Енергетичний менеджмент - ключ до успіху

Належний рівень  енергетичного менеджменту та моніторингу споживання енергоресурсів  може знизити потребу додаткових інвестицій в енергогенеруючу та транспорту інфраструктуру, скоротити витрати на енергоресурси, поліпшити здоров'я громадян, підвищити конкурентоспроможність та поліпшити добробут споживачів.

Розбиратися з темою необхідно почати з основних визначень.

Енергетичний менеджмент - це діяльність, що спрямована на забезпечення раціонального використання паливно- енергетичних ресурсів на підприємстві або в муніципалітетах, що дозволяє значно оптимізувати обсяги енерговитрат.

Енергетичний моніторинг – сукупність заходів, спрямованих на безперервний процес відстеження за споживанням енергоносіїв бюджетними установами та регістрації параметрів об’єкта, в порівнянні заданими критеріями, з метою виявлення невідповідностей або порушень.

У зв’язку з зобов'язаннями України, передбачених Паризькою угодою, Угодою про асоціацію з Європейським Союзом та Договором про заснування Енергетичного Співтовариства, актуальним є діяльність спрямована на найшвидше запуск інструментів, які дозволяють істотно вплинути на раціональне споживання енергетичних ресурсів в Україні. Спираючись на досвід розвинених країн, для підвищення енергоефективності економіки немає альтернативи створенню і розвитку систем енергоменеджменту. Як реалізувати цій підхід в умовах України і на чому він може базуватися? Що є основними інструментами, які стали б ядром такої роботи, і дозволили б здійснювати повноцінний енергетичний менеджмент? Спробуємо відповісти на ці питання, запропонувавши шляхи їх вирішення.

Слід звернути увагу на основні завдання, зазначених в «Національному Плану Дій з енергоефективності на період до 2020 року» : «Для сектору послуг, що охоплює будівлі бюджетних установ і організацій та комерційні будівлі основним завданням також є здійснення заходів з термомодернізації (зокрема із залученням енергосервісних компаній), сприяння забезпеченню зразкової ролі державного сектору, як передбачено Директивою (прим. Директивою 27 ЕС). Заходи політики у даній сфері включають запровадження 100-відсоткового комерційного обліку споживання енергії, удосконалення будівельних норм та стандартів, впровадження схем енергоаудиту, енергоменеджменту та сертифікації тощо».

В Директиві 2012/27/ЄС зазначено: « .. При проведенні енергетичних аудитів слід ураховувати відповідні європейські та міжнародні стандарти, такі як EN ISO 50001 (Системи енергетичного менеджменту) чи EN 16247-1 (Енергетичні аудити) або, якщо з урахуванням енергетичного аудиту, EN ISO 14000 (системи екологічного менеджменту), а також дотримуватися положень Додатку VI цієї Директиви, тому що ці положення не виходять за межі вимог вищезазначених стандартів.»

В Україні працює ДСТУ ISO 50001:2014 «Системи енергоменеджменту. Вимоги та настанова щодо використання», який є письмовим перекладом міжнародного стандарту ISO 50001:2011 «Energy management systems – Requirements with guid anceforuse». Істотним ефектом впровадження цього стандарту є економія фінансових коштів за рахунок скорочення енергоспоживання. На основі стандарту ISO 50001 з'являються інструменти для оцінки, аналізу та верифікації результатів управлінської діяльності в області енергоспоживання. Цей стандарт ґрунтується на методології, відомій як цикл постійного поліпшення «Плануй — Виконуй — Перевіряй — Дій» («Plan — Do — Check — Act), і запроваджує енергетичний менеджмент у повсякденну діяльність (практику) організації.

Підхід на основі циклу PDCA може бути описано так:

плануй — проаналізуй енергопараметри і визнач базовий рівень енергетичних характеристик, індикаторів енергоефективності (ІЕЕ); установи цілі, задачі та розроби плани заходів, необхідних для досягнення результатів, які поліпшать енергетичні характеристики відповідно до енергетичної політики організації;

виконуй — упровадь плани заходів у сфері енергетичного менеджменту;

перевіряй — здійсни моніторинг і вимірювання ключових характеристик діяльності, що визначають енергетичні характеристики щодо енергетичної політики, цілей і задокументованих результатів;

дій — вживай заходів щодо постійного поліпшування енергетичних характеристик і показників ІЕЕ.

Застосування цього стандарту у світовому масштабі сприяє ефективнішому використанню наявних енергетичних ресурсів, сприянню конкурентоспроможності та зменшенню викидів парникових газів та інших впливів на довкілля. Цей стандарт може бути застосовано незалежно від типу використовуваної енергії.

Основна ідея впровадження ISO 50001: 2011 полягає в тому, що впроваджується не програма заходів, а система менеджменту з механізмами проведення моніторингу, аналізу, коригувальних дій. В результаті, реалізується основна функція системи енергоменеджменту - управління енергоспоживанням в напрямку підвищення його ефективності.

Безумовно, для того щоб енергетичні паспортизація та сертифікація стали реальністю, необхідно ще багато зробити. Насамперед, удосконалити нормативну базу щодо енергоефективності будівель і, перший крок вже зроблено – оновлений ДБН 2.6-31.2016. «Теплова ізоляція будівель». Також не менш важлива додаткове навчання енергоаудиторів методиці енергопаспортизації. Крим того, потрібно відмітити, в зв’язку з появою вимоги щодо обов’язкової сертифікації постає питання збільшення кількості енергоаудиторів або реалізувати це питання за рахунок впровадження інтелектуальних систем.

Аналіз стану енергоменеджменту в містах України показав, що лише 22 відсотки міст мають сформовані структури енергомененджменту, при цьому в ряді міст України реалізовані ініціативи, урегульовані на рівні локального законодавства, щодо впровадження неавтоматизованих систем динамічного нагляду та отримання інформації про енергоспоживання в режимі щоденного зчитування відповідної інформації з лічильників обліку енергетичних ресурсів в бюджетних установах.

Для реалізації цього потрібно розгортання інтелектуальних мереж (Smart Grids). Інтелектуальні мережі є енергетичними мережами, які можуть автоматично контролювати енергетичні потоки і пристосовуються до змін в енергопостачанні. У поєднанні з інтелектуальними системами обліку, інтелектуальні мережі для споживачів і постачальників надають інформацію про споживання в режимі реального часу. Маючи смарт- лічильники, споживачі можуть пристосовувати - в часі і обсязі – їх використання енергії для різних цін на енергію протягом всього дня, економлячи гроші на їх рахунках за електроенергію, споживаючи більше енергії в більш низьких цінових періодах.

Отже, впровадження повноцінно функціонуючих систем енергоменеджменту неможливо без сучасних технологій збору, обробки інформації та управління споживанням. Найважливіші функції систем енергоменеджменту - моніторинг, аналітика та управління повинні базуватися на достовірних даних. Необхідна вихідна інформація забезпечується, насамперед, системами інтелектуального моніторингу