Чому пенсійний фонд відмовляє в призначенні пенсії за віком і що робити

Що робити, якщо пенсійний фонд відмовляє вам у призначенні пенсії за віком? Чому взагалі таке може трапитися?

Згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком мають особи, які досягли пенсійного віку — а це 60 років — та мають необхідний страховий стаж. Станом на 2022 рік потрібно мати не менше двадцяти дев’яти років стажу. Цей показник щороку зростає на 1 рік, й у 2028 році для виходу на пенсію в 60 років потрібно буде мати тридцять п’ять років стажу.

У передбачених законом випадках деякі категорії працівників мають право вийти на пенсію зі зменшенням пенсійного віку. Це стосується працівників зайнятих на роботах за Списком 1 чи 2, учасників бойових дій, осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та інших. Такі особи можуть вийти на пенсію до досягнення шістдесяти років за наявності в них необхідного стажу.

Відповідно до згаданого Закону звернутися за призначенням пенсії можна в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Заяву про призначення пенсії можна подати:

- безпосередньо особою до будь-якого територіального управління Пенсійного фонду, незалежно від місця проживання або реєстрації;

- дистанційно в електронному форматі через Вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України https://portal.pfu.gov.ua ;

- через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за їхнім місцезнаходженням, якщо особа, яка звертається за призначенням пенсії, працює на момент виникнення права на призначення пенсії за віком;

- представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Перелік необхідних документів

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1. документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2. трудова книжка та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року.

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1 та № 2, такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня.

У довідці мають бути вказані:

- періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;

- професія або посада;

- характер виконуваної роботи;

- розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;

- первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до для призначення пенсії, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області.

3. документи про місце проживання (реєстрації) особи;

4. документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах):

- посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;

- довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;

- висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;

- довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;

- закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;

- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);

- документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;

- документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;

- заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.

Рішення про призначення пенсії

Рішення про призначення пенсії приймає територіальне управління Пенсійного фонду України не пізніше 10 днів після надходження заяви. Надавши всі необхідні документи та маючи необхідний стаж, люди з нетерпінням очікують отримати гарантовану державою заслужену пенсію. Але досить часто пенсійний фонд із тієї чи іншої причини відмовляє в призначенні пенсії.

Найпоширенішими причинами відмов з боку ПФУ є:

- записи в трудовій книжці про прийняття на роботу чи звільнення містять виправлення, помилки; відбитки печаток підприємств, якими засвідчені записи, не мають ідентифікаційного коду або нечитабельні тощо;

- помилки або виправлення у військовому квитку чи дипломі про навчання (або їх відсутність);

- уточнюючі довідки з місця роботи, які підтверджують стаж або пільговий стаж, не оформлені належним чином, чи видані на непідконтрольній території;

- заявник не надав уточнюючі документи, які підтверджують пільговий стаж роботи, або не містять інформації про шкідливість такої роботи (характерно для осіб, які мають право на призначення пільгової пенсії за Списком 1, 2);

- документи заявника містять неточності: наприклад, прізвище чи ім’я мають розбіжності в паспорті та трудовій книжці.

Людина, дізнавшись, що їй відмовлено в призначенні пенсії, відчуває несправедливість та безпорадність. Але зрештою в неї постає питання: як діяти далі? І як усе ж отримати свою пенсію в такому випадку? В деяких випадках неточності та помилки в записах у трудовій книжці можна виправити за допомогою уточнюючих довідок чи наказів із місця роботи, архівних установ. Але на практиці дуже часто неможливо дістати такі документи, якщо їх немає в архівах, а підприємство ліквідоване чи знаходиться на непідконтрольній території України.

Врешті-решт, якщо орган Пенсійного фонду виніс рішення про відмову у призначенні пенсії чи тривалий час не виносить жодного рішення по заяві про призначення пенсії, або вчиняє інші дії чи бездіяльність, які порушують права особи, що звернулася за призначенням пенсії, то ці рішення, дії чи бездіяльності особа може оскаржити:

- шляхом подання письмової скарги до вищого за підлеглістю органу Пенсійного фонду – у місячний термін з моменту ознайомлення особи з рішенням, з яким вона не згодна, але не пізніше одного року з моменту винесення цього рішення;

- шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Втім дуже часто єдиним ефективним способом призначити особі її заслужену пенсію за віком є лише звернення до суду з позовом про визнання відмови Пенсійного фонду протиправною та зобов’язання призначити пенсію, зарахувавши весь трудовий стаж.

Прикладом належного реагування судів на протиправні дії органів ПФУ може стати нещодавнє рішення ОАСК від 12 жовтня 2022 року у справі за № 640/33934/21 https://reyestr.court.gov.ua/Review/106740189

Відповідно до матеріалів справи Пенсійний фонд відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з огляду на відсутність пільгового стажу, оскільки за доданими документами не зараховано пільговий стаж за період з 10.07.1990 по 13.06.1996. Представник ПФУ у відзиві зазначив, що "оскільки підприємство ліквідовано, такий період пільгової роботи має підтверджуватись відповідною комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, яка створена при Головних управліннях Пенсійного фонду України".

Суд не погодився з такою позицією Пенсійного фонду з огляду на наступне.

Так, приписами п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788-XII) у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Разом з тим, ст. 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що передусім документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Відтак, підстави для додаткового надання позивачем довідки для підтвердження стажу останнього за період з 10.07.1990 по 13.08.1996 відсутні, оскільки даний страховий стаж підтверджено відомостями з трудової книжки. Як наслідок, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні особі пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 були визнані протиправними.

Ще в одному цікавому рішенні ОАСК від 27 липня 2022 року у справі №640/8557/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/105971642 у призначенні пенсії за віком було відмовлено через те, що на титульній сторінці трудової книжки прізвище позивача виправлено з порушенням норм інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Суд дійшов висновку, що відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбачених законом випадках іншу відповідальність. Водночас працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Замазування у трудовій книжці позивача повністю, а не закреслення рискою колишнього прізвища позивача при внесенні запису про його нове прізвище не може бути підставою для виключення періодів роботи позивача згідно з його трудовою книжкою з страхового стажу позивача. Отже, неналежне ведення трудової книжки не може позбавити позивача права на включення спірних періодів роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням таких періодів.

Важливо також нагадати, що Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а теж висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.