Навипередки до з'їзду адвокатів

Останні скандали хоч і опосередковано, але привернули інтерес суспільства до того, що собою являє українська адвокатура, яка   демонструє вкрай тривожні симптоми.

Мова не тільки і не стільки про скандально-видовищні витівки окремих адвокатів.

Просто лякає історія зі скликанням з’їзду адвокатів України.

Відповідно до статті 131 Конституції з’їзд адвокатів України призначає трьох з двадцяти членів Вищої ради юстиції.

Однак хто саме має повноваження скликати з’їзд адвокатів в українських законах не зазначено. Двічі з’їзд адвокатів скликала і проводила Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України (ВККА). ВККА зібралася проводити з’їзд і втретє,  створивши оргкомітет і визначивши дату з’їзду – 5 лютого 2010 року. 

Однак група адвокатів вирішили, що вони нічим не гірші за членів утвореного ВККА оргкомітету і вирішили теж організувати з’їзд. Тільки раніше -  06 листопада 2009р.

Реакція ВККА була аж надто бурхливою. З використанням епітетів «провокаційні» і навіть «злочинні».

Однак, судячи з усього, оргкомітет ВККА не надто упевнений у своїх перевагах. І, напевно, щоб не дати «альтернативному з’їзду» першим призначити членів Вищої ради юстиції, створений ВККА оргкомітет переніс дату свого з’їзду на 2 листопада 2009р.

Тепер  процес скликання адвокатського з’їзду став точно нагадувати щурячі перегони. До речі, нам ще пощастило, що до перегонів скликання з’їзду поки не підключилися третя, четверта та п’ята команди.

Хоча на мою думку, важливим має бути не «хто перший», а хто дійсно представляє адвокатську спільноту. І спільноту в цілому, без поділу на адвокатів  «своїх і чужих», «старих і нових», «справжніх адвокатів і бізнес-адвокатів».

А питання є до всіх сторін конфлікту. Незрозуміло, як буде здійснювати обрання делегатів на з’їзд «альтернативна ініціативна група». Адже навіть такої поганенької, основаної на старих радянських колегіях адвокатів інфраструктури , що її мають підпорядковані ВККА регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії, «альтернативники» не мають.

В той же час, створений ВККА оргкомітет, навпаки, намагається обмежити «адвокатський електорат» саме членами старих адвокатських колегій. Тривожні повідомлення про факти «таємних зборів адвокатів» вже з’явилися в пресі.

Сперечатися не буду, членство у Вищій раді юстиції штука приваблива. Але хіба настільки, щоб забувши про гідність солідні люди бігали навипередки?

На мою думку, для дійсно демократичного скликання і проведення легітимного з’їзду адвокатів України слід:

-         Уточнити, хто вважається адвокатом і має право голосу на конференціях (зборах) і з’їзді. Всі особи, що отримали свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю чи лише ті, хто фактично здійснює адвокатську діяльність в рамках передбачених законом організаційних форм. Заодно уточнити питання щодо осіб, які мають призупинені адвокатські свідоцтва.

-         Навести лад у Єдиному реєстрі адвокатів України, який веде ВККА. Забезпечити наявність у ЄРАУ актуальної інформації.

-         Забезпечити реальну можливість для всіх адвокатів взяти  участь у конференціях (зборах) адвокатів району, районів міст Києва та Севастополя, міст обласного підпорядкування для обрання делегатів на республіканську, обласну, міську (міст Києва і Севастополя) конференцію адвокатів. Для цього публікувати оголошення про час і місце проведення конференцій (зборів) виключно у газеті «Урядовий кур’єр» не менш ніж за місяць до дати проведення.

-         Якомога раніше почати висування можливих кандидатур членів Вищої ради юстиції від адвокатури і якомога ширше їх обговорювати.