Адвокатура. Зміни за змінами

З цікавістю прочитав статтю Сергія Сафулька «Які зміни потрібні адвокатурі?» (Юридичний вісник України. № 22 (987), 31 травня - 6 червня 2014р.). Шановний Сергій Федорович пропонує багато слушного, хоча деякі його пропозиції мене більш ніж здивували.

З цікавістю прочитав статтю Сергія Сафулька «Які зміни потрібні адвокатурі?» (Юридичний вісник України. № 22 (987), 31 травня - 6 червня 2014р.).

Шановний Сергій Федорович пропонує багато слушного, хоча деякі його пропозиції мене більш ніж здивували.

Наприклад, пропозиція збільшити стаж роботи за спеціальністю юриста аж до 5 років. Та ще щоб з цих 5 років «два, а то й усі три»  бажаючий стати адвокатом відбатрачив помічником у колеги, що встиг отримати двокатське свідоцтво на куди більш м’яких умовах.

І це при тому, що пан Сафулько визнає, що кваліфікаційний іспит був і є не більше ніж ширма, а тому повз цю ширму в адвокатуру прийшло більш ніж достатньо «колег», яких так назвати пристойному адвокату соромно й гидко.

То хіба не очевидно, що пропоноване Сергієм Федоровичем ускладнення доступу до професії призведе до консервації теперішнього не надто привабливого  її стану? Адже багато хто з не дуже освічених, але дуже набундючених носіїв адвокатського свідоцтва з радістю зустріне новину про черговий бар’єр на шляху до адвокатури людей молодих, освічених  талановитих, але таких, що не бажають плазувати перед членами кваліфікаційних комісій, які часто знають і  вміють менше за тих, кого екзаменують?

Дивна позиція пана Сафулька і стосовно адвокатських об’єднань. Адже адвокатське об’єднання - організаційна форма адвокатської діяльності. Тому цілком природно, що саме адвокатське об’єднання є стороною з надання правової допомоги. Якщо ж адвокати, що фактично здійснюють свою діяльність індивідуально, бажають об’єднатися для вирішення якихось інших завдань (утримання спільного офісу, тощо), вони можуть це зробити у рамках об’єднання адвокатів, як це передбачено статтею 18 чинного Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

І останнє зауваження. Чомусь дискусії по зміни в адвокатурі найчастіше зводяться у нас  до змін законодавчих. А мінятися треба самим адвокатам. Адже яку  чудову партитуру не дай славнозвісному квартету з проказніци мартишкі, осла, козла і косолапого ведмежатка, музики вони  кращої не заграють.

Я вже писав, що долю адвокатури вирішував  і вирішує «узкій круг огранічєнних людей».

Зміни настануть, коли дійсно більшість адвокатів зацікавляться долею адвокатури.