Як захистити себе від протиправних дій колекторів?
Колекторські компанії – фінансові установи, які створені та зареєстровані у порядку, встановленому законом, метою діяльності яких є стягнення так званих «проблемних заборгованостей»
В період економічної та політичної нестабільності в Україні все більше людей турбує питання: «де взяти гроші?», «до якого банку краще звернутися?» та «на яких умовах взяти кредит?». Однак, велика кількість боржників, нажаль, не завжди може вчасно та в повному обсязі сплачувати кредит, що часто призводить до спілкування з колекторськими компаніями.
Хто такі колектори?
Колекторські компанії – фінансові установи, які створені та зареєстровані у порядку, встановленому законом, метою діяльності яких є стягнення так званих «проблемних заборгованостей». Окремого закону, який регулював би діяльність таких установ в Україні немає, у зв’язку з чим вони керуються Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, які регулюють правовідносини між боржником та кредитором. З огляду на це, діяльність колекторських компаній величезна кількість людей вважає незаконною та у випадку виникнення спорів з такими компаніями намагаються захистити свої інтереси в суді.
Чи є взагалі законною діяльність колекторів?
Як уже було зазначено, в своїй діяльності колектори регулюються Цивільним кодексом України, а точніше Главою 47 цього кодексу. Так, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Отже, з цього вбачається, що у разі, якщо банк як кредитор, передасть своє право вимоги іншому банку або фінансовій установі (колекторській компанії), це буде достатньою правовою підставою для заміни кредитора у зобов’язанні. З цього моменту усі права та обов’язки, який мав первісний кредитор, переходять до колекторів, у тому числі і право фінансової вимоги.
Чи є якісь обмеження стосовно продажу боргу колекторам?
Відповідно до змісту розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» банки мають право продавати борги виключно суб’єктів господарювання, тобто тільки юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Однак, судова практика з цього приводу є суперечливою і в більшості випадків суди посилаються на норми Цивільного кодексу України, який не встановлює жодних обмежень стосовно складу осіб, по відношенню до яких може здійснюватися відступлення права вимоги.
Як спілкуватися зі співробітниками колекторських компаній?
З’ясувавши для себе правовий статус колекторів та їх участь у кредитних правовідносинах розглянемо методи, якими вони впливають на боржників та законні способи протидії. Переважна більшість колекторів є колишніми співробітниками силових структур, які через багаторічний досвід спілкування з людьми стають непоганими психологами та можуть знайти в людини слабкі місця, щоб змусити її сплатити певну грошову суму. Однак, більшість методів, які застосовують колектори в своїй діяльності є незаконними, серед яких існують:
1) Телефонні розмови з боржником, в яких колектор представляється працівником правоохоронних органів та погрожує відкрити кримінальне провадження у випадку непогашення заборгованості;
2) Розповсюдження інформації про боржника та його заборгованість перед кредиторами у будь – який спосіб;
3) Виїзд за адресою боржника з метою змусити його сплатити заборгованість шляхом погроз або навіть насильства, тощо.
Усі ці методи розраховані на людину зі слабкою психікою, яка буде готова віддати останні гроші з метою залишитися у спокої, а також на юридичну необізнаність боржників.
Так, щодо телефонних розмов необхідно зазначити, що спілкуючись з колектором потрібно дізнатися у останнього його прізвище, ім’я та по-батькові, посаду, найменування установи, яку він представляє та просити назвати номер договору, за яким ви маєте грошову заборгованість. При цьому, будь – які відомості, що становлять персональні дані про Вас говорити не потрібно. Якщо колектори дійсно набули право грошової вимоги за Вашим зобов’язанням, яке ви укладали з банком, вони мають володіти всією необхідною інформацією. Якщо колектори не володіють про Вас ніякою інформацією, скоріш за все ви маєте справу з шахраями, тому таке спілкування краще одразу припинити. Крім того, працівники судових та правоохоронних органів ніколи не будуть вимагати у Вас виконати грошові зобов’язання перед кредитором, а погрози щодо кримінальної відповідальності за прострочення боргу є безпідставними, оскільки в ваших діях немає складу злочину.
Стосовно розповсюдження інформації про боржника та його заборгованість треба сказати, що це є правопорушенням, за яке передбачена адміністративна відповідальність. Тому у випадку, якщо колектори розміщують оголошення, які стосуються вас особисто та ваших персональних даних, викликайте поліцію та складіть заяву за ст. 188-39 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних.
Якщо до вас завітали колектори особисто та намагаються потрапити до вашого житла — негайно викликайте поліцію. Колектори не мають права у такий спосіб вимагати виконувати цивільно – правові зобов’язання і більше того, якщо їх вимоги мають погрозливий характер, або пов’язані з насильством це може кваліфікуватися як вимагання, за яке встановлена кримінальна відповідальність у ст. 189 КК України або як примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, що також є злочином в розумінні ст. 355 КК України.
Які дії колекторів є законними?
Якщо колекторська компанія набула права вимоги за зобов’язанням боржника, вона має право звертатися до останнього письмово з вимогою або претензією про виконання цивільно – правового обов’язку, попередньо повідомивши про те, що така компанія стала новим кредитором у зобов’язанні. Якщо методи досудового врегулювання спору не діють, така компанія може звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості і у разі задоволення такої вимоги, лише співробітники виконавчої служби мають право примусово стягувати заборгованість з боржника на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, не дивлячись на те, що колекторська діяльність в Україні не врегульована спеціальним законом, такі компанії активно приймають участь у врегулюванні спорів боржниками та банками, шляхом викупу права грошової вимоги. Однак, у своїй діяльності колектори часто застосовують методи, які є незаконними та порушують права боржників, тому при спілкуванні з такими особами необхідно перш за все чітко знати свої права та розуміти межі діяльності таких компаній, які іноді вдаються до злочинів з метою стягнути борг.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12251
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8930
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8407
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7305
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5739