Скасування запобіжного заходу для призову на військову службу у воєнний час

Скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміна з інших підстав

Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміни з інших підстав» № 2125-ІХ від 15.03.2022.

Метою даного закону є дозвіл реалізувати громадянам України, придатним до військової служби за станом і віком, конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни в умовах воєнного стану.

Так, вказаним нормативним актом у Кримінальному процесуальному кодексі України доповнено статтею 616 такого змісту:

“Стаття 616. Скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміна з інших підстав

У разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, за виключенням тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 255, 2551 , 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації.

За результатами розгляду цього клопотання прокурор має право звернутись до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову цієї особи на військову службу під час мобілізації.

Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову на військову службу під час мобілізації повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під призов на військову службу під час мобілізації та висновок про її придатність до несення військової служби в умовах воєнного стану;

2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні відповідні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризики ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від призову на військову службу під час мобілізації.

Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, має невідкладно розглянути таке клопотання. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для призову підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на військову службу під час мобілізації.

Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого було скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше протягом 24-х годин з'явитись для призову на військову службу під час мобілізації.

У випадку нез'явлення такої особи у цей строк для призову на військову службу під час мобілізації прокурор має подати клопотання про обрання цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для призову підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого застосовано цей запобіжний захід, на військову службу під час мобілізації покладається на прокурора.

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, крім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право звернутись до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації.

Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, має звернутись до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням.

За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу, для їх подальшого внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Виходячи зі стану ведення воєнних дій, у місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання”.

ВИСНОВОК: Законодавець передбачив можливість скасування запобіжного заходу підозрюваному, обвинуваченому, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою у разі введення в Україні воєнного стану для призову такої особи на військову службу під час мобілізації.

Рішення про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прийматиметься слідчим суддею або судом за клопотанням прокурора на якого й покладається контроль за виконанням цього рішення.

Крім того, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, крім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право звернутись до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації, а у випадку воєнних дій на відповідній території слідчий суддя може змінити запобіжний захід - домашній арешт на особисте зобов’язання.