Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
12.08.2020 17:18

Коронакриза як рушійна сила, або Як COVID-19 змінить Fintech

Фінтех-інвестор, власник компаній Interkassa, УКРКАРТ

Пандемія, змістивши нас у вимушений карантинний онлайн-режим, помітно змінила поведінку клієнта. Під новий споживчий попит, природно, підлаштувався і ринок фінпослуг.

Останніми днями ми є свідками нових антирекордів по захворюваності коронавірусом. Україна «розмальована» на кілька тривожних карантинних зон. Не тільки наша країна, а й увесь світ опинився у фінансовій кризі. Частково схожій на ту, що була в 2008 році.

До речі, саме тоді, на тлі росту недовіри людей до банків та інших фінінституцій і відбулася хвиля сплеску fintech - нових фінансових технологій, завдяки яким життя вже не тільки бізнес-структур, а й звичайних людей стало простішим та комфортнішим.  

У найближчі п'ять років, за даними Valuates Reports, індустрія fintech у всьому світі буде рости в середньому на 20 - 30% на рік. 

Показово, що в перші тижні коронакризи, за даними дослідження фінансового консалтингу deVere Group, використання fintech-додатків тільки в Європі зросло на 72%. А все тому що люди хочуть керувати своїми фінансами з дому. 

Пандемія, змістивши нас у вимушений карантинний онлайн-режим, помітно змінила поведінку клієнта. Під новий споживчий попит, природно, підлаштувався і ринок фінпослуг. Найбільшої трансформації зазнає банківський сектор. Настав кінець доби радянських оголошень на віконцях каси “вийшла на 15 хвилин”, і ми спостерігатимемо, як банки ставатимуть більш зручним, гнучким та digital. Ринковими, одним словом.

Не дивно, що в період COVID-19 конкуренція між банківськими та фінтех-сервісами помітно загострилася. Утім, споживач від цього лише виграє. 

По-перше, фінансові сервіси у всьому світі стануть ще зручнішими та безпечнішими. Адже у споживачів ще більше зріс попит на інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, безпеку операцій, різноманітність способів оплати (QR та ін.). 

Згідно з дослідженням міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company, ключове побажання клієнта до банку - це удосконалений веб-сайт, який забезпечить безперешкодні транзакції. Навіть близько 50% опитаних китайців (а вони доволі добре діджиталізована нація) очікують, що банківські веб-сайти матимуть більш зручний usability та покращений customer experience. Вони також зізнаються в тому, що є не до кінця обізнаними у мобільних та онлайн-інструментах своїх банків. 

По-друге, прогнозую, що fintech переосмислить підхід до використання Big Data. Дані перестануть бути інструментом для “впарювання”, вони допоможуть створити персоналізовані і по-справжньому потрібні пропозиції клієнтам. Стандартні пакети послуг “кануть в Лєту”. На зміну прийдуть максимально корисні для споживача рішення. 

По-третє, значно активніше використовуватимуться технології штучного інтелекту, які вже зараз суттєво вдосконалили кредитні, страхові, банківські сервіси. 

Згідно з опитуванням аналітичної компанії FICO, відчуття невизначеності через пандемію змусило чимало фінансових компаній  взяти курс на активне запровадження технологій штучного інтелекту. 57% опитаних заявили, що саме через пандемію збільшився попит на AI та цифрові продукти.  

Світові тренди формуватимуть і локальний український ринок. До речі, з літа 2020-го він рухатиметься вперед, згідно 5-річної Стратегії розвитку українського фінтеху від Національного банку. Цей фундаментальний документ від регулятора особисто мені вселяє велику надію на те, що в найближчі роки в Україні буде побудована стабільна екосистема fintech, продовжить активно розвиватися cashless-економіка, а рівень фінансової грамотності населення помітно підвищиться.

Щодо останнього, то фінансова обізнаність українців наразі бажає кращого. Дослідження USAID за 2019 рік засвідчило: загальний індекс фінансової грамотності українців становить лише 11,6 із 21. Чи варто казати, що разом з Польщею це найгірший показник серед 30 опитаних країн?

Не дивно, що маємо і низький рівень користування фінансовими продуктами. Лише 60% українців у 2017-2019 роках користувались певним видом фінансового продукту.

Для порівняння: згідно з дослідженнями McKinsey & Company, після пандемії споживачі у всьому світі активніше користуватимуться цифровим банкінгом і більше покладатимуться на дистанційне обслуговування. Відмову від офлайн-сервісу особливо яскраво ілюструють цифри з ПАР, Бразилії та Індії. Тут понад 30% респондентів заявили, що продовжать користуватися виключно онлайн і мобільним банкінгом після того, як «нормальне життя відновиться».

Що ж, як бачимо, COVID-19 змусив всіх нас стати іншими, змінити звички, адаптуватися. Бізнесу довелося пускати в хід нестандартні рішення. Кутюр'є почали шити захисні маски (і навіть з крокодилячої шкіри), ресторани пакують їжу в «шкільні» ланч-бокси, виробники алкоголю випускають дезінфектори… Сподіваюся, що якомога більше наших бабусь та дідусів після пандемії відмовляться від банківських черг і радісно повідомлятимуть, що «прийшла смс-ка про субсидію» та вже вміють платити комуналку онлайн. 

Адже те, що вчора здавалося майбутнім, стало новим сьогоденням. Ми в ньому живемо. І рухаємося вперед. У тому числі і за допомогою fintech. З ним це робити просто зручніше. Адже fintech і є майбутнє.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net