Тарифи у постковідну еру: як споживачу вакцинуватись від підвищення
Чому ми знову, як споживачі, маємо взяти калькулятор щоб порахувати своє споживанння та почати планувати заздалегідь, спробуємо розібратись.
Літо та відпустки завершились, та інформаційний простір вже рясніє гарячими темами, які, у кращому випадку, мали б турбувати нас взимку: потенційний тотальний локдаун та можливе підвищення тарифів на електроенергію. Про те що стало причиною та чому ми знову, як споживачі, маємо взяти калькулятор, щоб порахувати своє споживання та почати планувати заздалегідь, спробуємо розібратись.
По-перше, маємо констатувати, що реформи останніх років в енергетичному секторі стали вже незворотними, і хоча не всі учасники ринку та виробники електроенергії погоджуються, що в основі реформаторських планів – український споживач, але у довгостроковій перспективі - так воно і є. Це дуже легко пояснити – Україна за останні роки лібералізувала ринки газу та електрики за європейським зразком, і (хоча не все ще вдалося), в нашій країні енергетичний сектор став одним з драйверів реформ відповідно до шляху, орієнтири якого було закладено у спільній Угоді про Асоціацію Україна-ЄС. Стрімкий розвиток відновлюваних джерел енергії, участь України у переговорах щодо побудови нової водневої економіки в Європі, розвиток технологій зберігання енергії, початок роботи із трансформації вугільних регіонів у соціально та економічно потужні території – підтверджує незворотність інтеграції України із європейським енергетичним ринком.
З 1 липня 2019 р. в Україні був реалізований новий оптовий ринок електроенергії, заснований на конкуренції виробників електроенергії. Цей перехід до нової моделі ринку електроенергії став кроком для дотримання європейських правил та стандартів, відповідно до зобов'язань України.
З погляду споживача, нові правила та стандарти мають привнести головне – передбачуваність, безпеку та надійність у сукупності із дешевими ресурсами, на яких більше не зароблятимуть олігархічні монополії. Дехто додасть – екологічність, відсутність наслідків для природи від діяльності енергетичних компаній, і буде правий – саме цей тренд на сьогодні стає все потужнішим в світі та в Україні.
Але разом з тим, останній рік привніс нову термінологію в теорію та практику. Новим трендом стало таке поняття, як проблема розвитку економіки у «постковідну еру». На початку пандемічної кризи, попит на енергетичні ресурси знизився, але ця тенденція швидко змінилась. Цього літа ситуація і зовсім майже вийшла з під контролю: ціни на газ та електрику у Європі побили рекорди. Енергетичний сектор ЄС, який продемонстрував стійкість, коли майже третина світового населення залишалася в приміщенні, тепер почав виставляти рахунки. Вартість природного газу та електроенергії зросла по всій Європі, досягнувши історичних рекордів у деяких країнах. У Німеччині оптові ціни на електроенергію в цьому році зросли більш ніж на 60%. Згодом, побоювання експертів щодо інфляції одностайні – нова реальність не залишить власникам підприємств вибору та ціни піднімуться на все - починаючи від чашки капучино. У Європі плани відмови від викопних видів палива – в першу чергу, вугілля, - також відіграють свою роль, оскільки комунальні підприємства платять майже рекордні ціни, щоб купувати дозволи на забруднення, необхідні для продовження виробництва електроенергії з викопного палива.
Зараз ціни 2020 року вже не здаються європейцям високими – а тоді ціни на річне споживання домогосподарством в обсягах від 2500 до 5000 кіловатів - годин були найдорожчими для домогосподарств у Німеччині і становили в середньому 30,43 євроцента за кіловат-годину.
Середня ціна побутової електроенергії в Європейському Союзі у другій половині 2020 року становила 21,34 євроцента за кіловат-годину.
Україна, попри глобальні потрясіння на фінансових та сировинних ринках, поки що на цьому фоні країн ЄС, виглядає країною із режимом дуже соціально-орієнтованої «енергетичної демократії»: В нас продовжуються реформи, відбувається підвищення енергоефективності в різних секторах економіки, а вразливі споживачі отримують субсидії. Але для того, щоб держава була впевнена, що ті, хто потребує державної допомоги, її отримують, інструменти державного регулювання мають постійно оновлюватись, для того, щоб встигати за змінами в економіці. Крім цього, Уряд має фокусуватися на захисті вразливого споживача, на тому, щоб тарифи, які є інструментом регулювання, були справедливі і зрозумілі споживачам.
А от як раз зрозумілих пояснень новаторським, реформаторським діям міністерств іноді і не вистачає.
Зараз Міністерством енергетики розроблена нова методологія, що дозволяє знизити тариф для вразливих верств населення, але при цьому й забезпечити можливість для виробників електроенергії модернізувати виробничі потужності у посткризовий період.
В основу покладено ті ж самі принципи, що і в ЄС – сплачує більше той, хто більше споживає, а вразливі споживачі та ті хто споживає менше та більш ефективно – мають преференції. Таким чином, для вразливих верств населення ціна залишиться 1,44 грн до 30 квітня 2022 року. Відповідальні міністерства та відомства до 30 вересня, ще раз проаналізувавши категорії споживачів за рівнем споживання, визначать ті категорії населення, які будуть оплачувати ціну електроенергії за ринковим тарифом.
Але звісно, не всі будуть задоволені новими, більш сучасними правилами, які відповідають практиці ЄС.
В структурі поточного тарифу для населення на електроенергію левову частку вартості складає тариф на розподіл продукції: 68%, а сама ціна електроенергії для виробників – лише 5%. При цьому, за попередніх Урядів, величина тарифів на розподіл електроенергії, тобто транспортування до кінцевих споживачів, зросла за останні 3 роки в 3 рази. Основною причиною зростання тарифів на розподіл електричної енергії став перехід більшості операторів систем розподілу на стимулююче регулювання – РАБ тариф. Але, як виявилось, вартість такого тарифу була сформована на базі несправедливої оцінки вартості активів компаній – операторів – адже їх вартість була завищена у 5 (!!) разів відносно вартості приватизації. І саме ця сума була закладена у розрахунок їхнього доходу. Щобільше, при цьому лише 10% від свого доходу оператори спрямовують на оновлення і модернізацію вкрай застарілих мереж, і дисципліна виконання таких програм модернізації теж неодноразово викликала питання контролюючих органів. Таким чином, парадоксально, але за час пандемії та на порозі світової енергетичної постковідної енергетичної кризи, в Україні склалась ситуація, коли лише невеликий відсоток від того, що населення платить за транспортування (розподіл) електроенергії, спрямовується на модернізацію енергетичної інфраструктури. А вартість послуг компаній операторів мереж – при відсутності будь-яких витрат на виробництво – майже в 14 разів вища, ніж вартість за саму вироблену електроенергію.
Мережі потребують модернізації беззаперечно й більш швидкими темпами. Тому держава має посилити контроль за використанням отриманих від населення коштів для їх цільового розподілення саме на модернізацію, а не на штучне збільшення прибутків власників та бенефіціарів операторів з розподілення.
Саме для посилення контролю й запобігання збоїв у роботі, а також можливому свідомому саботажу тих, хто буде позбавлений надприбутків, РНБО ухвалила рішення про можливе введення тимчасових адміністрацій. Так превентивне рішення дозволить уникнути можливих зловживань й шантажу від власників монопольних послуг. А у протилежному випадку – швидко стабілізувати роботу підприємств й забезпечити безперебійне надання послуг.
А якщо нічого не робити? Лібералізація ринку без створення ефективних інституцій, необхідних для забезпечення справедливої роботи ринку та конкуренції призведе до ще більшого підвищення тарифів, але разом з тим і надприбутків монополістів.
Держава має бути готовою змінити принципи формування тарифів, щоб споживачі були впевнені в тому, що на них не перекладають неефективність роботи операторів мереж, відбувалось підвищення якості та надійності постачання електроенергії. А під час нового можливого локдауну, прозорі прогнозовані тарифи та стабільне енергопостачання точно не завадять.
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 15.05.2025 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер 15.05.2025 08:42
-
Як уберегти себе та свою тварину від сказу. Ветеринарна лікарка та імунологиня – простими словами
14360
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9258
-
На Тайвані зупинили останній атомний енергоблок
Бізнес 8022
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 4935
-
Угорщина та Словаччина свідомо залежать від енергоносіїв з РФ, маючи альтернативу: звіт
Бізнес 4924