Належний спосіб захисту у разі поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет
Належний спосіб захисту у разі поширення інформації в мережі Інтернет, яка порушує особисте немайнове право особи
11 жовтня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 756/10624/21, провадження № 61-1711св23 (ЄДРСРУ № 114187195) досліджував питання щодо належного способу захисту у разі поширення інформації в мережі Інтернет, яка порушує особисте немайнове право особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року у справі № 742/1440/21 (провадження № 61-3481св22) зазначено, що «у пункті 6.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) викладено висновок про те, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет. Згідно з усталеною практикою у сфері реєстрації і користування доменними іменами у мережі Інтернет, власником веб-сайту може бути інша особа, ніж реєстрант доменного імені, яким адресується такий веб-сайт. У таких випадках, власник веб-сайту визначається у договорі, укладеному з реєстрантом доменного імені. Інформація щодо власника веб-сайту може бути отримана у хостинг-провайдера веб-сайту».
У статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що веб-сайт - це сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших об`єктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом; веб-сторінка - це складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші об`єкти авторського права і (або) суміжних прав тощо; власник веб-сайту - це особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2023 року у cправі № 910/8510/21 зазначено, що: «Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі «Інтернет» чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 квітня 2022 року у справі № 748/2794/20 (провадження № 61-13474св21) зазначено, що: «Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб».
Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення (частина друга статті 278 ЦК України).
ВИСНОВОК:Тлумачення частини другої статті 278 ЦК України свідчить, що з метою захисту особистого немайнового права, законодавець допускає застосування різних способів захисту. У разі поширення інформації в мережі Інтернет, яка порушує особисте немайнове право особи, вимога про видалення статті з мережі Інтернет є належним способом захисту.
- Кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку після попередження ТЦК Павло Васильєв 19:38
- Як підготуватися до нових вимог ринку праці в епоху цифровізації? Наталія Бобро 16:45
- Де взяти додаткові кошти для наповнення бюджету? Єфрем Лащук 15:35
- Податкова пільга для ТВЕН буде коштувати Україні щонайменше 18 мільярдів Дмитро Купира 13:40
- Америці буде важко налагодити у себе виробництво акумуляторів Ксенія Оринчак 11:50
- Розширення повноважень органів місцевого самоврядування в секторі безпеки та оборони Ігор Калініченко 11:45
- Що стримує розвиток української оборонної індустрії? Галина Янченко 09:02
- Звільнення з військової служби: постійний догляд за одним із своїх батьків, тощо Лариса Криворучко 02:34
- Росія знищує економіку України. Що нам робити? Євген Магда вчора о 15:21
- Причини відсутності офіційних електронних скриньок у ТЦК Вадим Маркевич вчора о 11:56
- Захист прав військовослужбовців у кримінальному провадженні: законодавча ініціатива Лариса Криворучко вчора о 02:04
- Належний спосіб захисту у разі поширення недостовірної інформації в мережі Інтернет Євген Морозов 02.07.2024 19:01
- Оскаржили незаконний поділ майна Юрій Бабенко 02.07.2024 15:48
- Булінг на робочому місці: профілі кривдників та жертв Віталій Шимко 02.07.2024 15:02
- Весь ринок отримає однакові умови гри Дана Ярова 02.07.2024 14:54
- Чи знаєте ви, чим займається Пенсійний фонд України? 1427
- Конституція України – мирна зброя Громадянина 898
- "Ні, порушує": тлумачення послідовності здобуття рівня освіти для отримання відстрочки 467
- Оскаржили незаконний поділ майна 337
- Полтавський претендент на крісло голови Державної судової адміністрації України 305
-
10 слів, яких ви вже не знайдете в українській мові
Життя 16718
-
Росія б'є по аеродромах. Чи дійсно знищили Су-27 у Миргороді та як це загрожує F-16
10859
-
Найбільший меткомбінат України попередив про загрозу значного скорочення виробництва
Бізнес 9291
-
Індія інвестує безпрецедентні $33 млрд у ТЕС на вугіллі. В енергосистему додадуть 31 ГВт
Бізнес 8265
-
Пекло для кадровиків. Що змінює законодавство про мобілізацію й умови бронювання
Бізнес 7681