Спрощення порядку інвестування за кордон, чи зміна формулювань?
7 лютого 2018 року вводиться в дію новий Закон України "Про валюту і валютні операції"
Система механізмів валютного регулювання та валютного контролю в Україні має низку рис архаїчного характеру, існування яких певною мірою ставало на заваді подальшому розвитку інноваційного підприємництва в державі та не сприяло покращенню інвестиційного клімату.
Прикладом цьому може слугувати основний нормативно-правовий акт, який визначав державну політику у вказаній сфері – Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який зі змінами та доповненнями діяв і по сьогодні.
Однак навряд чи можна погодитись з тим, що зазначений нормативний акт відображав дійсну ситуацію, що склалась у економічних взаємовідносинах.
Прийнятий 21.06.2018 Закон України «Про валюту і валютні операції», що набрав чинності 07.07.2018 та вводиться в дію 07.02.2018, запроваджує ліберальніші підходи до налагодження взаємовідносин, пов’язаних з обігом валютних цінностей.
Значне місце у врегулюванні вказаних взаємовідносин та широкі повноваження у цій сфері Закон «Про валюту і валютні операції» надає Національному банку України.
За повідомленням на офіційному Інтернет-представництві Національного банку, задля втілення положень вказаного закону НБУ затверджено нову систему валютного регулювання.
Вказану систему затверджено вісьмома постановами Правління Національного банку, опублікованими 04.01.2019, якими скасовано 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.
З аналізу згаданих Постанов Правління Національного банку вбачається, що з 7 лютого 2019 року скасовується або значно видозмінюється низка обмежень, в першу чергу обмежень стосовно валютних операцій, що здійснюються фізичними особами.
Зокрема, скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції на перерахування іноземної валюти резидентами за кордон.
Наразі з 3 липня 2017 року діє спрощена система отримання фізичними особами - резидентами (крім підприємців) електронних ліцензій на перерахування іноземної валюти для здійснення певних видів операцій, що прийшла на зміну що діяла раніше системі ліцензування.
На підставі такої е-ліцензії, фізичні особи можуть протягом одного календарного року перерахувати через уповноважений банк, в якому відкрито особовий рахунок фізичної особи, за кордон суму до 50 000 доларів США (в еквіваленті) для таких операцій, як інвестування за кордон, розміщення коштів на власних рахунках за межами України, а також з метою виконання зобов'язань перед нерезидентами за договорами страхування життя.
Однак, за згаданими вище постановами Правління НБУ, опублікованими 04.01.2019, з 7 лютого 2018 року ліцензії замінятимуться на систему е-лімітів.
Так, постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Пунктами 87-91 вказаного Положення визначено що резиденти/нерезиденти/іноземні інвестори повинні здійснювати купівлю іноземної валюти/переказ коштів в іноземній валюті/гривні за кордон/на поточний рахунок нерезидента ‒ юридичної особи, відкритий в Україні (крім інвестиційного рахунку), з дотриманням лімітів.
Зокрема, фізичній особі-резиденту дозволяється здійснювати валютні операції з переказу коштів з України, з метою здійснення інвестиції за кордон або розміщення коштів на власному рахунку за межами України протягом календарного року на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 50 000 євро включно.
Вказаний ліміт поширюється на валютні операції фізичних осіб за умови, що ці операції здійснюються фізичними особами для власних потреб та не пов’язані з їх підприємницькою діяльністю.
Водночас резиденту (юридичній особі/фізичній особі-підприємцю) дозволяється здійснювати валютні операції з метою здійснення його господарської діяльності з переказу коштів з України, протягом календарного року на загальну суму, що не має перевищувати в сукупності 2 000 000 євро включно.
Для здійснення такої валютної операції власник капіталу має звернутися до банку, у якому він має відкритий власний поточний рахунок, та подати відповідні документи, що підтверджують валютну операцію.
Банк за умови відповідності поданих резидентом (ініціатором) документів (інформації) вимогам законодавства України до проведення валютної операції надсилає до Національного банку запит в електронному вигляді засобами АІС “Е-ліміти” для перевірки ліміту клієнта та внесення інформації про Валютну операцію до АІС “Е-ліміти”.
Національний банк в автоматизованому порядку на підставі поданого банком запиту в разі відповідності валютної операції встановленому ліміту вносить інформацію про валютну операцію до АІС “Е-ліміти” та надсилає відповідне повідомлення до банку засобами АІС “Е-ліміти” з інформацією про зменшення загальної суми, встановленої лімітом для резидента, на суму валютної операції.
Аналізуючи цитовані положення можемо дійти висновку, що запроваджена система е-лімітів фактично дублює порядок отримання індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, передбачений відповідною інструкцією, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 16.03.99 № 122 (зі змінами), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.04.1999 за № 259/3552, а тому безпосередньо для інвесторів-резидентів, як вбачається, ситуація жодним чином не змінюється.
Натомість, вказана система е-лімітів запроваджена в рамках застосування Національним банком тимчасових заходів захисту.
За положеннями статті 12 нового Закону України «Про валюту і валютні операції, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту:
1) обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті у межах, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України;
2) встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів;
3) встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу;
4) запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій;
5) резервування коштів за валютними операціями;
6) заходи відповідно до статті 7-1 Закону України "Про Національний банк України", виключний перелік яких визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
Правління Національного банку України має право запровадити заходи захисту на строк не більше шести місяців та подовжувати строк дії попередніх заходів захисту на строк не більше шести місяців.
Отже, як вбачається, систему е-лімітів запроваджено тимчасово, а тому у подальшому можливими є зміни у порядку здійснення інвестицій та дійсна лібералізація для резидентів.
Однак лише аналіз майбутньої правозастосовної практики НБУ в рамках введення в дію Закону України «Про валюту і валютні операції» покаже реальність задекларованих намірів держави по послабленню контролю у сфері обігу валютних цінностей.
Викладена вище позиція автора не є правовою консультацією та надається з інформаційною метою. У конкретних ситуаціях доцільно звернутись до фахівця для отримання відповідної консультації.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422