Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.11.2020 09:27

Судові спори з органами Держпраці

Адвокат (судебная защита), магистр права

Підтвердження повноважень інспектора, недопущення інспектора до перевірки, підсудність спору по оскарженню штрафів, протоколи допиту свідків, як доказ порушення законодавства про працю

По – перше: 1) Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити суб`єкту відвідування (керівнику, підписанту) або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. Якщо службове посвідчення відсутнє, не містить обов’язкових реквізитів (печатка, штамп, дата і т.і.) або пред’явлено не уповноваженій особі - штраф підлягає скасуванню.

2) Згідно визначених частиною 2 статті 2 КАС України критеріїв суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії, повинен обирати лише визначені законом способи.

Прийняття ж рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення - критерій, який випливає з принципу гласності прийняття рішень суб`єктом владних повноважень.

Даний критерій  підлягає застосуванню при прийнятті суб`єктом владних повноважень рішень, що можуть мати несприятливі наслідки для особи, стосовно якої вони приймаються.

Принцип гласності включає право особи бути вислуханою, наводити обставини щодо суті питання і подавати докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо.

Крім того, таке право передбачає також можливість особи скористатися правовою допомогою, а також на допомогу з боку суб`єкта владних повноважень, зокрема, у вигляді роз`яснення її прав, процедур тощо (23 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 1.380.2019.000619, адміністративне провадження №К/9901/30671/19, ЄДРСРУ № 88886332)

По – друге: Згідно з положеннями частин першої-восьмої статті 7 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, дата початку та дата закінчення заходу.

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

(!!!) Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Зважаючи на це 30 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 821/449/17, адміністративне провадження №К/9901/23644/18 (ЄДРСРУ № 90674374) вказав, що направлення на перевірку, серед іншого, повинно визначати перелік питань, передбачених абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України (Тобто, абзац сьомий частини другої статті 265 КЗпП України встановлює відповідальність не просто за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, а є кваліфікованим у порівнянні з абзацом шостим частини другої статті 265 КЗпП України, оскільки суб`єкт господарювання не допускає посадових осіб до проведення перевірки з конкретних питань. Такими питаннями є 1) перевірка щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), 2) оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та 3) виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України).

По – третє: Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та 29465/04) Європейський суд з прав людини закріпив поняття «суд, встановлений законом», яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.

Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Таким чином, питання про скасування постанови Управління Держпраці про накладення штрафу уповноваженими особами не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (постанова Верховного Суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 686/15957/20, провадження № 61-13518св20, ЄДРСРУ № 92137028).

По – четверте: Відповідно до ч. 2. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Способом виявлення порушень законодавства про працю є інспекційне відвідування. Процедуру інспекційного відвідування урегульовано Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 .

Відповідно до пп. 5 п. 5 Порядку № 823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема, повідомлення правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення (п. 19 Порядку №823).

Таким чином, повідомлення правоохоронних органів, що грунтується на протоколах допиту свідків, є лише підставою для інспекційного відвідування. Натомість порушення законодавства про працю повинно бути встановлено інспектором Управління Держпраці під час інспекційного відвідування. За таких обставин протоколи допиту свідків у кримінальному провадженні не можуть вважатися допустимими доказами правопорушення законодавства про працю (постанова Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 300/2407/19 (адміністративне провадження № К/9901/16882/20, ЄДРСРУ № 91414435).

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]