Що ж насправді відбувається у Вінниці?!
Коли громадськість відчує, що влада будує справедливу Україну, в суспільстві зникне підґрунтя для громадських масових протестів.
В суботу увесьсвіт мав можливість спостерігати за подіями, які відбувалися у Вінниці, якіпородили стійке відчуття дежавю, адже - ретельно спланована акція, яка нагадаламені про Майдан.
Коментуючи протистоянняміж активістами і правоохоронцями біля Вінницької ОДА, ми почули взаємні звинувачення ще вчорашніх союзників. Окремі високопосадовцівже встигли назвати ці протести спланованою акцією, яка інспірована Росією. А організаторимітингу вимагають від нової влади звільнитиголову ОДА Анатолія Олійника, який вирішив через депутатський корпус звільнити очільникаобласної ради Сергія Свитка, що почав процес люстрації на батьківщиніПрезидента. Очевидно, що правда - є , і знаходиться вона десь по середині.
З одного боку «Свобода»,яка програла парламентські вибори, намагається нагадувати про себе і у такийспосіб «допомагає» Путіну розхитувати суспільно-політичну ситуацію в Україні, зіншого – влада, яка прийшла на Майданівських ідеях, не виконала основних вимогМайдану, в тому числі і щодо змінисистеми влади. Щоправда, більшість чиновників поміняли, але система прийняттярішень і безвідповідальності залишилася і продовжує діяти. Прикладом цього мибачили прийняття кулуарних рішень щодо формування Уряду і парламентськихкомітетів, призначення на посади в органи державної влади колишніх прибічниківЯнуковича, утаємничений розподіл коштів з Держбюджету і постійні інтриги зфінансуванням силовиків на Сході.
Як би нам нехотілося «звинувачувати» мітингувальників у Вінниці, мусимо визнати, щосуспільно-політичні настрої активних громадян налаштовані на зміну системивлади. І як би влада не звинувачувала їх в розхитуванні суспільно-політичногомиру в Україні, люди здебільшого налаштовані на протест і природно, що в такомусередовищі комфортно почувають себе диверсанти і провокатори, яким легко вдаєтьсязавести громаду на радикальні дії.
Глава МВС АрсенАваков закликав "міняти владу", а не піддаватись "тактиці іемоціям ідіотів". Але при цьому, забувпояснити через які механізми змінювати владу. Діюче українське законодавство в міжвиборчий період дозволяє громадянамписати скарги і… мітингувати. Скаргами систему влади не зруйнуєш! Звільнити негідногочиновника може тільки його начальник, звільнити міського голову може тількиміська рада, а голову обласної ради – облрада. А якщо депутати не чують своїхгромадян, а центральна влада займається розподілом портфелів і перерозподіломфінансових потоків, що залишається робити громаді?… Знову писати скарги, або ж протестувати!
Моя пропозиціязалишається незмінною. В Україні необхідно дати можливість громадянам самостійновідкликати посадовців. Якщо б сьогодні діяв розроблений громадською кампанією «Завідповідальну владу» законопроект «Провотум недовіри посадовим особам», то мешканці Вінниці мали б інструмент,завдяки якому організували б підписання петиції про вотум недовіри голові ОДА,начальнику міліції, депутатам обласної ради, а не штурмувати приміщення облдержадміністрації, не палили шини і не створювалиб картинку для російської пропаганди. І тоді жодні провокатори не розхитували б народ і з міністромМВС можна було б погодитися.
Тому в нинішнійситуації замість навішування ярликів на активних громадян і звинуваченнями в співпраці з Путіним, українській владі необхідно виконати обіцянки,дані на Майдані – змінити систему влади і припинити незрозумілу для більшостікулуарну політику. Коли громадськістьвідчує, що влада будує справедливуУкраїну, в суспільстві зникне підґрунтя для громадських масових протестів. В іншому випадку, можемо мати масові протести по всій країні, як наслідок, розвал країни, або повернення до влади проросійських-реваншистських сил, як це сталося у 2009 році.
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова вчора о 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець вчора о 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 207
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 118
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 116
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 89
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12474
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 8180
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 7934
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 2292
-
Як навчитися говорити "ні": чому це важко і як встановлювати особисті кордони без почуття провини
Життя 1652