Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав

3 травня 2023 року Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення непорушності майнових прав».

(проект № 9156-д) 

Чим викликана необхідність змін?

Міністерство юстиції України у межах своїх повноважень здійснює контроль у сфері державної реєстрації, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав.

За результатами зазначеного контролю Міністерство юстиції України може приймати рішення щодо застосування санкцій до державних реєстраторів, водночас не має повноважень щодо скасування рішень про державну реєстрацію прав, реєстраційних дій, виправлення технічних помилок, допущених під час такої реєстрації, покладення на державного реєстратора обов’язку виправити допущені під час державної реєстрації технічні помилки, усунути допущені порушення.

Загалом з моменту надання Міністерству юстиції України у 2016 році повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації, ним було розглянуто близько 20 тисяч таких скарг. Зокрема, у 2020 році до Міністерства юстиції України надійшло 3863 скарги у сфері державної реєстрації (з яких 3 029 – щодо нерухомого майна), у 2021 році надійшло 3261 скарга (з яких 2560 – щодо нерухомого майна), у 2022 році надійшло 1373 скарги (з яких 982 – щодо нерухомого майна), за січень-березень 2023 року – 410 скарг (з яких 291 – щодо нерухомого майна). Кількість скарг, за результатами розгляду яких скасовуються рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав, у 2020 році склала 41 % від розглянутих скарг, у 2021 – 30 %, у 2022 році – 45%. Відповідно до даних судового оскарження наказів, прийнятих Міністерством юстиції України за результатом розгляду скарг у сфері державної реєстрації, щорічно оскаржуються до 10 % таких наказів, а кількість наказів, що скасовуються судом, не перевищує 1 %.

Крім того, Мін’юстом було розглянуто 31 скарги, які були мотивовані фактами несанкціонованого доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та стосувалися 207 рішень щодо державної реєстрації прав і обтяжень, вчинених 35 нотаріусами, 23 державними реєстраторами і 4 державними і приватними виконавцями.

За час дії воєнного стану в Україні збільшилася кількість скарг у сфері державної реєстрації, що мотивовані порушенням Закону України «Про санкції». Крім того, на розгляд Міністерства юстиції України надходять скарги, мотивовані порушенням під час державної реєстрації заборон, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації». З вересня 2022 року з 18 скарг, що надійшли на розгляд Міністерству юстиції України, 12 скарг було задоволено.

Отже, внесені зміни, спрямовані на удосконалення механізму правового забезпечення непорушності речових прав на нерухомість і корпоративних прав, зокрема, щодо анулювання рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності, а також реєстраційної дії щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з дотриманням принципів «відповідальності держави перед людиною» та «добропорядного врядування», а також «справедливого балансу» в захисті публічного інтересу та права власності.

Що змінюється?

Внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», а саме:

1. Уточнено, що державний реєстратор під час проведення перевірки поданих/отриманих документів повинен, зокрема, перевірити застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав.

2. Передбачено закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ, а також за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації прав Міністерством юстиції України.

3. Визначено окремою підставою для відмови у державній реєстрації встановлення факту застосування санкцій відповідно до Закону України «Про санкції», які унеможливлюють проведення державної реєстрації прав.

4. Визначено підстави для анулювання за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав і реєстраційної дії, вимоги до вмотивованості відповідного рішення про задоволення скарги, а також передбачено, що оскаржуване рішення/реєстраційна дія державного реєстратора анулюванню не підлягає у разі встановлення інших порушень, вчинених державним реєстратором під час проведення реєстраційних дій, що є формальними (несуттєвими) помилками, які не впливають на об’єктивність, достовірність та повноту відомостей у відповідному державному реєстрі, або ж у разі, якщо відновлення порушеного права скаржника можливо шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень про виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, чи про зобов’язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку або зобов’язання державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення.

5. Уточнено правові наслідки прийняття рішення про анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та визначено порядок відновлення прав та інтересів власників або інших правонабувачів, а також право останніх на відшкодування шкоди, завданої у разі неможливості їх відновлення.

6. Передбачено, що скарга у сфері державної реєстрації прав може бути подана також з метою забезпечення уповноваженими державними органами дотримання вимог Закону України «Про санкції».

7. Уточнено положення про підписання скарги у сфері державної реєстрації, зазначивши про можливість її підписання як скаржником, так і його представником.

8. Визначено правові наслідки подання скарги, яка не підписана скаржником або уповноваженою ним особою, подання скарги в електронній формі без використання належних засобів електронної ідентифікації, а також подання скарги на рішення державного реєстратора, прийняте всупереч санкціям, застосованим відповідно до Закону України «Про санкції», без зазначення обставин, якими скаржник обґрунтовує недотримання чи порушення державним реєстратором відповідних санкцій. Запропоновано у таких випадках повертати скаргу скаржнику.

9. Виключено положення про присічний строк для подання скарги у сфері державної реєстрації.

10. Визначено правові наслідки закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав.

11. Доповнено підстави для залишення скарги без розгляду по суті випадками наявності інформації про рішення суду, що набрало законної сили, яким скасовано оскаржувані рішення, дії або бездіяльності, а також якщо розгляд скарги не належить до компетенції Міністерства юстиції України, його територіальних органів, оскільки оскаржуване рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, прийняті, вчинені до 1 січня 2016 року, тобто у період до надання Міністерству юстиції відповідних повноважень щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації.