу - норми національного законодавства чи практика Європейського Суду з прав людини?  

Відповідь на це запитання ми можемо знайти у частині четвертій статті 9  КПК  України - якщо норми цього кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, то застосовуються положення відповідного міжнародного договору. Таким чином, враховуючи що Європейська конвенція з прав людини, офіційна назва якої «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод» є міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України у 1997 році (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.97)  то, очевидно, що норми Європейської конвенції з прав людини мають пріоритет над нормами національного законодавства.

Але чи завжди є можливість вказати суду чи слідчому, прокурору на допущені ними порушення негайно та безпосередньо під час процесуальної дії? Як звернути увагу слідчого, прокурора чи судді та донести свої міркування адвокату у законний спосіб? Це, нажаль, також відомо не всім адвокатам. Пунктом десятим частини третьої статті 42 КПК України передбачено право подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення процесуальних дій. Це важливо використовувати тому, що інших можливостей подати заперечення, наприклад, на дії головуючого, чинний КПК не передбачає. Окрім, відводу, зрозуміло. Але ж це може бути визнано і зловживанням правом.  

Розглянемо інше цікаве питання, яке також повязано з вищевказаним. Частиною другою статті 11 КПК України зазначено, що забороняється утримувати особу у принизливих умовах. А чи є тримання людини в клітці, незалежно від того металева вона чи пластикова, приниженням? Коли людину виставляють як звіра у зоопарку чи цирку? Так, це визнає принизливими умовами у своїх численних рішеннях Європейський суд з прав людини. Нам з колегами-адвокатами довелося побувати у Страсбурзі під час розгляду ЄСПЛ справи “Свинаренко і Сляднєв проти Російської Федерації”, в якій суд встановив порушення Європейської конвенції, а заявники отримали чималу грошову компенсацію за знаходження у металевих клітках. Так чому ж наші підзахісні і досі знаходяться під час судових засідань у клітках і чому ми допускаємо кожен день порушення Європейської конвенції, дозволяємо  принижувати людську гідність наших громадян?  

Наступна з наших найбільш цікавих „родзинок” стосується “права на мовчання” або статті 63 Конституції України. Багато хто з адвокатів рекомендує посилатися на статтю 63 Конституції України будь-коли, забуваючи при цьому можливості положень статтей 17 та 18 КПК України, хоча в них чітко зазначено, що особа не може бути примушена давати пояснення, показання які можуть стати підставою для підозри. Так чому ж це важливо?  

Використання права, гарантованого статтею 63 Конституції України, на нашу думку, не дуже доречно при наданні правової допомоги свідку, тому що існує кримінальна відповідальність за приховування особливо тяжкого злочину. А стаття 18 КПК України, в цьому випадку, захищає також і право свідка на відмову від пояснень. Загальновідомо, як  пояснення свідка можуть стати підставою для підозри цьому свідку. Зазвичай це відбувається у кожному кримінальному провадженні за статтею 286 КК України, це порушення правил безпеки дорожнього руху, але такою є методика розслідування дорожньо-транспортних пригод, тому і Верховиний Суд у своїх роз'ясненнях не визнає в цих випадках здобуті докази недопустимими, що призводить до колізії зі статтею 87 КПК України, в якій йдеться про  недопустимість доказів.

Далі. Стаття 22 КПК України у частині першій передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Дозвольте послатися тут на виправдувальний вирок з нашої адвокатської практики. Цей вирок грунтується саме на нездійсненні самостійного обстоювання стороною обвинувачення своєї правової позиції, що призвело до сумнівів у доведеності винуватості стороною обвинувачення, тому наші підзахисні були виправдані судом  у справі №761/15809/13-к (див.: https://k-z.com.ua/28361)  Цей виправдовувальний вирок ми з адвокатом Наталією Дорошенко отримали ще у 2013 році завдяки роботі за контрактом у системі безоплатної правової допомоги.

Декілька зауважень щодо гласності і відкритості судового процесу. Згідно частини шостої статті 27 КПК України, кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести аудіо записи, але проведення трансляції чи відеозапису допускається лише з урахуванням думки сторін та без шкоди для судового розгляду. При цьому, статтею 328 КПК України передбачається переважне право представників засобів масової інформації на місця в залі судових засідань, що часто забувають представники преси та адвокати.

Зверніть увагу, відповідно до статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та з набуттям чинності Законом України «Про право на справедливий суд», особи, присутні у залі судового засідання можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання та зйомка стаціонарною фотокамерою здійснюється з дозволу суду.

Таким чином, законом встановлені додаткові можливості, що полягають в здійснені відеофіксації без дозволу суду, що на нашу думку становить колізію з частиною шостою статті 27 КПК України, який є спеціальним законом.  Урахування думки сторін в цьому випадку забезпечує запобігання розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя, обставин які принижують гідність особи, як це і зазначено в пункті 3 частини 2 статті 27 КПК України, тому посилаючись на власний досвід, рекомендуємо все ж таки питати думку учасників процесу дозволу на відеофіксування, це унеможливить у подальшому звинувачення у неповазі до суду та притягнення  таких адвокатів до дисциплінарної відповідальності.  Доречі, працюючи у складі Комісії з якості повноти та своєчасності надання правової допомоги Ради адвокатів міста Києва, нам доводилося розглядати такі скарги, в тому числі на відомих адвокатів. З усією відповідальністю заявляю, що ми завжди підтримуємо адвокатів у їх законній діяльності та намагаємося знайти  розумний баланс з будь-яких колізійних питань.

Наступний цікавий пункт  - розумні строки. Згідно частини четвертої статті 28 КПК України кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою або неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Але чи входять неробочі дні і часи до сроків виконання процесуальних дій і прийняття рішень і чи має право суд працювати цілодобово?  

Відповіді на ці запитання чітко регламентовані статтями 114 та 115 Кримінального процесуального кодексу України. Так, згідно частини сьомої статті 115 КПК України при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні А при обчисленні строку годинами і неробочий час. Таким чином, з аналізу норм, які містяться у статтях 115 та 116 КПК України для осіб які тримаються під вартою та їх захисників строк,  яким обмежується свобода, спливає незалежно від святкових та вихідних днів, але в інших випадках подання документів можливо і на наступний за вихідним робочий день.

Зверніть увагу, пропущений процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи, це прямо вказано в частині першій статті 117 КПК України. Тому, наприклад, якщо прокурор або слідчий пропустив п'ятиденний термін на звернення до слідчого судді, наприклад, для продовження строку тримання під вартою, то з огляду на частину першу статті 117 КПК України адвокат повинен вимагати звернення їх до суду за поновленням цього строку. При цьому ухвала слідчого судді про поновлення процесуального строку може бути оскаржена згідно частини 2 статті 117 КПК України. Доречі, така позитивна практика існує і суди приймають рішення на користь клієнтів наших грамотних адвокатів.

Варто було б згадати і про принцип “сприяння захисту”, і про проблемні питання “адвокатського розслідування”, тобто збирання доказів у кримінальному провадженні, і про неналежне повідомлення особи про підозру та необхідність детального роз'яснення процесуальних прав підозрюваного, про обов'язок сторін забезпечити свідків, про недопустимість доказів внаслідок порушення права на перехресний допит та про багато багато цікавого.

Кожну статтю КПК ми можемо ще довго обговорювати та разом  знаходити все нові і нові родзинки. Обов'язково будемо робити це в наступних статтях, а також на наших семінарах з підвищення кваліфікації адвокатів.

Саме тому, глибоке знання та розуміння процесуальних термінів у кримінальному процесі призводить, по перше, до зростання довіри громадян до кваліфікованих адвокатів, а по-друге, призводить до зростання поваги суддів та прокурорів до адвокатів як учасників процесу, зміцнюючи таким чином інститут адвокатури у нашому суспільстві в цілому. 

До зустрічі у цікавих судових процесах, колеги!

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net