Зменшення судом розміру пені та штрафу за господарськими зобов’язаннями
Зменшення судом розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання
24 травня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/10675/21 (ЄДРСРУ № 104788272) досліджував питання щодо зменшення судом розміру належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
(!!!) Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Схоже правило міститься в частині третій статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій зокрема з таких підстав, у разі якщо:
- належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора;
- якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.
Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення ч. 3 ст. 551 ЦК свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.
При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18).
ВАЖЛИВО: Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).
Верховний Суд також зауважує, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 923/536/18; від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18; від 06.09.2019 у справі у справі № 914/2252/18; від 30.09.2019 у справі №905/1742/18; від 14.07.2021 у справі № 916/878/20 та інші).
Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанови Верховного Суду від 03.03.2019 у справі № 925/74/19; від 02.06.2021 у справі № 5023/10655/11 (922/2455/20) та інші).
ВИСНОВОК: Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом (першої та апеляційних інстанцій) на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії, яка вчиняється на розсуд суду та не свідчить про втручання суду в договірні відносини сторін.
- Ефект Данінга-Крюгера: чому некомпетентні люди переоцінюють себе Олександр Скнар вчора о 14:08
- Перевалюйте без паніки Євген Магда вчора о 13:51
- Що впливає на податкове резидентство компанії? Ольга Ярмолюк вчора о 10:00
- Бізнес, статус і подарунки без шансів: як історія родини все ще може здивувати Олександр Карташов 19.11.2025 20:02
- Коли лідер вигорів, але продовжує керувати: тиха криза в кабінеті СЕО Юлія Буневич 19.11.2025 19:16
- Захист прав військовозобов’язаних і військових: головні проблеми воєнного стану Наталія Павловська 19.11.2025 18:14
- AidEx Geneva 2025: як змінюється гуманітарна допомога – і чому Україна вже попереду світу Галина Скіпальська 19.11.2025 12:44
- Підвищення зарплат учителям має бути, але не ціною обмеження їхніх прав Лариса Білозір 19.11.2025 12:43
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом Євген Магда 19.11.2025 09:55
- Невидимий азарт цифрового світу Михайло Зборовський 18.11.2025 12:03
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар 18.11.2025 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк 17.11.2025 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький 17.11.2025 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко 17.11.2025 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко 17.11.2025 10:23
- Росія оголосила гру S.T.A.L.K.E.R. 2 поза законом 2722
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 309
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність 134
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій 119
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення 80
-
Таємні переговори Трампа з Росією. Що відомо про новий план завершення війни – із 28 пунктів
19963
-
"Історичний день". Україна відходить від людиногодин у будівельних держконтрактах
Бізнес 3232
-
Google інтегрувала Gemini у Maps – що нового в застосунку
Технології 1656
-
Кабмін дозволив критичним підприємствам створювати власні групи ППО
Бізнес 1426
-
Чотири слова, які ми плутаємо щодня – пояснює мовознавець
Життя 1396
