Закінчення строку дії договору, як підстава для припинення зобов`язання
Зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору
09 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/4962/18 (ЄДРСРУ № 88675823) досліджував питання щодо закінчення строку дії договору, як підставу для припинення зобов`язання.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Статтею 905 Цивільного кодексу України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.
Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.
У постанові від 19.03.2019 року по справі 916/626/18 Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору. Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати незважаючи на закінчення строку дії договору.
Таким чином, зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак, залишилось невиконаним, підлягає виконанню, незалежно від того, що термін дії договору закінчився.
Аналогічну правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №905/2187/13 та Верховного суду від 13.02.2018 у справі №910/123/17 та від 04.05.2018 року у справі №927/333/17.
ВИСНОВОК: Отже, жодна норма законодавства України не передбачає підстави для припинення договірного зобов`язання - закінчення строку дії договору.
Аналогічний висновок міститься в постанові Великої палати Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №910/9072/17 (ЄДРСРУ № 75265948).
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук 23.10.2025 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець 23.10.2025 16:36
- Не родина, але й не інтернат: що ж таке "Сімейна домівка"? Микола Литвиненко 23.10.2025 10:43
- Як техніка "Помодоро" перетворює хаос у фокус: секрет ефективності за 25 хвилин Олександр Скнар 22.10.2025 22:30
- Вигоряння в команді: чому не завжди справа в перевантаженні Тетяна Кравченюк 22.10.2025 17:42
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток Антон Новохатній 22.10.2025 16:35
- Чистота як стратегія: чому бізнеси майбутнього не можуть ігнорувати фасіліті Людмила Литвиненко 22.10.2025 15:13
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту Галина Скіпальська 22.10.2025 14:53
- Енергетична помилка 125
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 119
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 111
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 90
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток 89
-
Нова система в’їзду в ЄС. У чергах на кордоні з Польщею стоять сотні авто
оновлено Бізнес 26030
-
Захисти свою крипту: чому юзери обирають некастодіальні гаманці — пояснюємо на прикладі Gem Wallet
Технології 20717
-
Атака РФ на Київ знищила склад і офіс фармкомпанії на $100 млн – джерело
Бізнес 9573
-
Росія балістикою знищила потужності найбільшого виробника дріп-кави в Україні – фото
Бізнес 7519
-
Об’єкт на 100 млн євро. Вінницький бізнесмен з партнерами будують акваполіс у центрі свого міста
Бізнес 4820
