Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
18.09.2022 19:04

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту після спливу 96 годин

Адвокат (судовий захист), магістр права

Право на звернення податкового органу до суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту в загальному порядку після спливу 96 годин

14 липня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 320/1950/21, адміністративне провадження № К/9901/18745/21  (ЄДРСРУ № 105248071) досліджував питання щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків після спливу 96 годин.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави). Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів на підставі заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.

Верховний суд зазначає, що податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі № 280/2993/19.

Так, згідно пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

За правилами пункту 94.19.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадку, визначеному, зокрема, пунктом 94.19.1, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (пункт 94.21 статті Кодексу).

Статтею 283 КАС України передбачено право звернення податкових органів до суду із заявою щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (частина друга статті 283 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для такого висновку, що за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

(!!!) Отже вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже, у цьому випадку, відсутні відповідні обставини, з якими положення статті 94 ПК України пов`язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04.2020 по справі № 805/4974/18-а.

Таким чином, податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може підтвердити обґрунтованість такого арешту. Сплив вищезазначеного строку, який відповідно до абзацу 2 пункту 94.10 статті 94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду.

Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постановах Верховного Суду в постанові від 13.01.2021 в справі №520/9872/18, від 28.01.2022 в справі №805/3576/17-а.

Податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві. Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до частини п`ятої цієї статті дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постановах від 26.06.2020 року по справі № 280/2993/19 та від 12.10.2021 року по справі № 640/32264/20.

В даному спорі податковий орган звернувся в порядку загального позовного провадження, а не в порядку, встановленому ст. 283 КАС України.

Звернення до суду в порядку загального позовного провадження можливе у разі, якщо у справі є реальний або уявний спір про право.

(!!!) Відтак, відмовляти у відкритті провадження у справі в зв`язку з наявним спором про право не передбачено Кодексом адміністративного судочинства і суперечить основним завданням адміністративного судочинства - вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин.

Приписи пункту 2 частини четвертої ст. 283 КАС України не можуть застосовуватись у випадку звернення до суду в порядку загального провадження з позовною заявою, а цією статтю врегульовано випадки розгляду заяв податкового органу у безспірному терміновому порядку.

Податковим кодексом України визначено, що адміністративний арешт  майна платника податків є винятковим  способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Тобто, це встановлений законом спосіб спонукання платника податків до виконання зобов`язань, які не виконуються (з позиції податкового органу), що може супроводжуватись  незгодою з такими діями та рішенням контролюючого органу. 

ВИСНОВОК: Право на звернення до суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, в тому числі і вирішення можливого спору платника податків з контролюючим органом встановлено Податковим кодексом України та КАС України, а суд зобов`язаний перевірити та підтвердити або відмовити у підтверджені обґрунтованості такого арешту, а ось стосовно строків звернення, то судова практика дуже суперечлива…

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи