Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.03.2018 18:49

Поліпшення енергоефективності в глобальних цілях

Експерт з енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики

25 вересня 2015 року, держави - члени ООН прийняли Порядок денний сталого розвитку до 2030 року . Серед глобальних цілей сталого розвитку окремо потрібно звернути увагу на сьому та дванадцяту мети які безпосередньо спрямовані на досягнення результатів у ра

Ціль 7: Забезпечення загального доступу до недорогих, надійних, сталих і сучасних джерел енергії для всіх. Стійка енергетика необхідна для зміцнення економіки, захисту екосистем і досягнення справедливості. Генеральний секретар ООН очолив рух в рамках кампанії «Стійка енергетика для всіх» щодо забезпечення загального доступу до сучасних енергетичних послуг, підвищення ефективності та розширення використання поновлюваних джерел енергії. 
  
Ціль 12: Забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва. Стале споживання і виробництво передбачає стимулювання ефективності використання ресурсів та енергії. 
  
З огляду на участь України в міжнародних ініціативах спрямованих на сталий розвиток, в тому числі у зв'язку з набранням чинності Закону "Про ратифікацію Паризького угоди", прийнятого Верховною Радою 14 липня 2016 року, Україна зобов'язується прийняти зобов'язання, передбачених Паризькою угодою в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, що регулює заходи щодо зниження антропогенних викидів в атмосферу до 2020 року. 
  
Українська економіка характеризується високим рівнем споживання енергії та вуглецемісткості майже в усіх секторах економіки, у тому числі в громадських будівлях, витрати енергоресурсів на опалення бюджетних установ в Україні значно вищі, ніж у країнах ЄС. 
  
За даними Секретаріату Енергетичної Хартії потенціал енергозаощадження в Україні становить 27 млн. т н.е., або 25% кінцевого споживання всіх енергоресурсів. Секретаріат Енергетичної Хартії рекомендує покращити інституційну базу в сфері енергоефективності, дотримуватися високих стандартів управління при розробці політики у сфері енергетики та енергоефективності. 

Слід зазначити, що Україна  приєднавшись  до  Договір про заснування Енергетичного Співтовариства, який набув чинності для України: 01.02.2011,  прийняла  на  себе  ряд  офіційних зобов’язань щодо впровадження  на  рівні  державної  політики  в  сфері енергоефективності ряд директив та регламентів ЄС.  Починаючи  з  2015  року  Україна  зобов’язалась  імплементувати  положення «третього  енергетичного  пакету»  директив  ЄС,  як в  частині  забезпечення  безпеки  енергопостачання,  так  і  в  частині впровадження  в  усіх  сферах  життя  принципів,  практик  та  нормативів державного управління та регулювання, які використовуються в країнах ЄС, зокрема в сфері енергоефективності. 
  
Україна ратифікувала директиви ЄС, які орієнтовані на обов'язкове проведення заходів з поліпшення енергоефективності будівель. Ця тема наразі дуже актуальна.  Заходи політики у даній сфері включають запровадження 100-відсоткового комерційного обліку споживання енергоресурсів, впровадження  енергоменеджменту та енергосертифікації. Беручи до уваги еталонну роль бюджетної сфери в поліпшенні показників енергоефективності, зазначених в «Стратегії  сталого  розвитку  Україна  -  2020» та «Національному Плану Дій з енергоефективності на період до 2020 року» згідно Директиви 27 ЕС,  актуальна діяльність, яка спрямована на найшвидший запуск інструментів, що дозволяє істотно вплинути на раціональне споживання енергетичних ресурсів в Україні саме в бюджетній сфері всіх рівнів. 
  
Сьогодні ні для кого не секрет, що підвищення рівня енергоефективності - це не тільки технічна проблема, яка потребує технологічних рішень, а й управлінська проблема. Основна ідея рішення управлінської проблеми підвищення рівня енергоефективності полягає в послідовному застосуванні системного підходу до енергоменеджменту. Основна функція системи енергоменеджменту - управління енергоспоживанням в напрямку підвищення його ефективності. 
  
Отже, рішенням  проблеми підвищення енергоефективності,  перш за все, має починатися з удосконалення систем управління енергоспоживанням, особливо оптимізації енергоспоживання шляхом впровадження систем енергетичного менеджменту на базі національних стандартів. 
  
Ефективний системний енергоменеджмент споживання енергоресурсів неможливий без надійного контролю та точного моніторингу, що може забезпечити тільки сучасне обладнання і технології. 
  
Постіндустріальне суспільство має свої особливості та вимагає нового бачення тих процесів, що потребують управлінських дій.  Наявність широко розвиненої мережі вимірювань вже дозволяє іншим країнам більш достовірно оцінювати енергоефективність, розробляти конкретні заходи з енергозаощадження, а в цілому - здійснювати усвідомлене енергетичне управління. Отже, потрібні об'єктивні та повні дані про споживання енергоресурсів в різних умовах господарської, соціальної та іншої діяльності. Рішення розвинених країн це впровадження інформаційно-аналітичних систем та інтелектуальних мереж, що є констатацією  розуміння необхідності сучасних інструментів для вирішення основних завдань енергоменеджменту. 

Належне управління ґрунтується на точних інтелектуальних вимірах, які забезпечуються системами інтелектуального обліку та дають комплексний системний підхід в отриманні верифікованих даних споживання енергоресурсів, ґрунтуючись на які розраховуються класи енергоефективності будівель, що в свою чергу є підтвердженням результатів, досягнутих на об'єктах бюджетної сфери за рахунок впровадження систем  енегроменеджменту або заходів з енергомодернізації. Використання при енергосертифікації верифікованих даних системи моніторингу про фактичне споживання ресурсів і зменшення впливу людського фактору на хід розрахунку класу енергоефективності будівель дозволяє отримати об'єктивну динамічну оцінку енергетичного стану будівлі. Також, згідно Закону «Про енергетичну ефективність будівель», необхідно провести енергетичну сертифікацію всього існуючого фонду житлових і громадських будівель країни, а це майже 350 тис. об'єктів. Це тягне за собою   проблему підготовки великої кількістю фахівців, але це можливо вирішити впровадженням  відповідного програмного забезпечення комплексно з інтелектуальною системою моніторингу. 
  
Безумовно, для того щоб енергетичні облік та сертифікація стали реальністю, необхідно багато зробити, як на законодавчому рівні так і безпосередньо практичною реалізацією по всій Україні . Однак, без цього дуже складно уявити обсяги майбутньої термомодернізації та накреслити реальну програму її реалізації, вже не кажучи про постійну проблему відсутності балансів реального споживання енергоресурсів та води будівлями бюджетної та житлової сфери України, що унеможливлює складання програм та планів сталого розвитку як на регіональних так і на державному рівнях.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net