Військовий, воєнний, міжнародний - що це за злочини. Частина 3.Міжнародний злочин
Третя частина циклу статей щодо злочинів, пов'язаних з війною стосується міжнародних злочинів
В науці міжнародного права міжнародні злочини - це злочини, що становлять підвищену небезпеку для всієї світової спільноти. Ця підвищена небезпека виявляється через тяжкість злочину, важливості міжнародного зобов'язання, що було порушено і небезпеку для всієї світово спільноти.
За наслідками міжнародних злочинів держава може нести міжнародну політичну і матеріальну відповідальність. Крім того, керівництво держав які відповідальні за вчинення міжнародних злочинів несуть кримінальну відповідальність. І така відповідальність настає перед всією світовою спільнотою.
Свого часу виділяли такі групи міжнародних злочинів (перелік міжнародних злочинів наведений у ст. 6 Статуту Нюрнберзького військового трибуналу) і включає:
1) злочини проти миру - планування, підготовка, розв'язування або ведення агресивної війни і порушення міжнародних договорів;
2) воєнні злочини, а саме: порушення законів і звичаїв ведення війни: вбивство, катування чи викрадення в рабство або для іншої мета цивільного населення окупованої території; вбивства чи катування військовополонених чи осіб, які зазнали корабельної аварії на морі; вбивства заручників, пограбування громадської або приватної власності; безглузде руйнування міст та сіл, руйнування, не виправдані воєнною необхідністю, тощо;
3) злочини проти людства: вбивства, катування, поневолення, депортації та інші жорстокі злочини, вчинені за політичними, расовими чи релігійними мотивами;
4) всі інші прирівняні до них протиправні дії {екоцид, біоцид тощо).
З розвитком міжнародного гуманітарного та кримінального права розуміння міжнародних злочинів змінювалося. Сучасний перелік міжнародних злочинів міститься у Римському статуті, зокрема, це:
злочини геноциду;
злочини проти людяності;
злочини агресії;
воєнні злочини.
Одна з найвідоміших справ щодо міжнародних злочинів - справа щодо подій хорватського, боснійського та косовського конфліктів. Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії утворений рішенням Ради Безпеки ООН 25 травня 1991 року був реакцією на ті криваві події. Він мав повноваження притягати до відповідальності за акти геноциду, злочини проти людства, серйозні порушення Женевських конвенцій та порушення законів і звичаїв війни.
Ключовий процес трибуналу - суд над Слободаном Мілошевичем.
В травні 1999 року, Трибунал висунув Мілошевичу звинувачення в організації депортації албанського населення з Косово, аби зберегти контроль Сербії над регіоном. Під час цих примусових переселень загинуло близько 600 косоварів. Крім того, ще близько 10 000 косоварів стали жертвами збройного протистояння, і абсолютну їх більшість становили цивільні. На момент оголошення рішення війна в Косово все ще тривала.
Згодом, 12 лютого 2002 року, гаазький трибунал розглянув злочини Мілошевича, скоєні в Хорватії та Боснії і Герцеговині в 1991–1995 роках. Найбільш резонансним із них стала різанина у Сребрениці у липні 1995 року, яку суд визнав геноцидом. Тоді сербська армія та загін “Скорпіони” вбили більше 8000 боснійських мусульман у місті Сребрениця. Десять років потому, в 2015-му, Рада Безпеки ООН спробувала також визнати події в Сребрениці геноцидом, однак таке рішення ветувала російська федерація.
11 травня 2006 року Слободан Мілошевич помер від серцевого нападу в тюремній камері трибуналу в Гаазі. Через його суд так і не виніс остаточного вироку в його справі.
Те, що вчиняє росія щодо України підпадає під усі визначення міжнародних злочинів. Росія як держава і керівництво (путін та його оточення) мають нести відповідальність перед всією світовою спільнотою.
- "Єдиний" спосіб оскарження результатів оцінки в рамках виконавчого провадження Євген Морозов вчора о 12:19
- Wi-Fi у школах: на якому етапі ми зараз і як відбувається облаштування Петро Оленич вчора о 12:07
- Perplexity AI: Коли пошуковик розуміє вас з півслова Олеся Стойко вчора о 07:40
- Як збільшити прибуток через систематизацію бізнес-процесів Жанна Кудрицька 03.10.2024 22:44
- Визначаємо місця проживання дитини під час війни Світлана Приймак 03.10.2024 19:22
- Декілька роздумів щодо "тарифного подвигу" Укрпошти Олег Пендзин 03.10.2024 16:44
- Забезпечення прав людини в умовах війни Дмитро Зенкін 03.10.2024 14:16
- Відключення споживачів від комунальних послуг за борги по ЖКХ Євген Морозов 03.10.2024 12:24
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 03.10.2024 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов 02.10.2024 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко 02.10.2024 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов 02.10.2024 12:16
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни Ігор Шевцов 02.10.2024 10:21
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов 01.10.2024 19:31
- Блокування податкових накладних: причини та рішення Соломія Марчук 01.10.2024 16:05
- Навіщо Феміді обценьки? 2671
- Зміни в призначенні субсидій 314
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі 275
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 235
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 212
-
Київ переплатив 160 млн грн за доставлення подарованих Варшавою вагонів метро
Бізнес 6699
-
Українське машинобудування не змогло знайти заміну ринкам СНД – дослідження
Бізнес 4585
-
Ремонт старого сільського будинку. Скільки це коштує і чи варто це робити
Бізнес 3450
-
Фінаналітик про 45 грн за долар: Яким буде реальний курс на кінець 2025 року, легко порахувати
Фінанси 2899
-
Підконтрольна ГУР компанія заборгувала державі понад 800 млн грн – розслідування
Бізнес 2863