блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
06.11.2014 06:33

Стара "пісня про бюджет Києва" у виконанні Кличка

Директор Фундації "Відкрите суспільство"

Слова та музика пісні про бюджет нагадує про "попєредників". Так і без відповіді залишилися питання про мільярди тіньових гривень, які чомусь не включені до прогнозу надходжень міського бюджету на 2015 рік.

4 листопада відбу лося громадське обговорення проекту бюджету Києва 2015Вперше за багато років. Фактично міський голова В.Кличко підтримав, хоч і не в повній мірі, ініціативу ряду експертів та громадських активістів, які  ще 15.10.2014 підписали відповідне Відкрите звернення щодо необхідності проведення громадського обговорення проекту міського бюджету Києва на 2015 рік. Варто зазначити, що з подібною ініціативою громадськість публічно зверталася  і до попередників ще минулого року, однак тоді пропозицію не почули. 

Правда, гострі критичні виступи громадських експертів, що вже багато років займаються тематикою бюджету, землі та містобудування (автора цього блогу та Віктора Глеби, члена архітектурно-містобудівної ради Мінрегіонбуду),  залишилися  поза увагою ЗМІ, які прийшли висвітлювати громадські обговорення. Фактично, альтернативну точку зору на проект бюджету Києва від представників громадськості ЗМІ не почули. Причина банальна. Після перерви -  камери пішли із залу разом із В.Кличком та О.Резніковим. "Правильно" розрахований таймінг порядку денного дав змогу уникнути незручних питань та зберегти гарний настрій очільникам Києва. І звичайно ж,  отримати позитивне вивітлення ініціативи міського голови в ЗМІ. 

Більше того, чомусь альтернативний погляд на проблеми тінізації міського бюджету, зокрема виступ автора цього блогу, викликав критику голови бюджетної комісії Київради А.Страннікова. Замість предметної дискусії, по суті наданих пропозицій та оцінок, пішли звинувачення у необєктивності та неготовності до співпраці. Чи не тому, що альтернативне бачення бюджетної політики Києва може негативно вплинути на тих посадовців КМДА та депутатів, які мають прямо чи опосередковано бізнес інтереси в цій цікавій сфері?

Дивно, що пропозиції, які були передані ще в липні цього року, висловлювалися 30 вересня 2014 року (альтернативне обговорення 100 днів В.Кличка) за участі і секретаря міськради О.Резінікова, і А.Страннікова, зазначені в рамках Відкритого звернення до міського голови 15 жовтня 2014 року,  отримали таке неоднозначне сприйняття. І це при тому, що міський голова, як і його попередник О.Попов, стверджували в один голос про  50-70 млрд. грн втрат коштів бюджету від земельних махінацій.

Спробуємо відповісти на питання, які викликають нервову та неоднозначну реакцію у нової міської влади Києва:

1.        1. ЧОМУ НЕМАЄ СУТТЄВОГО ЗРОСТАННЯ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮЖЕТУ ?

         2.  ДЕ ТІНЬОВІ  МІЛЬЯРДИ, ЯКІ  ДОСІ  ПОЗА БЮДЖЕТОМ ?

         3 ЯК  ЗНАЙТИ  ТА ВИВЕСТИ З ТІНІ ЦІ ТІНЬОВІ МІЛЬЯРДИ ?

                  Що запропонувала обговорювати міська влада ?

Фактично, о бговорення не торкнеться джерел найбільших корупційних ризиків, що закладені в структурі надходжень загального фонду бюджету – плати за землю та податку на доходи фізичних осіб.

Громадськості запропонували обговорювати лише прогнозні надходження до спеціального фонду бюджету. Цей фонд складає приблизно 10% від загального бюджету Києва і по більшості його статей корупційні ризики є несуттєвими. За твердженням КМДА, причиною обговорення лише доходів спеціального фонду бюджету є процедурні перепони.

Як стверджує КМДА, загальний фонд бюджету можливо розглядати тільки після отримання від Міністерства фінансів макроекономічних показників та особливостей складання розрахунків (стаття 75 Бюджетного кодексу України). У той же час, очевидним є обсяг втрат загального фонду бюджету і прогнозні показники урядовців, ймовірно, в чергове дадуть підстави посадовцям КМДА стверджувати про те, що вони завищені. Чи не краще було б підготуватися разом із громадськістю до аргументованої дискусії із урядовцями?

Фактично міська влада Києва пропонує обговорювати можливості збільшення надходжень від двох джерел: від єдиного податку   та надходжень, пов’язаних із земельними ресурсами - коштів   від продажу землі. При цьому основні корупційні схеми пов’язані із орендою землі та земельним податком, так і залишаються поза увагою. Надходження від пайових внесків у розвиток інфраструктури Києва, що могли б стати серйозним джерелом наповнення бюджету, очікуються   більш як на 80 млн. грн. меншими ніж у 2013 році. Невже в Києві стануть будувати менше в наступному році чи просто стануть плати менше забудовники ? 

Також поза увагою громади залиш илося питання містобудування , що має стратегічне значення для залучення інвесторів та тісно пов’язане із ним питання "старого нового" Генплану 2025. Як відомо, цей Генплан за умови існування Генплану 2020 був ініційований ще Черновецьким для легалізації  «оптом» всіх незаконних забудов та землевідведень. Зараз Генлан імені Черновецького хоче прийняти В.Кличко, хоча під час виборів та будучи в опозицій, обіцяв протилежне.

Не будуть обговорюватися і питання "відбілення" тіньових зарплат і, відповідно, недотримання через це надходжень від податку на доходи фізичних осіб. Хоча пропозиції з цього питання вже раніше надавалися під час альтернативного підбиття підсумків 100 днів В.Кличку, що було ініційоване Фундацією «Відкрите суспільство».

Тож чи справді у міської влади є бажання почити громаду із альтернативною точкою зору -  досі відкрите питання.

Чорт криється в деталях . П ро поганих "попередників", Мінфін та недосконалий Бюджетний кодекс

Замість обговорення статей доходів, де місто втрачає десятки мільярдів гривень ( плата за землю – вартість втрат приблизно 50 млрд грн ПДФО - вартість втрат 5-10 млрд грн ), міська влада планує спрямувати обговорення у напрямку, де важко знайти ці мільярди.

Розрахунок команди гравців з КМДА є досить простим. Доки громадськість буде обговорювати порівняно незначні корупційні ризики в дохідній частині бюджету можна продовжувати "стару пісню" про поганий Мінфін та недосконалий Бюджетний кодекс. Аргументи вже відомі і неодноразово повторювалися як попередниками, так і чинною міською владою. 

Аргумент 1. Завищені прогнозні показники надходжень від плати за землю. Як вважають очільники КМДА, зокрема Ігор Ніконов, уряд  дає завищені прогнозні показники надходжень від плати за землю . А як же тоді мільярдні втрати від земельних махінацій, які визнає і чинна влада, і визнавали попередники?

Аргумент 2. Уряд грабує бюджет Києва вилучаючи 50% надходжень від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Урядовими змінами до Бюджетного кодексу пропонується залишати в бюджеті Києва лише 25% ПДФО компенсувавши втрати доходами в розмірі 10% податку на прибуток. Правда аргументація столичних посадовців щодо ПДФО має одне слабке місце. Як правило, забувають згадати, що великі платники податків, які сплачують ПДФО до міського бюджету Києва, часто мають виробничі потужності та відповідно працюючих не в Києві, а в зовсім інших областях та містах України. Тобто Київ отримує кошти цього податку попри відсутність значної частини працюючих на території Києва.

І тут гра на столичному ура патріотизмі не сприяє врахуванню національних інтересів та необхідності збалансування соціально-економічного розвитку різних територій України. Тож можливо варто змінити риторику в цьому питанні ?

 - Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

. Лише більше 100 млн грн можна було б отримати за рахунок офіційного працевлаштування в малих архітектурних формах (МАФах), яких майже 24 тисячі. А що вже говорити про тіньові автостоянки, яких більше 600, та інші джерела надходжень ?  

 - Плата за землю

З року в рік, міська влада попри декларації  про десятки мільярдів втрат від земельних махінацій, так і не може виконати план надходжень хоча б в 4 млрд грн від плати за землю . І це при деклараціях про 50 млрд грн втрат. Показово, що ще Олександр Попов говорив про 70 млрд грн втрат, однак до цього часу це так і не позначилося на зростанні наповнення міського бюджету по цій статті.

У 2013 році невиконання надходжень склало 1,7 млрд грн .  Із них 1,6 млрд грн не заплатили юридичні особи. Причини – відсутність договорів оренди, заниження або несплати орендної плати тощо. 

За 9 місяців 2014 року ситуація не краща – із прогнозованих 4,3 млрд грн від плати за землю маємо лише 1,4 млрд . Ще гіршою є ситуація із орендною платою за землю. Із прогнозованих 3,6 млрд грн маємо лише 941 млн .

Основними неплатниками до бюджету за землю є юридичні особи. Це переважно забудовники (маємо майже 500 довгобудів),  власники різноманітної нерухомості та земельних ділянок, що взяли "про запас", не можуть почати будівництво і не хочуть повертати назад громаді міста.

Саме лобі цих забудовників, деве лоперів та власників комерційної нерухомості виступало проти підвищення в червні 2014 року і так заниженої нормативно-грошової оцінки землі.  Іноземні (не офшорні) інвестори і хотіли б взяти ці ділянки, але хто ж їм дасть? Справжня українська історія – "і сам не гам, і іншому не дам".

Тож може варто вже закінчити співати одну і ту ж "пісню" про завищені урядові показники? Наведення ладу із київською землею дасть змогу вийти на додаткові десятки мільярдів надходжень від плати за землю. Однак це питання так і залишається поза громадським обговоренням. Можливо через те, що це означатиме зменшення прибутків власників земельних ділянок, що представлені в керівництві КМДА та в складі депутатського корпусу Київради ?

Продовження гри із земельними ресурсами та непрозорими схемами в сфері містобудування

Тінізація земельних ресурсів та можливості маніпуляцій із земельними ділянками – основа для корупційних зловживань.

Попередженням корупційних ризиків в цій сфері мали б займатися департаменти земельних ресурсів та архітектури і містобудування КМДА.

Перший департамент (земельних ресурсів) з року в рік не забезпечує виконання і так занижених прогнозних показників відповідної цільової земельної програми – Програми використання та охорони земель міста Києва на 2011-2015 роки. Саме ця програма, із погано сформульованими показниками оцінки результативності та ефективності, мала б забезпечити зростання надходжень до бюджету від управління земельними ресурсами.

Програма не переглядається, попри її неефективність та не результативність. Посадові особи Департаменту земельних ресурсів не притягаються до відповідальності не невиконання показників програми. Пропозиції громадськості ігноруються, а очільники КМДА з року в рік говорять про завищені індикативні показники по надходженням від плати за землю. Пропозиція, знову ж таки від громадськості, щодо її перегляду  досі так і залишилася без відповіді.

Досі міська влада так і не спромоглася оприлюднити звіт про перегляд договорів оренди із 1342 орендарями, розмір річної плати яких менший від мінімально встановленого ст. 288 Податкового кодексу України. Рішення було прийнято ще попереднім скликанням міськради. Інформація про боржників та про конкретні дії міської влади щодо перегляду договорів досі не оприлюднені на веб-сторінці КМДА. І це попри відповідне звернення громадськості ще в липні 2014 року.

Досі в стані "позиційної боротьби" перебуває питання введення в дію нової нормативно-грошової оцінки землі. До цього рішення Київради, "золота" земля Києва була дешевшою ніж земля у деяких обласних центрах України (наприклад, у Львові). На кону додаткові надходження до міського бюджету в розмірі 500-700 млн грн.

Департамент архітектури та містобудування мав би створювати прозорі умови для залучення інвесторів через відкритість та зрозумілість містобудівної документації. Однак в цьому ключовому департаменті не лише не відбулося "люстрації", але продовжується практика попередників при роботі із громадськістю та містобудівною документацією.

Як показує аналіз останніх подій, вірогідно перед цим департаментом стоїть завдання з порушенням процедур (бо інакше це буде зробити дуже важко) проштовхнути Генплан Києва 2025 , що був ініційований ще Черновецьким для легалізації незаконних забудов та ущільнення забудови,  зокрема будівництва об’єктів нерухомості в дворах будинків, на зелених зонах та на стадіонах.

І це при тому, що проти цього ж Генплану 2025 виступав і чинний міський голова Віталій Кличко під час виборів. У хід пішли методи, які успішно використовували "попередники".

Архітектурно-містобудівна рада Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в наступний день після парламентських виборів 27.10.2014 р., із порушенням всіх можливих процедур інформування громадськості, зібралася для "освячення" та рекомендації КМДА прийняти Генплан 2025.

Правда випадково, дізнавшись із мережі Фейсбук, а не із сайті відповідного органу влади, на захід прийшли представники громадськості. Аргументів у прихильників Генплану 2025 явно бракувало. Однак, як видно із матеріалів протоколу даної а рхітектурно-містобудівна рада, "здаватися" лобісти Генплану імені Л.Черновецького не збираються.

Більше про ігри посадовців КМДА та міськради із зем ельними ресурсами та непрозорими схемами в сфері містобудування, про резерви надходжень по статтям спеціального фонду бюджету Києва (продаж землі, єдиний податок, пайові внески тощо) – у наступному блозі. Дочекайтеся…

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Последние записи

Контакты

E-mail: blog@liga.net