UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
26.12.2020 13:36

Іпотечне та заставне майно не може бути джерелом погашення податкового боргу

Адвокат (судебная защита), магистр права

Майно передане в іпотеку або заставу, яке зареєстроване належним чином, не може бути джерелом погашення податкового боргу

06 листопада 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/658/19, адміністративне провадження № К/9901/30546/19 (ЄДРСРУ № 92691717) досліджував питання податкової застави та погашення податкового боргу шляхом звернення стягнення на заставне майно платника податків.

Відповідно до норм пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК в редакції до внесення змін Законом від 16.01.2020 № 466-ІХ, який набрав чинності з 23.05.2020, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Абзацом другим пункту 95.5 статті 95 ПК встановлено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

За змістом наведених норм у контролюючого органу виникає повноваження звернути стягнення на майно платника податків, що перебуває у податковій заставі (шляхом продажу такого майна), за таких умов: у платника податків існує податковий борг; платнику податків направлено податкову вимогу, з дня надіслання якої минуло не менше 60 календарних днів; у платника податків немає грошових коштів (готівки та/або на банківських рахунках) у сумі, достатній для погашення податкового боргу; звернення стягнення на майно може бути здійснено за рішенням суду.

(!!!) Щодо майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, то відповідно до положень пункту 87.2 статті 87 ПК таким  майном є будь-яке майно платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Так, підпунктом 87.3.1 пункту 87.3 цієї статті встановлено, що не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

З цією нормою кореспондується норма статті 90 ПК, якою передбачено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

За змістом норм статей 2 та 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності на нерухоме майно, зокрема іпотека, а також заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

За визначенням статті 1  Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 №898-IV іпотекою є вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 3 цього Закону взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

ВАЖЛИВО: Отже,  пріоритет на задоволення вимог іпотекодержателя, право на яке виникло відповідно до іпотечного договору та зареєстроване у передбаченому законом порядку раніше, є вищим відносно пріоритету податкової застави, що виникла пізніше.

Разом з тим, опис в податкову заставу майна, щодо якого існував пріоритет за іпотечним договором, не може бути підставою для відмови повністю в позові контролюючого органу  про надання дозволу на реалізацію майна, яке перебуває в податковій заставі, для погашення усієї суми податкового боргу.

Нормами статті 88 ПК, якою визначається зміст податкової застави, встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу (пункт 89.3 статті 89 ПК).

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Платник податків зобов`язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.

До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно (абзаци перший, другий, четвертий пункту 89.5 статті 89 ПК).

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу (пункт 89.7 цієї ж статті).

Встановлений наведеними нормами порядок визначення майна, яке передається в податкову заставу, забезпечує права платника податків як власника майна, а також публічний інтерес щодо сплати податків (погашення податкового боргу). Описуючи майно в податкову заставу, контролюючий орган повинен забезпечити її ефективність та дієвість, зокрема вживати заходи по виявленню майна. Відсутність майна, яке може бути описано в податкову заставу, не означає, що право податкової застави не виникло і що контролюючий орган не має повноважень звернути стягнення на майно  платника податків, якщо платник має податковий борг, щодо сплати суми якого йому направлено податкову вимогу зі строком вручення не менше 60 календарних днів, а вжиті контролюючим органом передбачені законом обов`язкові заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок грошових коштів платника податків не були результативними. Це повноваження контролюючий орган, однак, може реалізувати з дозволу суду, який повинен перевірити наявність такого повноваження. Дозвіл суду на реалізацію такого повноваження може стосуватися як майна, яке вже описано в податкову заставу, так і майна, яке буде описано додатково у зв`язку з його виявленням контролюючим органом або у зв`язку із збільшенням суми податкового боргу, а також на майно, право на яке у платника податків, що має податковий борг, виникне в подальшому.

Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок про те, що майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави, не може бути використано як джерело погашення податкового боргу.

Таким чином, пріоритет обтяжень визначається у черговості їх реєстрації.

Аналогічна правова позиція щодо пріоритету на задоволення вимог іпотекодержателя, право на яке виникло відповідно до іпотечного договору та зареєстроване у передбаченому законом порядку раніше ніж податкова застава, викладене у Постановах Верховного Суду від 05.02.2019 р. у справі №813/1662/13-а (ЄДРСРУ № 79616343),  від 14.03.2018 (справа №806/1751/17), від 07.02.2019 справа №813/4551/17 (ЄДРСРУ № 79671363).

ВИСНОВОК: Обтяжувачі з вищим пріоритетом (якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави), володіють переважним та першочерговим правом на отримання своїх вимог щодо одного й того ж рухомого/нерухомого майна.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]